Постанова № 73653365, 25.04.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/148/18Головуючий у 1-й інстанції Митражик Е.М. Провадження № 22-ц/789/405/18 Доповідач - Ткач З.Є.Категорія - 57

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів: Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

розглянула у письмовому провадженні цивільну справу №596/148/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2018 року, постановлену суддею Митражик Е.М., у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про вжиття заходів забезпечення позову.

ВСТАНОВИЛА:

26 січня 2018 року ПАТ "Універсал Банк" звернувся із позовом про стягнення солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг №BL3643 від 12 травня 2008 року у розмірі 80280,00 доларів США.

В межах розгляду справи ПАТ "Універсал Банк" звернувся із заявою про забезпечення позову по справі у вигляді накладення арешту на належне ОСОБА_1 на праві приватної власності нерухоме майно, а саме:

1. нежитлова будівля, торгового центру, загальною площею 1018,1 (кв.м)., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна: НОМЕР_1;

2. нежиле приміщення, автогаража, загальною площею 1107,1 (кв.м)., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна: НОМЕР_3;

3. житловий будинок з надвірною спорудою, загальною площею 320,8 (кв.м)., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер майна: НОМЕР_2;

4. гараж цегляний літ."Х-1", столярна майстерня літ/'Ц-І", гараж літ."Ч-1", склад "НЗ літ."Ш-Г' (частка власності - 37/100, форма власності - приватна спільна часткова), загальною площею 2526.9 (кв.м)., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна: НОМЕР_4;

5. приміщення універмагу (частка власності - 12/100, форма власності - приватна), загальною площею 2010,8 (кв.м)., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер майна: НОМЕР_5.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2018 року постановлено:

"Заяву представника Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» за довіреністю ОСОБА_3 про забезпечення позову - повернути заявнику."

У апеляційній скарзі ПАТ "Універсал Банк" ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції, що перешкоджає розглядові справи, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав порушення судом норм процесуального права та неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Вказує, що судом першої інстанції не було враховано, що в заяві про забезпечення позову зазначено ціну позову - 80280,00 доларів США, яка співмірна із заявленими вимогами.

Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Повертаючи заяву заявникові суд першої інстанції виходив із того, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України (відсутні дані про ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, визначену в національній валюті; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про повернення заяви про забезпечення позову ПАТ "Універсал Банк" з огляду на наступне.

Відповідно до статей 149, 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.151 ЦПК України (в редакції, яка діяла на день постановлення ухвали) заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів звязку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України (в редакції, яка діяла на день постановлення ухвали) суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що накладення арешту на майно, як спосіб забезпечення позовних вимог, може бути застосовано судом не тільки у випадку існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а й за наявності реальної ймовірності такого відчуження.

ПАТ "Універсал Банк" в заяві про забезпечення позову вказав, що відповідачем не вживаються заходи та дії спрямовані на погашення кредитної заборгованості в розмірі 80280,00 доларів США, а отже є ймовірність того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, може утруднити або зробити неможливим виконання прийнятого рішення про задоволення позову ПАТ "Універсал Банк".

Отже, суд першої інстанції неналежним чином дослідив зміст заяви про забезпечення позову і помилково послався на те, що ПАТ "Універсал Банк" не зазначив ціну позову.

При цьому колегія суддів враховує і те, що на стадії прийняття заяви про забезпечення позову судом вирішуються процесуальні питання щодо оформлення та змісту самої заяви, а не здійснюється розгляд заяви позивача по суті.

Тобто, суд першої інстанції не вправі був повертати заяву про забезпечення доказів з тих підстав, що в ній не вказано інших відомостей, потрібних для забезпечення позову, зокрема: чи вжиті заходи не будуть перешкоджати господарській діяльності фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; чи вид і розмір забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки, з урахуванням частини 3 та 4 ст. 153 ЦПК України не позбавлений був можливості з'ясувати ці питання в судовому засіданні.

Окрім того, перебування в іпотеці об'єктів нерухомості - торгового центру, реєстраційний номер майна: НОМЕР_1 та автогаража, реєстраційний номер майна: НОМЕР_3, що знаходяться в смт. Чемерівці, не є підставою для повернення заяви.

Дане питання могло бути предметом розгляду в майбутньому, при прийнятті судом першої інстанції рішення про накладення чи відмову у накладенні заходів забезпечення позову на таке майно.

На вищевикладене суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов невірних висновків з порушенням норм процесуального права.

Крім того, повернення заяви про забезпечення позову із суто формальних підстав, які не перешкоджають її розгляду, є порушенням права на доступ до правосуддя, принцип якого проголошено ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж строку незалежним і безстороннім судом.

Дане положення кореспондується зі ст. 55 Конституції України в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як передбачено ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Белле проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, в розумінні Європейського суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу до правосуддя, яке полягає в тому, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Реалізація основоположного принципу здійснення правосуддя як верховенства права безпосередньо залежить від права на доступ до суду, яке має застосовуватися на практиці та бути ефективним. Для того, щоб право на доступ було ефективним, повинна бути реальна можливість оскаржити дію, що порушує право.

Отже, постановляючи ухвалу про повернення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції, за вказаних обставин необґрунтовано позбавив ПАТ "Універсал Банк" права доступу до правосуддя, для розгляду його заяви по суті з прийняттям судового рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, через що ухвала суду підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити.

Ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Повна постанова складена 25 квітня 2018 року.

Головуючий З.Є. Ткач

Судді: О.Я. Міщій,

Г.М. Шевчук