Постанова № 73661260, 27.04.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/260/2018

130/868/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2018 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., розглянувши матеріали, що надійшла з державної екологічної інспекції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, згідно протоколу тимчасово не працюючого, за ст.90 КУпАП України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення в 04 квітня 2018 року ОСОБА_1 порушив вимоги, щодо охорони видів рослин, занесених до Червоної книги України, а саме здійснював збір рослин занесених до Червоної книги України «Цибулі ведмежої» та «підсніжника білосніжного» з корінням (цибулею), в кварталі 44 Жмеринського лісництва «ДП Жмеринський лісгосп» біля с. Рів Жмеринського району Вінницької області на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. В результаті вчиненого правопорушення ОСОБА_1 було вилучено, зібрано рослин цибулі ведмежої «черемші» в кількості 64 штуки з корінням (цибулею) та підсніжника білосніжного в кількості 90 штук з корінням (цибулею).

Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення ст. 20 Закону України «Червону книгу України», що передбачає настання відповідальності за ст. 90 КУпАП України - погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх з природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин цих видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження).

26.04.2018 року ОСОБА_1 через канцелярію суду надав заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення, які в судовому засіданні підтримав, просив закрити провадження в справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, вказав, що дійсно 04 квітня 2018 року близько 14 години знаходячись в лісі на околиці м. Жмеринка, 500 метрів від с. Подільське він викопав квіти сході на проліски в кількості 7 штук з цибулинами для того, щоб посадити їх на цвинтарі на могилі матері. Коли він підходив до свого транспортного засобу до нього підійшли чоловіки в камуфляжній формі та в грубій формі затримали його сказавши при цьому, що він знищує своїми діями природне середовище. Дані чоловіки представились інспекторами екологічної інспекції, та повідомили, що ними буде складено протокол про адміністративне правопорушення, він відмовився надавати їм свої документи, злякавшись сказав, що документи надасть лише працівникам поліції, так як не був впевнений, що ці люди є посадовими особами. Зазначив, що його пояснення щодо квітів, які були в нього в руках ніхто не слухав, далі один із чоловіків приніс вже викопані та складені в пластикові пляшки рослини та повідомив його, що дані рослини були викопані саме ним і він має заплатити за них, що це були за рослини і в якій кількості йому невідомо. Зазначив, що ним було викопано лише сім рослин, звідки принесли інші рослини і хто саме їх викопував йому невідомо, так як в цей день в лісі він бачив багато людей, зокрема і дітей. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що у нього було вилучені рослини згідно з описом, проте ніякого опису не складалось та не вручалось йому, рослини в його присутності ніхто не рахував. Вважає, що виявлено в нього рослини дійсно були підсніжниками білосніжними та цибулею медвежею, занесеними до Червоної книги України мав би визначити експерт.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав частково, вказав, що дійсно вирвав проліски (підсніжники) в кількості 7 шт., щоб посадити у матері на могилі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, суд доходить наступних висновків.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії»), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, зокрема, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення № 007948 від 04.04.2018 року, в якому ОСОБА_1 виклав власні пояснення, з яких вбачається що він з протоколом не погодився, адже зазначив, що вирвав лише 7 підсніжників; копії письмових пояснень правопорушника від 04.04.2018 року, в яких його пояснення узгоджуються з поясненнями в протоколі, які є належними та допустимими, містять інформацію щодо обставин вчинення правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винен у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 90 КУпАП.

Однак суд вважає неприйнятним доказом опис від 04.04.2018 року щодо кількості вилучених рослин у ОСОБА_1, оскільки в ньому відсутній підпис ОСОБА_1. В описі вказано, що правопорушник «від підпису відмовився», однак це не може бути прийнято судом, оскільки його відмова не засвідчена свідками, на що також вказував ОСОБА_2 в судовому засіданні, мотивуючи нелогічністю його дій за умови підписання ним протоколу.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки суду стороною обвинувачення не надано переконливих доказів щодо кількості рослин (154 шт.), тому всі сумніви мають тлумачитись на користь ОСОБА_1.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та надані пояснення правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також те, що він притягується до адміністративної відповідальності вперше, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, передбачене ст. 90 КУпАП адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Що стосується стягнення з правопорушника ОСОБА_1 розміру компенсації за незаконне знищення або пошкодження рослин і грибів з числа видів, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища із зростання, то суд приходить до таких висновків.

Згідно розміру компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження рослин і грибів з числа видів, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх зростання від 10.04.2018, за кожну трав’янисту рослину незалежно від розміру компенсація становить 62 грн.

Тому з ОСОБА_1 слід стягнути суму збитків в розмірі 434 грн., з розрахунку 62 грн. за одну знищену рослину (7 х 62).

Керуючись ст.ст. 33, 221, 252, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 90 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн., який слід стягнути на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. на користь держави (код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір (стягувач – Державна судова адміністрація України)», отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на рахунок Коростівецької сільської ради Жмеринського району (р/р 33112331700142, код ЄДРПОУ 37755173, УК у Жмеринському районі с. Коростівці 24062100, банк ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015) матеріальну шкоду заподіяну вчиненням адміністративного правопорушення в розмірі 434 (чотириста тридцять чотири) грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3-х місяців з моменту набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративноі відповідальності до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду ОСОБА_3