Вирок № 73652761, 24.04.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4256/17

Провадження № 1-кп/645/189/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року місто Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

секретар судового засідання – Кривиженко М.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Шалімової О.М.,

потерпілого – ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12017220460001900 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, яка знаходиться у цивільному шлюбі, що має середню – технічну освіту, пенсіонерка, раніше не судима, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 154, кв. 78, мешкає за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, б. 17/2, кв. 44,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, 31 липня 2017 року о 15 год. 45 хв., разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_1 перебували за місцем мешкання за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, б. 17/2, кв. 44, де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин у них виник словесний конфлікт, оскільки ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп’яніння та оскорбляв ОСОБА_2 нецензурною лайкою. В цей момент у ОСОБА_2 виник злочинний намір на спричинення ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, в результаті чого реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, усвідомлюючи, що від її дій можуть настати тяжкі наслідки для здоров’я потерпілого та допускаючи їх настання, ОСОБА_2 взяла в праву руку кухонний ніж, який лежав у кімнаті вказаної квартири та перебуваючи позаду потерпілого нанесла останньому один удар в область грудної клітини зліва, спричинивши тим самим ОСОБА_1, згідно висновку судово – медичної експертизи № 863-А/17 від 18.08.2017 року колото – різане поранення грудної клітини у 4-му міжребір’ї по лопатковій лінії зліва, що проникає у плевральну порожнину та супроводжується внутрішньо – плевральним крововиливом, та за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя (п. 2.1.3 Правил судово – медичного визначення ступеню важкості тілесних ушкоджень»).

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася та надала суду пояснення про обставини вчинення нею кримінального правопорушення, повідомивши, що 31 липня 2017 року о 15 год. 45 хв., вони разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_1 перебували за місцем мешкання за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, б. 17/2, кв. 44, де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин у них виник словесний конфлікт, оскільки ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп’яніння та оскорбляв ОСОБА_2 нецензурною лайкою. В цей момент у ОСОБА_2 виник злочинний намір на спричинення ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, в результаті чого реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, усвідомлюючи, що від її дій можуть настати тяжкі наслідки для здоров’я потерпілого та допускаючи їх настання, ОСОБА_2 взяла в праву руку кухонний ніж, який лежав у кімнаті вказаної квартири та перебуваючи позаду потерпілого нанесла останньому один удар в область грудної клітини зліва.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду, у тому числі потерпілий ОСОБА_1, не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутності сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вину обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення суд вважає доведеною.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_2 встановлено, що вона на обліку в КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» та КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер № 3» не перебуває, раніше не судима, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання” з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Також судом беруться до уваги, роз’яснення, які містяться у п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання” із змінами, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо). Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб’єктів кримінально-правових відносин.

Таким чином, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, оцінюючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченої, яка у судовому засіданні вину визнала, приймаючи до уваги думку потерпілого, який просив не позбавляти ОСОБА_2 свободи, відсутність з його боку претензій матеріального та морального характеру, також судом враховується віктимна поведінка самого потерпілого, негативне ставлення ОСОБА_2 до скоєного діяння, щире каяття, а також приймаючи до уваги думку прокурора щодо застосування відносно обвинуваченої міри покарання не пов'язаного з позбавленням волі, вважає, що з метоювиправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі, та згідно зі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням та покласти обов'язки відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 і попередження вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Таке покарання за глибоким переконанням суду буде обґрунтованим і необхідним для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею інших злочинів.

Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування та судового провадження щодо ОСОБА_2 заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, тому враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченій міри покарання не пов'язаного з позбавленням волі, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд не вбачає необхідності в вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченої.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Речові докази – змив РБК, ніж з нашаруванням РБК, жіноча сукня, 5 ВЛС зі СПР, зразки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_2, передані на зберігання до камери схову Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили, - знищити.

Речові докази - дактилокарти ОСОБА_1, ОСОБА_2, передані на зберігання до камери схову Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили, - знищити.

Речовий доказ - сорочка ОСОБА_1Д, передана на зберігання до камери схову Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили, повернути потерпілому.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Харківського науково – дослідного експертно – криміналістичного центру судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 1301 від 13.09.2017 року в сумі 2350,30 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, ГУДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_2, до набрання вироком суду законної сили – не вбачається.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.В. Горпинич