Постанова № 7365242, 10.12.2009, Київський районний суд м. Харкова

9.07.09

Справа № 2а-3761/09/06

Постанова

Іменем України

10 грудня 2009 року

Київський районний суд м. Харкова

у складі:

головуючого – судді Золотарьової Л.І.

при секретарі Бієнко О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці про визнання нечинною постанови Харківської митниці від 26.06.2009 р. у справі про порушення митних правил № 388/80000/09,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.07.2009 року звернувся до суду зі скаргою на заступника начальника Харківської митниці ОСОБА_2, в якій зазначив, що 26.06.2009р. заступником начальника Харківської митниці було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 388/80000/09 відповідно до якої він – ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 355 Митного кодексу України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п’ятсот) грн. 00 коп.

У судовому засіданні представник позивача надав уточнену позовну заяву від 23.09.2009р. в якій просить скасувати постанову Харківської митниці від 26.06.2009 р. в справі про порушення митних правил №388/80000/09 та закрити справу про порушення митних правил № 388/80000/09. Вимоги ОСОБА_1 підтримав та пояснив суду, що вважає оскаржувану постанову такою, що не відповідає законодавству України з підстав її необґрунтованості та необ’єктивності розгляду справи, а викладені у постанові висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник відповідача – Харківської митниці з доводами позову не погодився та вважає, що у діях позивача є склад порушення митних правил, що передбачений ст. 355 Митного кодексу України. Відповідачем надані письмові заперечення проти позову.

Суд вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, оглянувши матеріали адміністративної справи про порушення митних правил №388/80000/09, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.06.2009 року відповідачем в особі заступника начальника Харківської митниці ОСОБА_2 було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 388/80000/09, відповідно до якої позивача було визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 355 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. 00 коп.

В оскаржуваній постанові відповідач посилається на те, що ЗАТ «Харківський плитковий завод» (код ЄДРПОУ 00293628, юридична та поштова адреса: 61106, м. Харків, пр. Московський, 297) протягом 2006 р. здійснило ввезення на митну територію України товарів з метою випуску їх у вільний обіг згідно ВМД від 27.07.2006 №800000004/6/444025, 01.08.2006 №800000004/6/444204, 07.08.2006 №800000004/6/444420, 07.08.2006 №800000004/6/444419, 23.10.2006 №800000004/6/446895 , представлених в режимі «ІМ40» до ВМО-4 Харківської митниці. Також зазначено, що комісією відповідача було здійснено позапланову документальну перевірку ЗАТ «Харківський плитковий завод», за наслідками якої складено акт №0011/9/800000000/00293628, на підставі якого відповідачем зроблено висновок про те, що ЗАТ «Харківський плитковий завод» надав митному органу документи з неправдивими відомостями як підстави для зменшення розміру сплати податків і зборів. При цьому, на думку відповідача вбачаються достатні дані, які вказують на наявність в діях генерального директора ЗАТ «Харківський плитковий завод» ОСОБА_1 порушення вимог ст. 267 Митного кодексу України у вигляді неповноти визначення митної вартості товару внаслідок заниження сум витрат на транспортування до митної території України, тобто вчинення ним протиправних дій, що спричинили недобір встановлених митних податків і зборів, а саме порушення митних правил, передбачене ст. 355 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 355 Митного кодексу України, заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств - від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В оскаржуваній постанові зазначено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності стало вчинення ним протиправних дій, спричинили недобори податків і зборів.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 Митного кодексу України, адміністративні стягнення у вигляді штрафу можуть бути накладені не пізніш, як через два місяці з дня вчинення правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи, вантажні митні декларації, на які посилається відповідач в оскаржуваній постанові, були подані у період з 27.07.2006р. по 23.10.2006р. та перевірені митним органом в обсязі, що відповідає вимогам чинного законодавства, у тому числі і у частині заявленої в них митної вартості відповідних товарів.

