Окрема думка судді № 73662801, 26.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/25268/17

Провадження №11-кп/772/523/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Спринчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОКРЕМА ДУМКА

26 квітня 2018 рокум. Вінниця

Судді Апеляційного суду Бурденюка С.І. за наслідками розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05 лютого 2018 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя

АДРЕСА_1, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимого,

визнано винним у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки, з покладенням на нього обов’язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Відповідно до вироку Апеляційного суду Вінницької області від 27.04.2018 року за наслідками розгляду даного кримінального провадженні, апеляційним судом ухвалено:

«Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 – задовольнити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05 лютого 2018 року стосовно ОСОБА_2 в частині призначення покарання, звільнення від його відбування - скасувати.

ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

В решті оскаржуваний вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на вирок може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.»

Вважаю, що у колегії суддів за результатами розгляду апеляційної скарги обвинуваченого, заслуховування його показань, після з’ясування думки інших учасників судового розгляду, не було юридично-правових підстав для скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 05 лютого 2018 року в частині призначеного покарання та обрання

обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ст. 309 ч.1 КК України у вигляді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, виходячи з наступного.

Так , в ст. 65 КК України зазначено:

1. Суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

3. Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Крім того, згідно ст.75 КК України

1. Якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

2. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення має бути обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтоване рішення – це таке, що достатньо, добре аргументоване, підтверджене науково, певним досвідом, переконливими доказами, доведеними фактами.

Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими доказами,дослідженими в судовому засіданні. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.

Обґрунтованим судове рішення слід вважати, якщо:1) суд повністю встановив обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2) ці обставини доказані; 3) висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам кримінального провадження.

Дані вимоги судом першої інстанції при винесені вироку щодо ОСОБА_2 місцевим судом виконано в повному об’ємі .Застосовуючи при призначенні покарання положення ст.ст.75, 76 КК України , місцевий суд використав визначений законодавцем інструментарій

можливості спостереження за способом життя та перевихованням особи, звільненої від відбування покарання з умовою дотримання якої з боку обвинуваченого ,унеможливить вчинення ним нових злочинів в майбутньому ,та буде гарантією досягнення мети покарання-виправлення та перевиховання засудженої особи.

Хоча і не є предметом даного дослідження , але не могло залишитись поза увагою суду те, що ОСОБА_2 знайшов наркотичний засіб біля ЗОШ №22 як слідує з матеріалів кримінального провадження , і зберігав вдома .

Із урахуванням обставин вчинення злочину та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, є підстави вважати те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого з призначенням йому апеляційним судом покарання у вигляді штрафу , не досягне основної мети та цілей покарання ,та не узгоджується в цілому із законом , зокрема зі ст.50 КК України.

На глибоке переконання судді , в даному випадку штраф, як більш тяжке покарання ( в частині його реального відбування) ,та його можлива сплата обвинуваченим, за умови сумнівних доходів ,не буде тим стримуючим фактором, що забезпечить в подальшому правомірну поведінку ОСОБА_2, не стане вмотивованим чинником та дійовим регулятором його виправлення, та критичним ставленням до вчиненого , недопущення рецидиву в майбутньому.

На думку судді ,подана апеляційна скарга обвинуваченим на вирок суду з вимогою призначення іншого покарання-штрафу, є намаганням уникнути обвинуваченим законного та справедливого покарання, визначеного судом першої інстанції та уникнути від обов’язку виконання звіту перед Державою на забезпечення виконання обов’язків у відповідності до ст.75,76 КК України, визначених районним судом, скориставшись законним правом на апеляційне оскарження судового рішення.

Із наведених вище мотивів та обставин справи, суддя не погоджується із рішенням більшості в колегії суддів і вважає за необхідне викласти окрему думку.

Суддя Апеляційного суду

Вінницької області ОСОБА_3