Рішення № 73646538, 17.04.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/94/16-ц

2/405/960/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

при секретарі : Фришко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПАТ «Укрсоцбанк», звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 420/550-САФ03.16-2 від 01.02.2007 року у розмірі 43 466,94 доларів США, що еквівалентно 981 252,16 грн. по курсу НБУ станом на 26.10.2015р., з яких: сума заборгованості за кредитом – 14 092,66 доларів США, що еквівалентно 318 137,25 грн.; сума заборгованості за відсотками – 16 370,25 доларів США, що еквівалентно 369 553,11 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 6 797,75 доларів США, що еквівалентно 153 457,04 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків – 6 206,28 доларів США, що еквівалентно 140 104,77 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 14 718,78 грн.

Позов обґрунтувано тим, що 01.02.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 420/550-САФ03.16-2. Згідно п.п. 1.1 кредитного договору банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 24 900 доларів США, зі сплатою 13,5% річних та порядком погашення суми основної заборгованості, встановленому п.п. 1.1.1, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 31.01.2013 року.

Кредит надавався відповідачу для оплати придбаного автомобіля мари SKODA, модель ОCTAVIA А.5 Eleg, 2006 року випуску, чорного кольору, згідно з договором купівлі-продажу № 010 від 26.01.2007 року.

Позичальник не виконав у строк свої зобов’язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору у разі прострочення позичальником строків сплати відсотків, визначених п. 2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. 1.1 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань по кредитному договору станом на 26.10.2015 року відповідач має заборгованість у розмірі 43 466,94 доларів США, що еквівалентно 981 252,16 грн. по курсу НБУ станом на 26.10.2015 року.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу добровільного погашення заборгованості по кредитному договору шляхом написання вимог про повернення боргу в порядку ст. 1050 ЦК України. Однак, відповідач не відреагував, заборгованість не погасив, грошове зобов’язання виконане не було, а тому посилаючись на вказані обставини, норми чинного законодавства, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості просила відмовити та застосувати позовну давність до позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з наступних підстав.

При зверненні до суду позивач приховав той факт, що у 2009 році ПАТ «Укрсоцбанк» вже звертався з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 коштів за цим же кредитним договором, що підтверджується рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.10.2009 року, яким вже було стягнуто з ОСОБА_1 тіло кредиту, відсотки, пеню та штраф загалом на суму 193 409,74 грн. Крім того, на виконання вказаного рішення суду позивач звернув стягнення на предмет застави – автомобіль Skoda OctaviaA5, що підтверджується актом опису й арешту майна від 10.02.2011 року і жодним чином позивач не відобразив це у позовній заяві.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідался або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позивач знав про порушення свого права починаючи з 15.12.2008 року, що підтверджується заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.10.2009 року, а тому приймаючи до уваги положення ст. 258 ЦК України та сплив строків позовної давності – позивач не має права на стягнення пені та відсотків, які вже були стягнуто заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.10.2009 року. Однак, в позовній заяві позивач надає розрахунок пені в період з 25.10.2014 року по 25.10.2015 року, повторно просить стягнення тіла кредиту та відсотків. Крім того, пеня повинна бути обчислена в гривнях, пеня не може стягуватися у доларах США.

Щодо питання у якій валюті та за якою відсотковою ставкою позивач має право вимагати відсотки за кредитом, оскільки заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.10.2009 року з ОСОБА_1 стягнуто борг, в тому числі тіло кредиту, за цим же кредитом в сумі 193 409,74 грн. без валютного еквіваленту, тобто банк прийняв виконання за договором в гривні. Судовим рішенням, що набрало законної сили основне зобов’язання фактично було переведено в гривню. Оскільки розмір відсоткової ставки по договору у даному випадку визначити не можливо, необхідно застосовувати відсоткову ставку на рівні облікової ставки НБУ для нарахування відсотків. Розрахунки заборгованості, надані позивачем є надуманими та не відповідають реальній заборгованості по кредиту, рішення суду 2009 року та реалізація заставного майна банком в них жодним чином не відображена. Посилаючись на вказані обставини, просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задоволенню не підлягають враховуючи наступне.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що 01.02.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого являється ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 420/550-САФ03.16-2, згідно умов якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 24 900 доларів США, зі сплатою 13,5 процентів річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду, згідно з умовами п. 2.6 цього договору та порядком погашення суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця згідно графіку, який вказаний в пп.1.1.1 п.1.1 ст.1 Договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 31.01.2013 року (а.с. 7-10).

