Рішення № 73648003, 19.04.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2618/17

Провадження №2/541/200/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 квітня 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючої , судді Куцин В.М.,

з участю секретаря Євдокимової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

28.11.2017 позивач ОСОБА_1 подала до Миргородського міськрайонного суду позовну заяву, в якій просить стягнути аліменти з ОСОБА_2 на її користь на утримання двох дітей у розмірі 10000,00 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. Свої вимоги мотивує тим, що під час перебування у шлюбі з відповідачем у них народилося двоє дітей, які після розірвання шлюбу проживають разом із нею. Відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дітей в повному обсязі, хоча має таку можливість, оскільки має задовільний стан здоров’я, працездатний, інших утриманців не має, аліменти не сплачує.

Відповідач в заяві від 19.12.2017 висловив незгоду з заявленими позовними вимогами позивача, підтримав заперечення, що викладені його представником (а.с.24).

Представник відповідача в запереченні від 19.12.2017 зазначила, що у позивача відсутні підстави для позову, оскільки діти три дні на тиждень проводять з батьком – відповідачем по справі, кошти, які ОСОБА_2 надає на утримання дітей позивачем витрачаються на свої потреби – на пальне для автомобіля, мастила та інші витратні матеріали, поточний ремонт, та на особисті розваги в ресторанах та кафе. Із своїх доходів, які на день подання заперечення становлять близько 30000 грн. відповідач повинен нести витрати на оренду житла в м.Києві в розмірі 8000 грн. та оплата комунальних послуг що в цілому становить близько 10000 грн., щомісячно витрачає близько 4000 – 6000 грн. на паливо для авто та витратні матеріали до нього, на його обслуговування – оскільки його робота пов’язана з постійними переміщеннями по м.Києву та відрядженнями по Україні. Своїй непрацездатній матері відповідач щомісячно перераховує щонайменше 2500 грн. Позивач не дала пояснень на які потреби їй потрібні аліменти в розмірі 10000 грн. на кожну дитину. Тому представник відповідача вважав за можливе, у випадку якщо суд вважатиме що є підстави для задоволення позовних вимог позивачу – то вони підлягають задоволенню частково – вважав за можливе відповідачем по справі ОСОБА_2 сплачувати аліменти в розмірі 200 грн. на кожну дитину, що є не меншим, ніж 1/3 частка від чистого доходу відповідача та не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (а.с.25-27).

19.01.2018 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача, в якому позивач наводить детальний розрахунок щомісячних витрат на дітей та наводить обґрунтування свої вимог (а.с.89).

У своєму клопотанні поданому суду 17.04.2018 відповідач висловив повну незгоду з заявленими позовними вимогами позивача та обґрунтовував це тим, що відповідно до доданих доказів - довідки №03-01/3471 від 13.04.2018 про проживання разом з ним неповнолітніх дітей (а.с.178) та акту 79 від 06 квітня 2018 року де зазначено, що діти фактично проживають разом з батьком– відповідачем по справі (а.с.25).

Позивач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.82, 139, 175).

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.84, 140, 156, 174), надав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, заявлені позивачем позовні вимоги вважав безпідставними, просив справу розглянути у його відсутність та у відсутність його представника (а.с.177).

Відповідно до заяви представник відповідача підтримав позицію відповідача ОСОБА_2, стверджував, що відповідач надає допомогу дітям, на час розгляду справи судом діти проживають разом з батьком, висловив повну незгоду з заявленими позовними вимогами позивача (а.с.176), що підтримував в судовому засіданні. Просив справу розглянути у його відсутність з врахуванням наданих сторонами доказів та викладених сторонами відзивів та заперечень. Інших заяв, клопотань та зустрічного позову не подав.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Миргородського міськрайонного суду від 20 жовтня 2017 року шлюб зареєстрований у відділі РАЦС по м.Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис №73 від 10 травня 2008 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 – розірвано. Визначено місце поживання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з матір’ю ОСОБА_1 (а.с.5-6).

Відповідача по справі ОСОБА_2 зазначено батьком у свідоцтві про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матір’ю – ОСОБА_1 (а.с.3, 4).

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 на АДРЕСА_1, на її утримані перебувають син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7).

ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.16).

Начальником відділу соціальної роботи Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Миргородської міської ради встановлено, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5 та перебувають на утриманні ОСОБА_1 - акт №68 від 07.11.2017 (а.с.78).

Сататтею 180 СК України передбачений обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про захист прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 1989 року та ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції про захист прав дитини визначено, що батько( -ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З метою визначення матеріального становища платника аліментівсудом на підставі поданих сторонами по справі доказів визначається середньомісячний дохід відповідача за період шість місяців, за які в матеріалах справи є докази розміру отриманого відповідачем доходу та які можливо обчислити:

за серпень 2017 року – 33965,00 грн., - акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №5 від 31 серпня 2017 року (а.с.19);

за вересень 2017 року – 39451,00 грн. - акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №6 від 29 вересня 2017 року (а.с.18);

за листопад 2017 року – 10519,00 грн. акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №8 від 30 листопада 2017 року (а.с.134);

за грудень 2017 року – 35014,56 грн. - акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №9 від 29 грудня 2017 року (а.с.136);

за березень 2018 року – 10000,00 грн - акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 30 березня 2018 року (а.с.180);

за жовтень 2017 року розмір доходу визначається шляхом віднімання від задекларованої суми доходу відповідача за 2017 рік в цілому (а.с.131-132) - суми задекларованих доходів за три квартали 2017 року (а.с.44-45) з послідуючим відніманням сум доходів за листопад (а.с.134) та грудень (а.с.136) 2017 року, що становить:

(249501,00 грн. - 123500,00 грн.– 10519,00 грн. – 35014,56 грн.=) 80467,44 грн.