Окрім цього, в матеріалах адміністративної справи про порушення митних правил містяться копії декларацій митної вартості, що відносяться до усіх без виключення вантажних митних декларацій (ВМД), на які посилається відповідач в оскаржуваній постанові. На кожній декларації митної вартості є відмітка відповідача – «митну вартість визнано». Ця обставина беззаперечно вказує не той факт, що відповідачем митна вартість була перевірена на час митного оформлення відповідних ВМД, відповідачу було відомо про заявлений розмір митної вартості і вона була визнана відповідачем, що у свою чергу доводить обізнаність відповідача про обставини, що були покладені в обґрунтування оскаржуваної постанови, в момент оформлення відповідних ВМД, остання з яких була оформлена 23.10.2006р.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 Митного кодексу України, адміністративні стягнення у вигляді штрафу можуть бути накладені не пізніш, як через два місяці з дня вчинення правопорушення. Зважаючи на це, оскільки відповідач вважає, що у перелічених ВМД не вірно зазначено митну вартість товару, то до відповідальності у вигляді штрафу по кожному епізоду наявного на думку відповідача порушення митних правил, позивач міг бути притягнутий не пізніше, ніж як через два місяці з дня оформлення відповідної ВМД, останню з яких було оформлено 23.10.2006р., при тому що оскаржувану постанову ухвалено 26.06.2009р.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на п. 2.4. «Методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил», затверджених наказом Державної митної служби України від 30 грудня 2004 р. № 936 про те, що надання до митного органу документів, що містять неправдиві відомості є триваючим правопорушенням, позбавлене підстави, оскільки у відповідності до листа Міністерства юстиції України від 17.07.2007 р. № 22-14-493 тривалими визнаються правопорушення, які, почавшись з якої-небудь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку, чого у даному випадку судом не встановлено.

З огляду на це, дії, які зазначені в оскаржуваній постанові як підстава для притягнення позивача до відповідальності, не мають ознак триваючого правопорушення, а за таких обставин, постанова в справі про порушення митних правил № 388/80000/09 є такою, що винесена з порушенням вимог ч. 1 ст. 328 Митного кодексу України.

Також судом встановлено, що на підставі висновків акту №0011/9/800000000/00293628 від 30.04.2009р. про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ЗАТ «Харківський плитковий завод» на час складання протоколу про порушення митних правил №388/80000/09 від 16.06.2009р., вже було складено протокол про порушення митних правил №365/80000/09 від 05.06.2009р.

У відповідності до ч. 1 ст. 363 Митного кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, складає протокол. При цьому, законодавством не передбачено можливості складання двох та більше протоколів за одним складом виявленого порушення митних правил навіть за умови виявлення декількох епізодів такого порушення.

Судом встановлено, що на підставі висновків акту №0011/9/800000000/00293628 від 30.04.2009р. відповідачем було складено два протоколи за одним складом порушення митних правил, що передбачений ст. 355 Митного кодексу України – протокол №365/80000/09 від 05.06.2009р. та №388/80000/09 від 16.06.2009р. При цьому, обидва протоколи ґрунтуються на висновках одного акту перевірки ЗАТ «Харківський плитковий завод» - №0011/9/800000000/00293628 від 30.04.2009р. та стосовно одного складу порушення митних правил. Отже, складання відповідачем протоколу №388/80000/09 від 16.06.2009р. є прямим порушенням вимог ч. 1 ст. 363 Митного кодексу України, оскільки за наслідками одного випадку виявлення порушення має складатися один протокол за одним складом порушення, незалежно від кількості епізодів такого порушення. Окрім цього, за наслідками розгляду протоколу №365/80000/09 від 05.06.2009р. відповідачем було ухвалено постанову в справі про порушення митних правил № 365/80000/09 від 25.06.2009р., відповідно до якої позивача за наслідками проведення перевірки ЗАТ «Харківський плитковий завод» та складання акту №0011/9/800000000/00293628 від 30.04.2009р. було притягнуто до відповідальності на підставі ст. 355 Митного кодексу України. У цій постанові відповідачем зазначено, що ним вбачається достатні дані, які вказують на вчинення позивачем протиправних дій, що спричинили недобори податків і зборів, а саме порушення митних правил, передбачене ст. 355 Митного кодексу України. Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові відповідачем також зазначено, що ним вбачається достатні дані, які вказують на вчинення позивачем протиправних дій, що спричинили недобори податків і зборів, а саме порушення митних правил, передбачене ст. 355 Митного кодексу України. Отже, відповідно до цих постанов, позивача двічі притягнуто до відповідальності на однакових підставах. Цей висновок суду не спростовується тим, що в оскаржуваній постанові відповідача і в постанові відповідача про порушення митних правил № 365/80000/09 від 25.06.2009р. зазначені різні ВМД, бо усі перелічені в зазначених постановах ВМД були предметом однієї перевірки ЗАТ «Харківський плитковий завод», наслідком якої є складання одного акту №0011/9/800000000/00293628 від 30.04.2009р., що свідчить про один випадок виявлення обставин, яким відповідач надав правову оцінку у вигляді висновку про те, що митним органом вбачаються достатні дані, які вказують на вчинення позивачем протиправних дій, що спричинили недобори податків і зборів, а саме порушення митних правил, передбачене ст. 355 Митного кодексу України. За таких обставин, суд встановив, що позивач був двічі притягнутий відповідачем до відповідальності з однієї підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. З огляду на це, оскаржувана постанова ухвалена відповідачем ще і з порушенням зазначеної норми Конституції України.

