Постанова № 73648523, 25.04.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 532/887/17 Номер провадження 22-ц/786/697/18Головуючий у 1-й інстанції Омельченко І. І. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді: Триголова В.М.,

суддів: Лобова О.А., Дорош А.І.

секретар: Діхтяр Т.В.,

розглянула цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто"

на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 січня 2018 року, відомості про дату виготовленя повного тексту рішення у справі відсутні,

у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про визнання правочину недійсним та застосування реституції,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Авто Просто» про визнання правочину недійсним та застосування реституції.

Позов обгрунтовано тим, що 29 жовтня 2011 року між ним та ТОВ «Авто Просто» укладено угоду № 376033, предметом якої є надання учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах, спрямованих на придбання автомобіля, за рахунок об`єднання грошових коштів учасників через систему «Авто Так». Відповідно до умов угоди метою її укладення було отримання автомобіля марки «ВАЗ 210994», вартістю 64 200 грн. Керуючись положеннями статті «Заміна, припинення випуску або припинення продажу марки та/або моделі автомобіля, зазначених в Угоді» ТОВ «Авто Просто» повідомив про заміну моделі автомобіля «ВАЗ 210994», вартістю 64200 грн. на модель «ЗАЗ Sens», вартістю 63040 грн. Оскільки умови угоди не виконувались, 02.07.2014 року та 14.07.2014 року ОСОБА_2 направив до відповідача заяву про розірвання угоди № 376033 від 26.10.2011 року. ТОВ «Авто Просто» 13.08.2014 року повідомило позивача, що угода розірвана на підставі поданої заяви згідно ст.ст.4,13 п.13.3 додатку № 2 до угоди. З моменту укладення угоди позивач сплатив відповідачу кошти в сумі 56873,67 грн., однак автомобіль так і не отримав.

А тому позивач просив суд визнати угоду №376033 від 26.10.2011 року, уклену між ОСОБА_2 та ТОВ «Авто Просто», недійсною з моменту її вчинення, оскільки угода укладена з використанням нечесної підприємницької діяльності, що вводить споживача в оману, а її наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача, адже в угоді відсутні терміни отримання автомобіля та не визначено строк дії договору. Крім цього, ОСОБА_2 просив стягнути із ТОВ «Авто Просто» кошти в розмірі 56873,67 грн., як незаконно отримані за наслідкми угоди №376033 від 26.10.2011 року.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 січня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсною угоду № 376033 від 26 жовтня 2011 року, укладену між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь ОСОБА_2 незаконно отримані внаслідок укладення угоди № 376033 від 26 жовтян 2011 року грошові кошти в сумі 56873, 67 грн. (п'ятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят три гривні шістдесят сім копійок).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь держави 1762 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням районного суду, ТОВ «Авто Просто» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

У скарзі ТОВ «Авто Просто» зазначає, що рішення суду не мотивовне, не містить висновків, які саме положення угоди не відповідають Закону, відсутні посилання на письмові докази.

Також посилається на те, що ТОВ «Авто Просто» отримало ліцензію на право надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах, таким чином, угоди, які укладаються з клієнтами системи Авто Так повністю відповідають діючому законодавству, а також не містять усіх необхідних ознак «прамідальної схеми».

На підтвердження правильності своїх доводів скаржник долучив до апеляційної скарги копію постанови та правової позиції Верховного Суду України у справі №6-40цс13 від 11.09.2013 року.

Окрім того, відповідач вважає, що висновки місцевого суду про дотримання позивачем строку позовної давності не узгоджуються з вимогами законодавства та фактичними обставинами справи, про що в суд першої інтсанції ТОВ «Авто Просто» подавалася заява про застосування строків позовної давності.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.10.2011 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_2 укладено угоду №376033, предметом якої є надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля марки ВАЗ 210994 вартістю 64 200 грн.00 коп. Угода укладена шляхом підписання самої угоди, додатку №1 та додатку №2.

Додатком № 1 до вищевказаної Угоди передбачено, що ОСОБА_2 сплачує плату за послуги, пов'язані із вступом до системи в сумі 2311,20 грн. Транспортний засіб, який має бути поставлений через систему АвтоТак - ВАЗ 210994 (а.с.24). Дані послуги сплачені 29.10.2011 року (а.с.32).Додатком № 2 до Угоди № 376033 сторонами погоджено правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак (а.с.25-30).

На виконання угоди позивачем на користь відповідача було сплачено 56873,67 грн., що підтверджено копіями квитанцій доданими позивачем до матеріалів справи (а.с.32-41).