Таким чином сума середньомісячного доходу відповідача за шість місяців згідно наданих суду доказів становить:

((33965,00 грн. + 39451,00 грн. + 10519,00 грн. + 35014,56 грн. + 10000,00 грн. + 80467,44):6=) 34903,00 грн.

Сума середньомісячного доходу відповідача 34903 грн., що вирахувана судом та надані сторонами докази доходів відповідача свідчать про значний розрив в показниках розміру доходів відповідача, а також вказує на відсутність отримання відповідачем щомісячних доходів стабільного розміру – від близько 30000 грн. на місяць протягом 2017 року, - до звернення позивача з даним позовом до суду, - при цьому що в жовтні відповідач отримав 80467,44 грн. доходу, - до отримання доходу в розмірі 10000 грн. на початку 2018 року, - на час ухвалення рішення.

Доказів щодо стану здоров'я та матеріального становища дітей, стану свого здоров'я сторони не надали.

Відповідач має непрацездатну матір ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про народження відповідачаІ-КЕ №392494. Матері відповідача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 призначена пенсія по старості - посвідчення №112965 від 11.03.1993(а.с.73, 74).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 жовтня 2017 року про розірвання шлюбу між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 визначено місце проживання неповнолітніх ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 з матір’ю ОСОБА_1 (а.с.5-6). Суд вважає, що подана відповідачем довідка №03-01/3471 від 13.04.2018 в якій зазначено про проживання разом з ним неповнолітніх дітей (а.с.178) та акт 79 від 06 квітня 2018 року де зазначено, що діти фактично проживають разом з батьком – відповідачем по справі в м.Миргороді Полтавської області по вул.Бережанській, 61-А (а.с.179) – не може служити підставою відмови позивачеві в задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів в зв’язку з відсутністю доказів постійного проживання дітей з батьком та перебування на його утриманні.

Подані відповідачем докази витрат на оренду житлового приміщення для свого проживання (а.с.52-53), на паливо для авто (а.с.а.с. 54, 56, 57, 65-68, 71, 72, 115, 116, 120, 121, 146, 163, 167-169) на проживання та харчування під час відрядження (а.с.58-64,69, 72, 117, 118, 119, 142-145) догляд та ремонт авто (а.с.55, 70, 71) оцінюються судом тільки як докази розміру витрат забезпечення власної життєдіяльності і при визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей не приймаються.

Подані позивачем та відповідачем докази витрат на утримання дітей – харчування, розваги, лікування (а.с. 37-43, 91-112, 122-126, 147-151, 163-166) свідчать лише про готовність батьків нести вказані витрати як елемент батьківського піклування та виконання ними свого батьківського обов’язку.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про державний бюджет на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 гривень, з 1 липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень;

- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень;

- працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня;

- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на різницю величини щомісячного доходу відповідача (від 10000,00 як мінімальної до 80467,44 грн. як максимальної) та передбаченого законодавством прожиткового мінімуму на працездатну особу на день пред’явлення позову - 1684 грн. та на день ухвалення рішення – 1762 грн., розміру прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років – 1492 грн. та віком від 6 до 18 років – 1860 грн., наявність у платника аліментів непрацездатної матері похилого віку – суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 в твердій грошовій сумі з її подальшою індексацією відповідно до закону в розмірі 2500,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 листопада 2017 року, щомісячно, до досягнення ним повноліття, та на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 в твердій грошовій сумі з її подальшою індексацією відповідно до закону в розмірі 2500,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 листопада 2017 року, щомісячно, до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В зв’язку з чим стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 372,00 грн. судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог.

Відповідно до п.1. ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 80, 180-184, 191 СК України, ст.ст. 4, 5 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 352, 430 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_11, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_12, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_13, приватний підприємець, код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_15, Росія, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_16, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_16, аліменти на утримання неповнолітніх дітей:

- на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 в твердій грошовій сумі з її подальшою індексацією відповідно до закону в розмірі 2500,00 грн. але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 листопада 2017 року, щомісячно, до досягнення ним повноліття,

- на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 в твердій грошовій сумі з її подальшою індексацією відповідно до закону в розмірі 2500,00 грн. але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 листопада 2017 року, щомісячно, до досягнення нею повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_11, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_12, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_13, приватний підприємець, код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 – на користь держави 372,00 грн. судового збору.

Допустити до негайного виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Повне судове рішення складено 25 квітня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_6