Ухвала суду № 73661448, 27.04.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/45/2018

130/1224/17

У Х В А Л А

про вирішення питання щодо продовження терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою

27.04.2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар С.В.,

прокурора Прокопчука Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження № 1-кп/130/45/2018 відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 189, частиною другою статті 186, частиною другою статті 190, частиною другою статті 186, частиною першою статті 187, частиною другою статті 189, частиною другою статті 186 КК України, -

у с т а н о в и в :

Термін дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у виді тримання під вартою закінчується, згідно з ухвалою суду від 1 березня 2018 року, 29 квітня 2018 року.

У зв’язку з цим прокурор просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 дію цього запобіжного заходу з огляду на існування ризиків, які були заявлені при обранні запобіжного заходу та при продовженні тримання обвинуваченого під вартою, які не зникли і не змінились. Доказів протилежного сторона захисту не представила.

Захисник просить змінити його підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на іший, не пов’язаний з триманням під вартою, більш м’який запобіжний захід, з огляду на відсутність підтвердження ризиків, про які заявляв прокурор, а також враховуючи тривалість перебування його підзахисного під вартою.

Обвинувачений підтримує думку свого захисника.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до такого.

Згідно з частиною третьої статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до пункту 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Приймаючи до уваги неодноразові відкладення судового засідання, в тому числі і за клопотанням обвинуваченого, пов’язаних з забезпеченням його права на захист, суд вважає, що в цьому випадку судовий розгляд справи відбувається упродовж розумного строку.

Вирішуючи питання про необхідність продовження терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, і запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на 60 днів.

Керуючись статтями 139, 142, 336 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується за частиною другою статті 189, частиною другою статті 186, частиною другою статті 190, частиною другою статті 186, частиною першою статті 187, частиною другою статті 189, частиною другою статті 186 КК України, продовжити на 60 днів - з 27 квітня 2018 року до 25 червня 2018 року включно.

Ухвала не може бути оскаржена.

Головуючий К.Шепель