Рішення № 73641608, 23.04.2018, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1403/17

Номер провадження № 2/315/55/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2018 рокуГуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Прістенській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства “Укрсоцбанк” до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці відповідача: Прокуратура Запорізької області, про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

28.11.2017 року до суду звернулося Публічне Акціонерне Товариство “Укрсоцбанк” з позовом до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту.

В позові позивач посилався на те, що 03.04.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір №А335-726К, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 54000 грн., в той же час між сторонами було укладено договір застави майна № А 335-726 З, відповідно до п.1.1.1 якого кредит надавався позичальнику для придбання автомобіля марки Chevrolet модель Aveo TC58U, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до діючого законодавства договір застави є підставою виникнення зазначеного виду забезпечення виконання зобов`язання боржником, 17.04.2008 року на автомобіль внесено обтяження в Державний реєстр обтяжень рухомого майна за № 52516283, позивачу стало відомо, що 31.03.2010 року старшим слідчим СВ Прокуратури Запорізької області Демкіною Є.С. в рамках кримінального справи винесено постанову про арешт майна відповідача та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на рухове майно відповідача, яке знаходиться в заставі позивача, вважає, що цим порушено право позивача як заставодержателя відповідного майна з посиланням на ст.ст. 572, 589 ЦК України та ст.18 Закону України “Про заставу”, так як позивач позбавлений можливості реалізувати своє право звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на ст.ст. 24, 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, на ч.6 ст.20 Закону України “Про заставу” вважає, що позивач має переважне право на звернення стягнення на рухоме майно для задоволення своїх вимог, посилаючись на ст.ст. 548, 572, 589, 590 ЦК України, ст.ст. 14, 20, 24, 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст.19 закону України “Про заставу” прохав звільнити з-під арешту транспортний засіб: автомобіль марки Chevrolet модель Aveo TC 58U, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що накладений 31.03.2010 року СВ Прокуратури Запорізької області в рамках кримінальної справи 91013ПР.

09.01.2018 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. позовна заява прийнята до провадження та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовче засідання на 31.01.2018 року.

31.01.2018 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області підготовче засідання відкладено на 21.02.2018 року.

01.02.2018 року до суду звернувся представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці відповідача: Прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 з поясненнями щодо позову, в яких посилався на те, що вважав, що позов не підлягає задоволенню, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2016 року закрито провадження по адміністративній справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства “Укрсоцбанк” до Прокуратури Запорізької області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування постанови слідчого прокуратури Запорізької області від 31.03.2010 року в частині накладення арешту на майно боржника-третьої особи, на автомобіль та зобов`язати відповідача звільнити з-під арешту та зняти заборону на відчуження автомобіля, в ухвалі вказано, що спір підлягає вирішувати в порядку кримінально-процесуального судочинства, ухвала не оскаржена позивачем, посилався на те, що є рішення з того ж самого предмету спору та між тими самими сторонами, що є відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі, а також на те, що постанова слідчого винесена на підставі ст.ст. 125, 126 КПК України, остання може бути оскаржена за правилами, передбаченими кримінально-процесуальним кодексом, посилався на те, що позивач не є власником чи володільцем арештованого майна, пропустив строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, посилаючись на ст.ст. 19, 42, 43, 192, 200, 255 ЦПК України прохав відмовити у задоволенні позову.

21.02.2018 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області в підготовчому засіданні оголошена перерва до 28.03.2018 року.

28.03.2018 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області уточнено ім`я відповідача: ОСОБА_1.

28.03.2018 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області закрито підготовче провадження і справу призначено до розгляду по суті в судове засідання на 23.04.2018 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав, суду пояснивши, що 03.04.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір №А335-726К, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 54000 грн., в той же час між сторонами було укладено договір застави майна № А 335-726 З, відповідно до п.1.1.1 якого кредит надавався позичальнику для придбання автомобіля марки Chevrolet модель Aveo TC58U, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до діючого законодавства договір застави є підставою виникнення зазначеного виду забезпечення виконання зобов`язання боржником, 17.04.2008 року на автомобіль внесено обтяження в Державний реєстр обтяжень рухомого майна за № 52516283, позивачу стало відомо, що 31.03.2010 року старшим слідчим СВ Прокуратури Запорізької області Демкіною Є.С. в рамках кримінального справи винесено постанову про арешт майна відповідача та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на рухове майно відповідача, яке знаходиться в заставі позивача, вважає, що цим порушено право позивача як заставодержателя відповідного майна з посиланням на ст.ст. 572, 589 ЦК України та ст.18 Закону України “Про заставу”, так як позивач позбавлений можливості реалізувати своє право звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на ст.ст. 24, 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, на ч.6 ст.20 Закону України “Про заставу” вважає, що позивач має переважне право на звернення стягнення на рухоме майно для задоволення своїх вимог, посилаючись на ст.ст. 548, 572, 589, 590 ЦК України, ст.ст. 14, 20, 24, 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст.19 закону України “Про заставу” прохав звільнити з-під арешту транспортний засіб: автомобіль марки Chevrolet модель Aveo TC 58U, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що накладений 31.03.2010 року СВ Прокуратури Запорізької області в рамках кримінальної справи 91013ПР.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надав.

