Рішення № 73642948, 16.04.2018, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/203/18

Провадження № 2/349/173/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 квітня 2018 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Лошак О.О.

секретаря судового засідання Сірко І.В.

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1

представник позивачки ОСОБА_2

відповідач - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на період навчання.

В обгрунтування позову зазначено, що позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. За час спільного проживання в них23 лютого 1998 року народився син ОСОБА_4, який досг повноліття, однак продовжує навчання, самостійного заробітку немає, а тому потребує утримання від батька. Просила стягувати з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі по 1000 грн. щомісячно до досягнення сином 23- річного віку на період навчання.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю із підстав, які наведені у позовній заяві. Пояснила, що син є студентом першого курсу Рогатинського державного аграрного коледжу, денної форми навчання. Потребує матеріальної допомоги від батька. Просила позов задовольнити.

Відповідач позов визнав частково. Пояснив, що на даний час не працює, визнаний інвалідом ІІІ групи загального захворювання, йому протипоказана важка фізична праця, він потребує стаціонарного та санаторно-курортного лікування, а тому неспроможний сплачувати аліменти в заявленій позивачкою сумі. Просив визначити розмір аліментів в 1/6 частці від його заробітків щомісячно.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши та перевіривши всі надані сторонами докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 і ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія І-НМ №029749, виданим 11 березня 1998 року Нижньо-Липицькою сільською радою.

ОСОБА_4 навчається в Рогатинському державному аграрному коледжі, є студент ом І курсу денної форми навчання, що підтверджується довідкою №11-19118, виданою 30 січня 2018 року Рогатинським державним аграрним коледжем.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ №0883141 ОСОБА_3 повторно з 01.02.2017 року встановлено ІІІ групу інвалідності в термін до 02 березня 2020 року. Протипоказана важка фізична праця з участю обох рук.

За ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р. N 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами 7-10 статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України обов’язок надавати утримання неповнолітнім дітям, які не досягли 18 років, покладається рівною мірою на обох батьків. Неповнолітні діти нездатні самі здобувати кошти для існування. Обов’язок батьків з утримання своїх дітей виникає з моменту народження дитини і зберігається до досягнення нею повноліття. Обов’язок утримувати дітей – моральний обов’язок і найважливіший правовий обов’язок їх батьків.

За ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до роз’яснень, даних у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 Сімейного кодексу України.

За ст.182 Сімейного кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, що мають істотне значення для визначення розміру утримання дитини, а саме - матеріальне становище відповідача по справі, який не працює, визнаний інвалідом ІІІ групи, що позивачка самостійно не може утримувати сина, який продовжує навчання.

З урахуванням стану здоров’я відповідача, який визнаний інвалідом ІІІ групи, потребує лікування, сплачує аліменти на утримання неповнолітніх дітей суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. З ОСОБА_3 слід стягувати аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, який продовжує навчання в 1/4 частці від усіх видів його заробітків щомісячно.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,264 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на його утримання в 1/4 частині від усіх видів його заробітків щомісячно.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнення аліментів розпочати з 16 лютого 2018 року і проводити до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не довше, ніж до досягнення ним 23 річного віку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України – 26255795) з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходу 22030106 – 704,80 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення . Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, пенсіонер, інвалід ІІІ групи.

Стягувач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

Повний текст рішення складено 26 квітня 2018 року.

Суддя: О.О.Лошак