Пунктом 1.2 договору кредиту визначено, що кредит надається позичальнику на наступні цілі: для оплати придбаного автомобіля марки SKODA, 2006 року випуску, моделі Octavia A5 Eleg, чорного кольору, згідно з договором купівлі-продажу № 010 від 26.01.2007 року.

Відповідно до п. 1.3 договору кредиту в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, сторони укладають з ОСОБА_1 договір застави транспортного засобу, визначеного п. 1.2 цього Договору, заставною вартістю 24 900 доларів США, що в еквіваленті складає 125 750 грн. по курсу НБУ на дату укладення цього договору.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.10.2009 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» від імені якого діє Кіровоградська обласна філія «Укрсоцбанк» - 193 409,74 грн. заборгованості за договором кредиту № 420/550-САФ03.16-2 від 01.02.2007 року; 30 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1 700 грн. – судового збору. Заочне рішення набрало законної сили 20.10.2009 року (а.с. 72-73).

Згідно акту опису й арешту майна від 10.02.2011 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_3 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2424, виданого 02.12.2009 року Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБСР «Укрсоцбанк» боргу у сумі 195 139,74 грн. описано і накладено арешт на наступне майно: автомобіль Skoda OctaviaA5 Eleg 1.6, легковий комбі-В, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску (а.с. 75-76).

Судом встановлено, що за результатами продажу майна – автомобіля марки Skoda OctaviaA5 Eleg 1.6, реєстраційний номер НОМЕР_1, на рахунок Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ надійшли грошові кошти у розмірі 56 877,60 грн., які було направлено на часткове погашення заборгованості по відсотках за користування кредитом; часткове погашення нарахованої пені за прострочення виконання умов кредитного договору; на погашення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрат щодо сплати судового збору, та на часткове погашення тіла кредиту.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 2 п. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд вважає, що відповідач підтвердив відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки позивач скористався своїм правом звернення до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором у 2009 році, та рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.10.2009 року з відповідача ОСОБА_1 вже була стягнута заборгованість по кредитному договору № 420/550-САФ03.16-2 від 01.02.2007 року у гривневому еквіваленті у розмірі 193 409,74 грн. із яких: 149 526,70 грн. – тіло кредиту, 14 536,71 грн. – заборгованість по відсоткам; 18 625,20 грн. – штраф; 10 721,14 грн. – пеня, у зв’язку з чим договір кредиту № 420/550-САФ03.16-2 від 01.02.2007 року припинив свою дію.

Зазначене рішення суду сторонами не оскаржувалося та відповідачем було виконано частково на загальну суму 56 877,60 грн., позивач 11.01.2016 року повторно пред'явив до відповідача ті ж самі позовні вимоги, відносно того самого кредитного договору, однак дане питання вже було вирішено судом при винесенні рішення 07.10.2009 року, крім того відповідно до положень ст. 258 ЦК України до пені застосовується позовна давність в один рік, ПАТ «Укрсоцбанк» не навів жодних доводів щодо наявності інших кредитних зобов'язань відповідача перед банком, та на яких підставах банк повторно пред'являє вимоги до відповідача щодо того самого кредитного договору.

Оцінюючи зібрані та дослідженні по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і тому задоволенню не підлягають.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір на користь держави у розмірі 14 718,78 грн., які згідно ст. 141 ЦПК України слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда І. М. Шевченко