Відповідно до ст. 319 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Факт оплати з боку ЗАТ «Харківський плитковий завод» донарахованих відповідачем на підставі висновків акту перевірки №0011/9/800000000/00293628 сум ввізного мита та податку на додану вартість Суд не сприймає як докази визнання вини позивача, оскільки, відповідно до ухвалених відповідачем податкових повідомлень від 15.06.2009р. № 28 та 29, відповідні ввізне мито та податок на додану вартість були нараховані не позивачу, а ЗАТ «Харківський плитковий завод» та сплачені платіжними дорученнями від 26.06.2009р. № 6357 та № 6358 у час, коли позивач перебував у відпустці, що підтверджується матеріалами справи. Отже сплата з боку ЗАТ «Харківський плитковий завод» зазначених ввізного мита та податку на додану вартість не є наслідком ставлення позивача до їх нарахування та не доводить факту визнання ним своєї вини.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У ст. 87 Митного кодексу України визначені суб’єкти, якими здійснюється декларування товарів: декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).

Суд звертає увагу і на те, що, відповідно до ч. 1 ст. 88 Митного кодексу України, декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Отже, як встановлено законодавством, власник товарів, що переміщується через митний кордон не обов’язково є його декларантом. А якщо власник товару не є декларантом, то такий власник не має зобов’язань декларанта та не може нести персональну юридичну відповідальність за дії декларанта. Теж саме стосується і керівника підприємства – власника товару, якщо таке підприємство не є декларантом.

З матеріалів справи вбачається, що по вантажним митним деклараціям, що зазначені у оскаржуваній постанові, декларантом є інша особа, ніж позивач чи ЗАТ «Харківський плитковий завод». Зокрема, декларантом по цим ВМД був ФО-П ОСОБА_3, який виконував покладені на нього, в силу приписів ст. 88 Митного кодексу України та інших нормативних актів, зобов’язання з подання до митного оформлення певних документів. З цього вбачається, що позивач не може нести відповідальність за виконання декларантом свої обов’язків у тому числі у частині надання митному органу будь-яких відомостей чи документів. Отже, у даному випадку позивач не є суб’єктом відповідальності за ст. 355 Митного кодексу України.

Також матеріали справи не містять даних про факт надання позивачем недостовірних даних чи документів з такими даними декларанту, яких здійснював декларування належних ЗАТ «Харківський плитковий завод» товарів, що переміщувались через митний кордон України, відповідно до перелічених в оскаржуваній постанові ВМД.

Отже, у даному випадку позивач не є суб’єктом відповідальності за ст. 355 Митного кодексу України.

