Рішення № 73658232, 26.04.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/793/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"26" квітня 2018 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Висоцької Г.А.

при секретарі - Радєвій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська цивільну справу № 473/793/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

16.03.2018 року ОСОБА_2 в інтересах Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «Приват Банк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказує, що 24.04.2012 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого позивач надав останньому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 4700 грн., а позичальник зобов'язався щомісячно частинами повертати кредит, відсотки за користування ним в розмірі 20,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Посилаючись на те, що відповідачем умови кредитного договору не були виконані, позивач просить стягнути з нього прострочену заборгованість за кредитом станом на 31.12.2017року у сумі 117000 грн.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року справу було призначено до слухання в порядку спрощеного провадження на 26.04.2018 року.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, повне підтримання позовних вимог, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, судом про розгляд справи повідомлявся належним чином відповідно до положень ч. 6,7 ст. 128 ЦПК України за місцем реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення.

Суд вважає за можливе, згідно ст. 280 ч 1 ЦПК України ( в редакції 03.10.2017 року) ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв’язку із відсутністю учасників процесу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем 24.04.2012 року був укладений кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, Умов і Правил надання банківських послуг, банківських тарифів.

На виконання умов договору відповідачу було надано кредит в розмірі 4700 грн.. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 20,4% на місяць за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

Відповідно до ст. 611, ч. 2 ст. 612, ст.ст. 623-625, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики (в тому числі достроково), сплатити заборгованість, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Як встановлено судом, позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ним.

Станом на 31.12.2017 року відповідач має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5035 грн. 95 коп.

Банком також нарахована заборгованість за процентами в розмірі 111964 грн. 05 коп., виходячи з процентної ставки – яка неодноразово була змінена Банком: з 15.08.2012 року - 1,7% на місяць (20,4% річних), з 01.09.2014року- 2,9 % на місяць (34,8 % річних), з 01.04.2015року -3,6 на місяць ( 43,2 % річних).

Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніше, як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Таким чином із змісту наведеної норми вбачається, що зміна процентної ставки за кредитним договором має визначатись сторонами у договорі.

Обґрунтовуючи підвищення процентної ставки в односторонньому порядку представник позивача вказував, що таке право йому надано положеннями пункту 1.1.3.2.3,1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.

Між тим, вказані Умови не містять реквізитів щодо їх ідентифікації, а саме відсутній їх номер, дата, підпис позичальника, вказані Умови мають підпис лише керівника Банку (а.с. 11-34).

Отже, встановлене свідчить про відсутність доказів на підтвердження того, що відповідачка погодилась саме на зазначені Умови надання кредиту, а тому посилання в договорі на відповідні Умови, що стосуються саме цих Умов є безпідставними.

Враховуючи, що підпис відповідачки на наданому позивачем тексту Умов відсутній, то зміна процентної ставки застосована позивачем є односторонньою її зміною, що заборонено наведеними правовими нормами.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача та виписки по карті, він у 2012 році користувався кредитною картою та отримував кошти з рахунку, останній раз 18.08.2012 року, тим самим прийняв відсоткову ставку – 20,4 %.

Таким чином, заборгованість за процентами станом на 31.12.2017 року (в межах заявлених позовних вимог) становить 5509 грн. ((2305,96 грн. (нараховані проценти станом на 31.08.2014 року) + (5035,95 х 20,4% /360 х 1217).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України (зі змінами та доповненнями станом на 15.12.2017 року) судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати, пов’язані з сплатою судового збору в розмірі 1 762 грн.

За такого, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (9%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 158,80 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 76, 133, 141, 258, 264-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації Миколаївська область, Вознесенський район, с. Щербані , вул. Фонтанна № 28, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по договору б/н від 24.04.2012 року станом на 31.12.2017 року у розмірі 10545 (десять тисяч п’ятсот сорок п’ять) грн. та на відшкодування судового збору у розмірі 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 80 коп., а всього 1070 3( десять тисяч сімсот три) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення на протязі 30 днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

Суддя Висоцька Г.А.