Рішення № 73645829, 17.04.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3832/2016 Справа № 490/10708/16-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШ Е Н Н Я

Іменем України

16 квітня 2018 р. Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Кваші С.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, експерта - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_4 про реальний виділ частини домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2016 року позивач звернувся до суду з позовом з подальшими доповненнями до відповідачів про здійснення реального поділу домоволодіння № 84 по вул. Велика Морська в м. Миколаєві з усіма господарськими та побутовими спорудами в натурі та визначити порядок користування земельною ділянкою розташованою за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 84 між позивачем та відповідачами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову, просив про його задоволення, погодився з поділом домоволодіння за другим варіантом судової будівельно-технічної експертизи. В обґрунтування такого варіанта посилалися на те, що підготували проект розподілу домоволодіння та технічний звіт обстеження технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж вище вказаною адресою за другим варіантом, погоджений компетентним державним органом.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову посилаючись на те, що експертом врахована будівля за будинокм, в якому розташована квартира позивачки, площею 4х2,2 метри, проте це був деревяний сапрай, який вже давно знищений і його не існує. Крім того, експертом визначена частка лише позивачки в той час як між усіма сусідами не узгоджено, де ж будуть знаходится їх земельні ділянки. Що стосується судової експертизи, то відповідачі не погодились з висновком експерта, заперечували проти виділення у користування позивачеві земельної ділянки біля житлового будинку , оскільки таким чином буде завужено в'їзд спільний до подвір'я будинку, що створить їм перешкоди та суперечить вимогам протипожежної безпеки.

Експерт ОСОБА_5 у судовому засіданні надала пояснення, щодо проведення експертизи відбувалося виключно щодо питання визначення можливості варіанту виділу 17/100 часток домоволодіння та порядку користування земельною ділянкою між ОСОБА_6 та усіма іншими співвласниками домоволодіння, в зв'язку з тим, що відповідачі не звернулися з відповідними вимогами. Під час проведення експертизи, не підлягали поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна. Ідеально належить співвласнику ОСОБА_6 з ідеальною часткою 17/100 частині, проте в земельній ділянці вона користується меншою часткою у 14\1100 часток. Зазначила, що другий варіант визначення порядку користування земельною ділянкою розроблено нею з урахуванням побажань усіх співвласників з узгодженим місцем виділення ділянки під вільною землею городу. Щодо начеб-то неіснуюючої будівлі пояснила, що ця будівля враховується як і на плані геодезичної зйомки, так і в технічному паспорті БТІ, вона узаконена, отже вона не мала права її не враховувати, в той час як самі співвласники не звернулися до БТІ після її руйнації за припиненням права власності на нерухоме майно в установленому законом порядку. Також у точнила висновок експертизи в тій частині, що земельна ділянка вздовж стіни житлоовго будинку згідно вимог ДБН 360-92* п. 3.25 виділяється в користування власнику будівлі для обслуговування житлового будинку шириною не менше одного метру.Ппроте ця ділянка не може бути огорожена ніяким чином, оскільки вона розташована у місці єдиного вїзду до двору будинку спільного користування, який має ширину 3,84 метра і згідно вимог протипожежної безпеки не може бути меншим за 3 метри.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, експерта, вивчивши матеріали справи та оцінивши в сукупності надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з Договору дарування від 06.11.2012 року, ОСОБА_6 є власником 17/100 часток домоволодіння № 84, з відповідною часткою прилеглих до нього господарських та побутових будівель і споруд, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська. В цілому домоволодіння розташоване на неприватизованій земельній ділянці та складається з: житлового будинку за літ. А-2, кам'яного, житловою площею 123,7 кв.м. та загальною площею 201,2 кв.м.; житлового будинку за літ. Б, кам'яного, житловою площею 62,8 кв.м. та загальною площею 91,3 кв.м.; та до них примикають: погріб за літ. Рпд, сарай за літ. К, погріб за літ. Зпд, сарай за літ. Т, сарай за літ. Р, огорожі за №4, 5, 6, споруди за № 1, 3. спорудами. Вищевказані 17/100 часток домоволодіння належало ОСОБА_11 на праві особистої приватної власності на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.03.2009 року, зареєстрованого в КП "Миколаївське МБТІ 02.07.2009 року, номер витягу 23181881, реєстраційний номер 20921, про що зроблено номер запису 1610, в книзі 7.

Відповідно до довідки Миколаївського МБТІ від 16.06.2015 року, те що відповідно до паперових носіїв, станом на 29.12.2012 р. розмір часток між співвласниками у спільній частковій власності на домоволодіння за адресою м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 84 складався наступним чином: ОСОБА_12 - 17/100 часток; ОСОБА_13 - 9/100 часток; ОСОБА_8 - 9/100 часток; ОСОБА_2 - 9/100 часток; ОСОБА_9 - 14/100 часток; ОСОБА_3 - 16/100 часток; ОСОБА_10 - 9/100 часток; ОСОБА_4 - 17/100 часток.

29.09.2006 року помер ОСОБА_13 Після його смерті спадкоємцям, які прийняли спадщину, є: його матір ОСОБА_2 та діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 842/2006. 02.12.2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_8 були видані Свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на 27/100 часток домоволодіння за № 84 з відповідною часткою прилеглих до нього господарських та побутових будівель та споруд,що знаходиться по вул. Велика Морська в м. Миколаєві, яке належало спадкодавцю на підставі Договору дарування. посвідченого Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою 17 квітня 1972 року за реєстровим № 4-970, та зареєстрованого у Миколаївському МБТІ від 25.04.1972 року за № 1610 в книзі № 7, реєстраційний номер - 20921.

Відповідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.10.2016 року, відомості про об'єкт нерухомого майна, а саме домоволодіння, за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 84, самовільно побудовано в житловому будинку літ. А-2 збільшена житл.пл. на 7,2 кв.м. в порівнянні з актом прийомки, загальна площа збільшена на 3,2 кв.м. за рахунок сіней літ.а, (3), в житловому будинку літ.Б збільшена загальна площа на 14,8 кв.м. за рахунок сіней літ. б (2) літ С, Ю- знаходиться в користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_2 згідно довідки адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради від 22.10.2012 р. № 3055/112/05/04. Співвласники: ОСОБА_10 - 9/100, ОСОБА_4 - 17/100.

Відповідно до положень ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майа, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства україни від 18 червня 2007 року № 55.

Так, згідно з п.п. 1.2, 2.1, 2.4 цієї інструкції поділ об'єкта нерухомого майна на окремі самостійні об'єкти здійснюється відповідно до законодавства на підставі висноску щодо технічної можливості такого поділу з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.

Так, згідно з п. п. 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.

У п. п. 2.22, 2.26, 2.27 Державних будівельних норм України № В.2.2-15-2005 визначено, що у квартирах повинні бути передбачені такі приміщення: житлові кімнати і підсобні приміщення - кухня, передпокій, санвузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення тощо. В однокімнатних квартирах замість кухонь допускається передбачати кухні-ніші за умови їх обладнання електроплитами та влаштування в них примусової вентиляції. В однокімнатних квартирах допускається суміщений санвузол (ванна, умивальник, унітаз). Площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не меншою 15 кв.м., в інших квартирах — не менше 17 кв.м.

Відповідно до п. 1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

У п. п. 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» судам роз'яснено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК України, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Під терміном “поділ” слід вважати організацію ізольованих частин житловоого будинку з окремими входами , які повинні містити житло, прибудинкову територію і допоміжні будівлі або приміщення, розміри яких регламентуються ДБН та СніПами.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради (ст. 152 ЖК УРСР).

Щодо виділу в натурі чатки у нерухомоому майні , то відповідачі не заперечували проти задоволення позовних вимог за запропонованим висновком експерта варіантом, який відповідає ідеальним часткам у праві власності, фактичному порядку користування, що склався, та не порушує прав інших співвласників.

Як слідує з другого варіанта Висновку судової будівельно-земельно-технічної експертизи № 125-040 від 19.06.2017 року, в зв'язку з тим, що у співвласника ОСОБА_6 розбіжність від ідеальної частки в менший бік ,пропонується виділити в її користування частину земельної ділянки під городом в верхній лівій кутовій частині розміром 4,0х5,12 м. пл. 20,49 кв.м., при цьому доріжка Г-образної форми шириною - 0,75 м. виділяється в загальне користування між співвласниками загальною площею - 4,77 кв.м. На підставі вимірів, виконаних розрахунків площі земельної ділянки, що знаходиться в користуванні співвласників на день обстеження, складають:

- ОСОБА_6 - 102,3 кв.м., зокрема: - під будівлями - 73,88 кв.м.; - під інд землею - 28,42 кв.м. Ділянка загального користування між співвласниками - 50,84 кв.м. Фактично співвласник ОСОБА_6 буде користуватися земельною ділянкою: 1. ОСОБА_6 - 110,43 кв.м., що відповідає ідеальної долі - 110,43 кв.м. 2. ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_4 - 579,77 кв.м., що відповідає ідеальної частки - 579,77 кв.м.

Оцінюючи запропоновані варіанти, суд, у відповідності до ст.ст. 356, 357 ч.1, 358 ЦК України, ст.ст.103, 120, 158 ЗК України, враховуючі Постанову Пленуму Верзховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», а також побажання сторін, вважає за можливе провести виділ в користування частини земельної ділянки позивачеві по другому варіанту вищезазначеного Висновку судової експертизи ( графічний додаток № 3) .

Відповідно до ч.1 ст.88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку.

Згідно вимог ч.4 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди.

Нормами частини другої статті 6, частини першої статті 22, частини першої статті 23 ЗК України (1991 року) передбачалося набуття громадянами права власності на земельні ділянки у разі одержання їх у спадщину та виникнення права власності після встановлення меж земельної ділянки в натурі і одержання державного акта про право власності на землю.

Аналогічними за змістом нормами статті 81 ЗК України також передбачено, що громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, прийняття спадщини.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка у власності сторні не перебуває, а знаходиться у їх постійному користуванні як співвласників домоволодіння, для обслуговування якого вона виділялася компетентними державними органами.

Частина четверта статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об’єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником( законним користувачем) відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Частиною першою статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності (законному користуванні — адже права постійних коритстувачів земельних ділянко підлягають судовому захисту нарівні з правами власника) , здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку.

За аналогією, відповідно до частини четвертої статті 88 ЗК України учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до п.19-22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.

При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Абзаци 1 і 2 цього пункту стосуються також випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди.

За такого, суд приходить до висновку, що можливо провести виділ в натурі частки домоволодіння по другому варіанту висновку судової експертизи, як такому, що не суперечить діючим будівельним, протипожежним і санітарним нормам та правилам . При оцінці варіантів визначення порядку користування земельною ділянкою, суд виходить, насамперед, з ідеальних часток співвласників у даному домоволодінні, а також враховує фактичний порядок користування ділянкою, який склався між сторонами.

На думку суду, другий варіант найбільш відповідає найбільш відповідає ідеальній частці позивача у житловому будинку, надає можливість кожному власнику обслуговувати свої будівлі та споруди, не порушує будівельних і санітарних норм та правил протипожежної безпеки, забезпечує можливість вільного проходу і проїзду сторонам як до їх частин будинку і господарських споруд, так і до земельних ділянок городу і здійснення догляду за ними.

При цьому суд вважає за необхідне врахувати пояснення експерта та у відповідості до вимог п. 3.25 ДБН 360-92* , п. 2.3 ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ, а саме, що ширина проїзду до житлових будинків не може бути менша за 3,5 м., та зазначити, що земельна ділянка вздовж стіни з прибудовою житлового будинку , шириною 1,3 метра виділяється в користування позивачці для обслуговування житлового будинку , фактично входить до ділянки проїзду до внутрішнього двору домоволодіння і не може бути огорожена будь-яким способом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судового збору у розмірі 552 грн. 80 коп. Доказів на підтвердження судових витрат на проведення судової експертизи позивач не надала.

Керуючись ст. ст. 18, 259, 263-265, 284 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_6 про реальний виділ домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.

Провести реальний виділ в натурі 17/100 часток житлового будинку № 84 з господарськими і побутовими спорудами та будівлями, що знаходиться в м. Миколаєві по вул. Велика Морська по другому варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області №125-040 від 19 червня 2017 року.

Виділити у власність ОСОБА_6 частину житлового будинку літ. "А-2" квартира №1 1-1- коридор пл. 2,9 кв.м.,

1-2- житлова пл. 18,4 кв.м.,

1-3- житлова пл. 16,6 кв.м.,

1-4- ванна пл. 4,9 кв.м.,

1-6- коридор пл. 1,5 кв.м.,

1-7- вбиральня пл. 1,4 кв.м.

Надвірні узаконені господарські будови:

17/100 частин № 4- ворота - 318 грн.

17/100 частин № 5,6- огорожа - 230 грн.

17/100 частини № І- замощення - 467 грн.

Визначити порядок користування земельною ділянкою, закріпленою за житловий будинком № 84 по вулиці Велика Морська в м. Миколаєві по другому варіанту судової будівельно-технічної експертизи Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області №125-040 від 19 червня 2017 року (додаток № 3)

Виділити у користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею 102,3 кв.м. зокрема: - під будівлями - 73,88 кв.м.; - під інд землею - 28,42 кв.м., в тому числі частину земельної ділянки під городом в верхній лівій кутовій частині розміром 4,0 х 5,12 м. пл. 20,49 кв.м., при цьому доріжка Г-образної форми шириною - 0,75 м. виділяється в загальне користування між співвласниками загальною площею - 4,77 кв.м.

Земельна ділянка шириною 1,3 метрів вздовж правової стіни житлового будинку літер А-2 виділяється в користування ОСОБА_6 для обслуговування житлового будинку і не підлягає будь-якому огороженню .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів після проголошення рішення.

Суддя Гуденко О.А.