Суд, керуючись ст.280 ЦПК України, так як належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом, відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, та проти заочного розгляду справи не заперечує представник позивача, розглядає справу заочним розглядом на підставі наявних у справі доказів.

В судовому засіданні представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці відповідача: Прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 вважає, що позов не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що позивач у справі не є власником автомобіля або його володільцем, крім того посилався на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2016 року, якою закрито провадження по адміністративній справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства “Укрсоцбанк” до Прокуратури Запорізької області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування постанови слідчого прокуратури Запорізької області від 31.03.2010 року в частині накладення арешту на майно боржника-третьої особи, на автомобіль та зобов`язати відповідача звільнити з-під арешту та зняти заборону на відчуження автомобіля як на підставу для закриття провадження у даній справі, прохав відмовити в задоволенні позову.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

03.04.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № А335-726К, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 54000 грн., що підтверджується копією договору застави (а.с.7).

03.04.2008 року між сторонами було укладено договір застави № А335-726З, відповідно до п.1.1, п.1.1.1 якого заставодавець передає в заставу заставодержателю в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № А335-726К транспортний засіб марки Chevrolet модель Aveo TC58U, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією договору застави (а.с.7).

17.04.2008 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис №1 приватне обтяження застава рухомого майна договір застави № А335-726З від 03.04.2008 року обтяжувач: Запорізька обласна філія Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, боржник: ОСОБА_2, вид обтяження: заборонено відчужувати, термін дії обтяження: 17.04.2013 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.15-16).

09.07.2008 року транспортний засіб марки Chevrolet модель Aveo TC58U, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстровано за відповідачем ОСОБА_6 ВРЕР УДАІ УМВС України в Запорізькій області, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.13-14).

31.03.2010 року слідчим Прокуратури Запорізької області винесено постанову про арешт рухомого майна боржника: ОСОБА_2, що підтверджується копією ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2016 року (а.с.81-82).

17.04.2013 року обтяження за записом №1 змінено, термін дії обтяження до 17.04.2018 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.16).

Суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач з позовом до заставодавця з вимогою про зняття арешту з заставленого транспортного засобу, вважаючи, що його право заставодержателя на звернення стягнення в судовому порядку на це майно порушене накладенням арешту на заставлене майно в рамках кримінальної справи для забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При розгляді даної справи суд керується Постановою №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року “Про судову практику в справах про зняття арешту з майна”.

Так відповідно до п.1 абзацу 2 даної постанови спори про право цивільне, пов’язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного Процесуального кодексу України (далі-ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п.2 абзацу 1 даної постанови позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що власником транспортного засобу марки Chevrolet модель Aveo TC58U, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, є відповідач у справі - ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.13-14).

Суд, вирішуючи питання про те чи є позивач володільцем транспортного засобу марки Chevrolet модель Aveo TC58U, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.395 ЦК України речовими правами на чуже майно є право володіння.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.585 ЦК України якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави.

Позивач не надав суду доказів, що він є володільцем чужого майна: транспортного засобу марки Chevrolet модель Aveo TC58U, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного відповідачу.

А тому суд доходить висновку, що відсутня підстава для задоволення позову.

А тому позов не підлягає задоволенню як не підтверджений встановленими обставинами, встановленими під час перевірки наданими суду доказами.

Відповідно до ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як у задоволенні позову відмовлено, то суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України не покладає на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені витрати на сплату судового збору в сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 3-5, 10-13, 89, 141, 263-266, 268, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 573, 585, 589, ч.2 ст.590 ЦК України, ст.14 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного Акціонерного Товариства “Укрсоцбанк” до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту залишити без задоволення.

Повний текст рішення буде складений 27.04.2018 року.

На заочне рішення може бути подана заява про його перегляд протягом 30 днів з дня отримання відповідачем копії заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Ярош С.О.