Згідно з п.13.1 ст.13 додатку № 2 до Угоди учасник, який ще не отримав автомобіль, має право розірвати Угоду за власним бажанням, про що має повідомити Авто Просто у письмовій формі. Поверненню підлягають тільки чисті внески, сплачені за Угодою, з урахуванням положень, викладених в цій статті.

Згідно відомостей, викладених у позовній заяві ОСОБА_2, позивач у липні 2014 року направив відповідачу заяви про розірвання Угоди № 364755, оскільки вважав, що умови угоди не виконуються. ТОВ «Авто Просто» надіслало ОСОБА_2 відповідь та повідомило про розірвання угоди та повернення чистих внесків у відповідності до положень п. 13.3 ст. 13 Додатку № 2 у розмірі 24 646 грн 35 коп. після накопичення необхідної суми коштів у Фонді групи та повернення коштів 23 учасникам, які знаходяться в черзі перед ОСОБА_2

Задовольняючи позов ОСОБА_2, місцевий суд виходив з того, що в умовах укладеної між сторонами угоди навне відображення дії пірамідальної схеми, дана угода здійснена з використанням нечесної підприємницької практики, що є порушенням прав позивача, а діяльність відповідача з реалізації системи АвтоТак є такою, що дійсно вводить споживача в оману.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття «пірамідальної схеми» не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до «пірамідальної схеми».

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Аналогічний висновок щодо застосування ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» міститься в постановах Верховного суду України від 11 вересня 2013 року у справі № 6-40цс13 та від 25 червня 2014 року у справі № 6-74цс14.

Разом з тим предметом Угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах «АвтоТак», є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним товару - автомобіля.

Відповідно до ст. 2 Угоди ТОВ «Авто Просто» гарантує надання кожному учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним всіх зобов'язань, передбачених Угодою.

Відповідно до Додатку № 2 угоди система «АвтоТак» - це торговельна марка зареєстрована згідно із законодавством України та використовується для позначення послуг «Авто Просто» з адміністрування системи придбання автомобілів у групах. Кожна укладена угода включається в групу, кожній сформованій групі надається порядковий номер, кожному учаснику системи порядковий номер його в групі. Після формування групи учасників залучення інших учасників не відбувається. Право на отримання автомобіля здійснюється в порядку, передбаченому угодою (ст. ст. 5, 6 Додатку № 2 до угоди), і відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи.

Таким чином, отримання кожним споживачем автомобіля здійснюється виключно відповідно до платежів, здійснених ним самим, і незалежно від платежів інших учасників системи « Авто Так».

Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ «Авто Просто» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття «фінансова послуга».

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено п. 111, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Як убачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття «пірамідальна схема» та «придбання товарів у групах». Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

На підставі цього Закону Нацкомфінпослуг затвердила ліцензійні умови, якими закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах.

Згідно з п. 1.2 ч. 1 ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

За умовами спірного договору ТОВ «Авто Просто» надає послуги, направлені на придбання автомобіля учасниками, зокрема, формує групи учасників, організовує і проводить у групах розподіл автомобілів, придбаває автомобілі, а також надає інші послуги, передбачені договором.

Відповідно до положень договору «Учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника ТОВ «Авто Просто», уважно прочитав, зрозумів, погодився з усіма умовами Угоди та Додатками до неї і вважає їх справедливими стосовно нього, що засвідчує своїм підписом».

Пунктом 13.1 розділу II договору передбачено, що учасник, який ще не отримав автомобіль, має право розірвати Угоду за власним бажанням, про що повідомити «Авто просто» у письмові формі.

Позивач скористався своїм правом та звернувся до ТОВ «Авто просто» із заявою щодо розірвання договору.

Відмова від угоди була прийнята ТОВ «Авто Просто», про що свідчить їх повідомлення, яким товариство розірвало договір з позивачем.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи наведене, а також те, що у діяльності ТОВ «Авто Просто» під час укладення оспорюваної угоди відсутні ознаки нечесної підприємницької практики, що полягає у створенні та експлуатації пірамідальних схем, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з його недоведеністю, оскільки доводи позивача щодо несправедливості умов договору, щодо не зазначення у договорах усіх істотних умов, введення позивача в оману - не знайшли свого підтвердження. Із матеріалів справи не вбачається наявності в оспорюваному договорі умов, що є несправедливими щодо позивача та не доведено наявності у діях відповідача ознак нечесної підприємницької практики та ознак «пірамідальної схеми».

За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ «Авто Просто» підлягає задоволенню, а рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 січня 2018 року - скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 376, 382 ЦПК України, колегія суддів -,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" - задовольнити.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 січня 2018 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про визнання правочину недійсним та застосування реституції - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов