Рішення № 73644796, 06.03.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10336/16-ц

Провадження № 2/369/262/18

РІШЕННЯ

Іменем України

06.03.2018 м.Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Усатова Д.Д.,

за участю секретаря Кузьменко П.О.,

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 районної державної адміністрації Київської області, про визначення порядку користування житловим будинком та усунення перешкод в користуванні будинком шляхом вселення, -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Боярська міська рада Київської області, про визначення порядку користування житловим будинком та усунення перешкод в користуванні будинком шляхом вселення.

Свій позов обґрунтовував тим, що в липні 2015 року позивач обміняв належний йому на праві власності легковий автомобіль на 1/8 частину будинку № 6 по вулиці Лесі Українки в місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області, що перебував у власності ОСОБА_5 Миколаївни.Обмін вказаного майна відбувся на підставі договору міни з доплатою позивача посвідченою 31.07.2015 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 1287. Решта вказаного будинку перебуває у власності інших співвласників, а саме : 1/8 частина належить відповідачці, все інше належить державі в особі ОСОБА_4 райдержадміністрації. Незважаючи на те, що порядок користування будинком між його співвласниками юридично не встановлено, фактично весь будинок до відчуження ОСОБА_5 своєї частки, вона використовувала навпіл з відповідачкою. Так, відповідачка займала приміщення № 1-2, 1-4,1-4 та суміжні з ними прибудови № 1-1, 1-5. Інша частина будинку знаходилась в користуванні ОСОБА_5 На такий варіант користування розраховував позивач, однак відповідач, на думку позивача, самовільно зайняла увесь будинок на змінила замки на вхідних дверях, якими користувалася ОСОБА_5. Позивач просив суд визначити наступний порядок користування кімнатами житлового будинку № 6, по вул. Лесі Українки в місті Боярка: житлові приміщення № 2-4, 2-5 та суміжні з ними прибудови № 2-1,2-2,2-3,2-6 – виділити в користування ОСОБА_7, а житлові кімнати № 1-2, 1-3, 1-4 та суміжні з ними прибудови № 1-1, 1-5 залишити в користуванні ОСОБА_1, вселити ОСОБА_3 в будинок № 6, по вул. Лесі Українки в місті Боярка, Києво-Святошинського району Київської області, а саме в житлові приміщення № 2-4, 2-5 та суміжні з ними прибудови № 2-1, 2-2, 2-3, 2-6.

Позивач та його представник в судовому засіданні 10.11.2016 позов підтримали, просили задовольнити.06.03.2018 в судове засідання не з"явились з невідомих причин, про дату судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач та представник відповідача просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, заперечували щодо задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, надіслали на адресу суду клопотання про слухання справи у їх відсутність.

Суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних у ній доказів, враховуючи пояснення, що надавались представником позивача раніше.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (стаття 55) та ст. 15 ЦК України.

Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені, а в разі відсутності порушення або невизнання права, відсутня і необхідність його захисту в судовому порядку. Тому при зверненні до суду позивач повинен доводити свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності цивільного процесу, відповідно до якого кожна особа самостійно вирішує: звертатися їй до суду чи ні.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження набуття права власності на частку будинку позивачем надано копію технічного паспорту станом на 04.10.2010, копію договору міни від 31.07.2015 та копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.07.2015, відповідно до якого ОСОБА_7 на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 належить на праві спільної часткової власності 1/8 частина будинку № 6 по вулиці Лесі Українки в місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області.

Однак дані докази не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки відповідачкою ОСОБА_1 було надано належним чином завірену копію технічного паспорту на будинок № 6 по вулиці Лесі Українки в місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області від 01.10.2015 та копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідного якого ОСОБА_1 є одноосібним власником вищевказаного будинку на праві приватної власності. На підтвердження цього нею було належним чином посвідчену копію свідоцтва про право власності серії СТА 582112 за індексним номером 31604166 від 24.12.2014, виданим Реєстраційною службою ОСОБА_4 районного управління юстиції Київської області

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Водночас позивачем не було надано належних доказів того, що відповідач чинить йому перешкоди у здійсненні його права як власника 1/8 частин будинку. Жодних доказів існування права, про захист якого звертається позивач, ним не надано, а оригінали правовстановлюючих документів позивачем суду не надано.

За таких обставин суд не вважає підтвердженим факт здійснення відповідачем позивачу перешкод у користуванні будинком.

Оскільки відповідач не підтвердив належним чином факту належності йому 1/8 частини будинку, суд також не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення порядку користування будинком та вселення його до вищевказаного будинку

На підставі викладеного та відповідно до статей 15, 358, 391 ЦК України, керуючись статтями 12, 81,89, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Д.Д. Усатов