Посилання відповідача на п. 4.2.2. договору від 19 травня 2006р. про декларування товарів та іншого майна, що переміщуються через митний кордон України, що укладений між ЗАТ «Харківський плитковий завод» та ТОВ «ОСОБА_4 ЛТД» стосовно декларування належних ЗАТ «Харківський плитковий завод» товарів, що переміщуються через митний кордон, суд відхиляє, оскільки, по-перше, умовами господарської угоди жодним чином не змінюються умови нормативного регулювання публічних відносин, що пов’язані з притягненням до передбаченої Митним кодексом України юридичної відповідальності, які вичерпно врегульовано наведеною вище ст. 88 Митного кодексу України, а, по-друге, судом встановлено, що декларування відповідних товарів за ВМД, на які посилається в оскаржуваній постанові відповідач, здійснено не ТОВ «ОСОБА_4 ЛТД», а ФО-П ОСОБА_3

Суд також звертає увагу і на ту обставину, що митна вартість визначалась відповідним декларантом з урахуванням приписів ст. 267 Митного кодексу України у частині врахування вартості витрат на транспортування товарів до митного кордону України на підставі документів про вартість таких витрат, що були надані перевізником. Ця обставина підтверджується матеріалами адміністративної справи про порушення митних правил, в яких наявні копії відповідних довідок перевізника. Відповідачем не враховано цю обставину при притягненні до відповідальності особи, яка не має відношення до складання цих документів та не може нести юридичну відповідальність за їх достовірність. Відповідно до ст. 41 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю. Отже, перевірка документів, що подаються декларантом до митного органу у зв’язку з митним контролем є прямим обов’язком митного органу, який і зобов’язаний перевіряти передбаченими законодавством способом достовірність та інші властивості документів, що подаються для митного оформлення товарів. Чинним законодавством не передбачено можливості передання функцій митного контролю іншим особам, таким як декларант, або керівник юридичної особи – власника товару, що не є декларантом відносно товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, оскільки відповідач заперечує проти позову, він мав довести факт вчинення позивачем конкретних дій та їх невідповідність конкретним вимогам законодавства, а також наявність вини в його діях чи бездіяльності. З матеріалів адміністративної справи №388/80000/09 не вбачається, що саме позивачем вчинено протиправні дії, що спричинили недобір встановлених митних податків і зборів, а протилежне відповідачем не доведено.

З огляду на викладене, судом не встановлено фактів заявлення позивачем в митній декларації неправдивих відомостей та надання позивачем митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплати позивачем податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також фактів вчинення позивачем інших протиправних дій, що спричинили недобори податків і збори. В діях позивача відсутній склад порушення митних правил, що передбачений ст. 355 Митного кодексу України. А так оскаржувана постанова є безпідставною та незаконною.

Також судом встановлено, що справа про порушення митних правил №388/80000/09 була розглянута відповідачем за відсутності позивача.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 390 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до відповідальності, або її представника; справа про порушення митних правил може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В матеріалах адміністративної справи про порушення митних правил №388/80000/09 відсутні докази того, що позивача було своєчасно сповіщено про місце і час розгляду справи. При перевірці доводів відзиву на позовну заяву, що був наданий представником відповідача, в частині твердження про наявність доказів направлення та вручення позивачеві повідомлення про розгляд адміністративної справи, судом встановлено, що повідомлення про вручення поштових відправлень відносяться до інших документів, що надсилались на адресу позивача, і ніяким чином не відносяться до повідомлення про розгляд адміністративної справи. Таким чином, відповідачем порушено встановлене законодавством право позивача на участь у розгляді адміністративної справи, порушеної відносно нього, і це призвело до неповного з’ясування обставин справи та безпідставного ухвалення оскаржуваної постанови.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, постанова у справі про порушення митних правил №388/80000/09 є не обґрунтованою та не відповідає чинному законодавству, отже є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 71, 160 КАС України, ст.ст. 81, 87, 88, 319, 328, 355, 363, 390, 394, 395 Митного кодексу України, ст. 61 Конституції України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову Харківської митниці від 26.06.2009 р. у справі про порушення митних правил № 388/80000/09 про визнання генерального директора ЗАТ «Харківський плитковий завод» ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення за ст. 355 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. і закрити справу про порушення митних правил № 388/80000/09.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий-