Рішення № 73648555, 25.04.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/17195/17

Номер провадження 2/521/186/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року Малиновський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого – судді Лічмана Л.Г.

при секретарі – Тимофієнко Н.М.,

за участі представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

18.10.2017 р. до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_2, у якій її представник просив суд визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1, яка складається в цілому з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 43,1 кв.м., посилаючись на наступне.

14.11.2014 р. помер ОСОБА_5, який склав заповіт на користь позивача. 19.03.2007 р. між ОСОБА_5 та його сином ОСОБА_6 укладено договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_2. В подальшому вказаний договір дарування визнано недійсним у судовому порядку, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу відмовлено через відсутність реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_5, оскільки рішення суду ухвалено після його смерті, що унеможливлює оформлення права власності на успадковане майно за позивачем ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 міська рада та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29.11.2017 р. витребувано з Сьомої одеської державної нотаріальної контори завірену належним чином копію спадкової справи № 761/2014, відкритої після смерті ОСОБА_5, померлого 14.11.2014 р., останнє місце проживання якого є: АДРЕСА_2.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Зі свідоцтва про народження серії І-АГ № 656702 видно, що ОСОБА_7 народилася 20.03.1970 р. в сім’ї ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (а.с. 44)

Згідно свідоцтву про укладення шлюбу серії ІІІ-ЖД № 289121 від 02.09.1989 р. ОСОБА_9 та ОСОБА_7 уклали шлюб, внаслідок чого прізвище дружини змінено на «Скворцова». (а.с. 44 звор.)

19 березня 2007 року між ОСОБА_5 – з одної сторони, та ОСОБА_6 – з іншої сторони, був укладений договір дарування квартири АДРЕСА_3, загальною площею 43,1 кв.м., посвідчений державним нотаріусом Сьомої одеського державної нотаріальної контори ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за №3-1122 (надалі за текстом – Договір дарування), відповідно до положень якого ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_6 прийняв в дар вказану квартиру. Право власності набувача за правочином було 03 травня 2007 року належним чином зареєстроване, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 110723841 від 16 січня 2018 року. (а.с. 59)

Відповідно до заповіту від 22.09.2014 р., бланк серія НАВ № 921772, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстровано в реєстрі за № 2634, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, яким усе майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось та взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_2 (а.с. 4, 45)

07 квітня 2013 року ОСОБА_6 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ЖД №331819 від 08 квітня 2013 року, видане Відділом ДРАЦС у місті ОСОБА_11 реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №3588. Після смерті вказаної особи відкрилась спадщина до певного майна, в тому числі – квартири АДРЕСА_4.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11.11.2014 В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_12, неповнолітнього ОСОБА_13 в особі законного представника ОСОБА_14 про визнання договору дарування недійсним, треті особи – державний нотаріус Сьомої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_10, Приморська районна адміністрація ОСОБА_3 міської ради в особі органу опіки та піклування – відмовлено. (а.с. 33-36)

Після ухвалення вказаного рішення, а саме 14.11.2014 р. ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 392911, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (актовий запис № 11530). (а.с. 43)

З відповідною заявою про прийняття спадщини від 08.12.2014 р. до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 (а.с. 42 звор.)

Згідно довідки № 106 від 30.11.2014 р.,за підписом голови та бухгалтера «ЖКС «Ленінський-5» ОСОБА_5 проживав у спірній квартирі самостійно. (а.с. 46 звор.)

Рішенням колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 16.06.2015 р., яке набрало законної сили, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2014 року скасовано, ухвалене нове рішення, яким позов ОСОБА_5 задоволено, визнано недійсним договір дарування, укладений 19.03.2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за яким ОСОБА_6 прийняв у дар квартиру АДРЕСА_5, яка складається в цілому з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 43,1 кв.м., в тому числі житловою площею 27,9 кв.м., повернувши квартиру АДРЕСА_4, яка складається в цілому з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 43,1 кв.м., в тому числі житловою площею 27,9 кв.м. у власність ОСОБА_5.

23.09.2015 р. до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15, з заявою про прийняття спадщини за правом представлення після смерті свого батька ОСОБА_6 звернувся онук ОСОБА_5 – ОСОБА_4, якого повідомлено про наявність заповіту на користь ОСОБА_2 (а.с. 51)

Постановою державного нотаріуса Сьомої одеської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.11.2015 р. у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 відмовлено, з тих причин, що ОСОБА_2 не надала до нотаріальної контори правовстановлюючий документ на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, який підтверджував би належність вищевуказаної квартири спадкодавцеві та право власності на вищевказану квартиру не зареєстроване. (а.с. 3)

Вказана відмова ґрунтувалася на реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_6 на підставі договору дарування р. № 3-1122 від 19.03.2007 р., який визнано у встановленому законом порядку недійсним за вищезазначеним рішенням суду. Таким чином, право власності на спірне майно перейшло до спадкодавця ОСОБА_5, який не встиг перереєструвати право власності у зв’язку зі смертю.

Згідно ч. 1 і 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ч. 1 ст. 1270 ЦК України наголошує, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1233, 1234, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

ОСОБА_2 (ч. 3 ст. 1268) в установленому ЦК України порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, яка відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі зазначеного, суд визнає за ОСОБА_2 (м. Одеса, вул. Недєліна, 7 а, РНОКПП НОМЕР_1) право приватної власності на квартиру АДРЕСА_6 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого 14 листопада 2014 року.

Керуючись ст.ст. 76, 142, 263-265 ЦПК України, -

С У Д

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 (м. Одеса, вул. Недєліна, 7 а, РНОКПП НОМЕР_1), - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (м. Одеса, вул. Недєліна, 7 а, РНОКПП НОМЕР_1) право приватної власності на квартиру АДРЕСА_6 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого 14 листопада 2014 року.

Квартира складається з двох житлових кімнат, загальною площею 43,1 кв.м., житловою площею 27, 9 кв.м.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, тобто з 27 квітня 2018 року.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

С У Д Д Я: