Ухвала суду № 73647287, 19.04.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/336/17 19.04.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря Єфіменка О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12015150280000754, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 липня 2017 року відносно

ОСОБА_4, який народився 1966 року серпня місяця 28 числа в м. Нова Одеса Миколаївської області, зареєстрований та мешкає в м. Нова Одеса Миколаївської області, вул. Підгірна, 150-а, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор – Кучеренко Д.С.,

обвинувачений – ОСОБА_4,

захисник – ОСОБА_5,

потерпілий – ОСОБА_6

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 липня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Ухвалено на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Ухвалено, на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Обвинувачений ОСОБА_4 просить вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 липня 2017 року відносно нього скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Узагальнені доводи апелянта.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Стверджує, що не вчиняв злочин, а провів додому дівчину і повертався назад повз складського приміщення, що розташоване по вул. Малиновського, 1-а в м. Нова Одеса, де з незрозумілих причин був затриманий цивільною особою, його автомобіль до складу перемістив потерпілий ОСОБА_6

Вважає, що судом допущена однобічність та неповнота дослідження обставин справи, котрі роблять неправосудним постановлене судом рішення. Обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, належним чином не з’ясовані.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

У ніч з 26.08.2015 р. на 27.08.2015 р., точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_4, з метою викрадення чужого майна, разом з невстановленими особами, шляхом зламу навісного замка на вхідних воротах, проник до приміщення складу, розташованого по вул. Маліновського, 1-а, в м. Нова Одеса Миколаївської області, звідки незаконно таємно викрав 25 мішків селітри аміачної, загальною вартістю 11 375 грн., чим завдав майнову шкоду фермерському господарству «Войченко» на зазначену суму. Викрадені 25 мішків з селітрою аміачною обвинувачений ОСОБА_4 переніс до автомобіля ВАЗ-2104, реєстраційний номер НОМЕР_1, що був розташований біля складського приміщення, та завантажив їх до салону автомобіля.

Проте, ОСОБА_4 викраденим розпорядитися не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був помічений на місці злочину та затриманий очевидцем.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_5 на підтримку апеляційної скарги обвинуваченого, думку прокурора та потерпілого ОСОБА_6, які заперечували проти задоволення скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд приходить до наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вказаного у вироку злочину за обставин, встановлених судом, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, аналіз яких наведений у вироку. Дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

Під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції ОСОБА_4 стверджував, що перебував біля складського приміщення, оскільки проводжав дівчину. Під час апеляційного розгляду обвинувачений показав, що біля складського приміщення перебував, оскільки відпочивав у кафе, яке розташоване в 10 м. від складу. При цьому автомобіль ВАЗ-2104, яким він керує за дорученням, в цей вечір залишив в 200 м. від складів.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому злочині, його вина підтверджується наступними доказами.

Свідок ОСОБА_7 у суді першої інстанції показав, що 26.08.2015 р. близько 24.00 год., проходячи повз складського приміщення по вул. Маліновського, 1-а, побачив як троє чоловіків виносять зі складу мішки, які вантажать до салону легкового автомобіля марки ВАЗ-2104, який стояв поруч. Спостерігаючи за цими особами 10-15 хвилин, вирішив їх затримати. Останні почали тікати в різні сторони. Двоє осіб втекли, а третій – ОСОБА_4, сховався за огорожу та був затриманий.

Свідок ОСОБА_8 в суді першої інстанції підтвердила свідчення ОСОБА_7 та показала, що близько 02.00 год. 27.08.2015 р. їй зателефонував син та повідомив, що зі складу виносять мішки. Вона з чоловіком пішла до складу, де побачила сина, а ОСОБА_4 в цей момент носив мішки з легкового автомобіля у приміщення складу.

Свідок ОСОБА_9 суду першої інстанції пояснив, що до нього підійшов ОСОБА_7, який повідомив, що зі складу невідомі виносять мішки. Він зателефонував ОСОБА_6, оскільки продав цей склад йому.

Наведені показання свідків узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_6, який в суді першої інстанції показав, що в ніч 27.08.2015 р. йому зателефонував ОСОБА_9, який повідомив, що біля складу ОСОБА_7 затримав чоловіка, який крав селітру. Прийшовши до складу, він побачив ОСОБА_4, який носив з легкового автомобіля ВАЗ-2104 мішки з селітрою до складу. У автомобілі залишалося близько 8 мішків. Біля нього знаходився ОСОБА_7, який наглядав за цим. ОСОБА_4 визнавав вину у крадіжці та за його вказівкою телефонував зі свого телефону особам, які разом з ним вчиняли цю крадіжку, але останні так і не підійшли до складу.

Показання потерпілого та свідків підтверджуються даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_6 про злочин від 27.08.2015 р., в якому зазначено, що в ніч на 27.08.2015 р. з належного йому складського приміщення по вул. Маліновського 1-а в м. Нова Одеса Миколаївської області невідомі особи викрали мінеральні добрива.

З протоколів огляду місця події від 27.08.2015 р. вбачається, що на момент огляду ділянки біля складського приміщення по вул. Маліновській, 1-а в м. Нова Одеса Миколаївської області розташований автомобіль ВАЗ 2104, реєстраційний номер НОМЕР_1. Двері складського приміщення, на момент огляду працівниками міліції, відчинені, в приміщенні знаходяться мішки з аміачною селітрою.

Наведені докази спростовують твердження обвинуваченого про його непричетність до злочину.

Отже, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження досліджені всі обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, у зв’язку з чим неповноти судового розгляду не встановлено. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину та правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для скасування вироку Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 липня 2017 року та направлення справи на новий судовий розгляд, про що просить апелянт, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд –

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 липня 2017 року, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді

______ _____ ____

ОСОБА_10В ОСОБА_2 ОСОБА_3