Ухвала суду № 73660451, 18.04.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4173/18

Провадження № 1-кс/201/3357/2018

УХВАЛА

18 квітня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого – слідчого судді Ходаківського М.П.

з секретарем

судового засідання – ОСОБА_1

за участю:

прокурора – Скалецького В.А.

слідчого – Комарової Г.А.

захисника – ОСОБА_2

підозрюваного – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження №12018040650000935 від 17.04.2018 року клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що 13.04.2018 року близько 05.00 годин ОСОБА_3, вступивши у передню змову з невстановленими в ході досудового розслідування особами, попередньо розподіливши між собою ролі у вчиненні злочину, знаходячись на пр. Героїв,3а у м. Дніпро побачили потерпілого ОСОБА_6 Після чого ОСОБА_3 розподіливши з невстановленими в ході досудового розслідування особами ролі, 4 з яких окружили потерпілого кільцем, а ОСОБА_3, підійшов до потерпілого майже впритул та почав погрожувати йому фізичною розправою, вимагаючи у потерпілого ОСОБА_6А віддати йому належний потерпілому мобільний телефон. Далі ОСОБА_3, знаходячись в зазначеному місці та в зазначений час, реалізуючи раптово виниклий умисел на відкрите заволодіння чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що його дії можуть бути помічені сторонніми особами, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості продовжував погрожувати потерпілому, та останній розуміючи, що у разі якщо він не віддасть свій мобільний телефон невідомим особам йому може загрожувати фізична розправа віддав у руки ОСОБА_3 належний йому мобільний телефон марки «Mi Mix» та після чого ОСОБА_3, разом з іншими невстановленими під час досудового розслідування особами зникли з місця події у невідомому напрямі.

Своїми умисними діями ОСОБА_3, 11.10.1982 р. н., вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений повторно.

18.04.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 тримання під вартою у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали. Прокурор просив визначити підозрюваному заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням мінімального розміру застави.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження №12018040650000935, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 17.04.2018 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650000935 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_3 підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Також на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред'явленої йому підозри. При цьому підозрюваний раніше судимий, а скоєний ним злочин є тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років, тому перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особистості підозрюваного, який раніше судимий, має на утриманні малолітню дитину, не одружений, однак підозрюється у скоєнні злочину, який є тяжкий, поєднаний із насильством, яке не є небезпечне для життя чи здоров’я потерпілого, тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_3 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою є 15 червня 2018 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 820172, застави у розмірі 70 480 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_3, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя М.П. Ходаківський