Вирок № 73640658, 26.04.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13710/16-к

Категорія 54

1-кп/295/484/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого - судді Зіневич І.В.

секретарів судового засідання Безкоровайної О.Т., Білінської Л.С., Зубрицької Т.Л., Федоренко Ю.І., Давиденко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №12015060020004455 від 03.09.2015р. стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимої 09.12.2015р. Корольовським районним судом м.Житомира за ч.2 ст.190, ч.3 ст.190,ч.1 ст.70КК України на 6 років позбавлення волі

по обвинуваченню за ч.1 ст.388КК України

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Тещенка М.М.

представника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_1

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

Між ЗАТ «ОТП ОСОБА_5» та ОСОБА_1 14.11.2005р. укладено кредитний договір №СNL-001/278/2005, виконання зобов’язань за яким забезпечено іпотекою об’єкта нерухомості, що за адресою АДРЕСА_1, відповідно до договору іпотеки №PCNL-001/278/2005 від 16.11.2005р., а також 15.12.2006р. укладено кредитний договір №СNL-0ВС/025/2006, виконання зобов’язань за яким забезпечено іпотекою відповідно до договору наступної іпотеки №РСNL-0ВС/025/2006 від 15.12.2006 зазначеного вище об’єкта нерухомості.

В подальшому, враховуючи наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед ЗАТ «ОТП ОСОБА_5», в сумі 185 326, 96 гривень по кредитному договору №СNL-001/278/2005, та в сумі 173 75, 48 Доларів США по кредитному договору №СNL-0ВС/025/2006, 21.04.2008р., остання, знаходячись у приміщенні відділення № 1 в м. Житомир філії ЗАТ «Перший Український ОСОБА_5» (далі - «ПУМБ»), розташованого за адресою: м.Житомир, вул.Чапаєва,7, уклала з вищезазначеним банком, в особі керуючого відділенням ОСОБА_6, кредитний договір № 6238514, на суму 108 000, 00 Доларів США.

Відповідно до умов вказаного договору, ОСОБА_1 надавався кредит із наступним цільовим призначенням, а саме: в сумі 173 75,48 Доларів США на рефінансування (погашення) заборгованості позичальника за кредитом в ЗАТ «ОТП ОСОБА_5», згідно кредитного договору №СNL-0ВС/025/2006 від 15.12.2006р.; в сумі 185 326, 96 гривень на рефінансування (погашення) заборгованості позичальника за кредитом в ЗАТ «ОТП ОСОБА_5», згідно кредитного договору №СNL-001/278/2005 від 16.11.2005р.; в сумі 52 725, 25 Доларів США для використання на розсуд позичальника, відповідно до чинного законодавства України, строком на 12 років.

Забезпеченням виконання зобов’язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 6238514 від 21.04.2008р. є іпотека об’єкта нерухомості.

Таким чином, 21.04.2008р., між ЗАТ «ПУМБ» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1, а також іншими співвласниками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8 (іпотекодавці), укладено договір іпотеки № 6238683, відповідно до якого іпотекодавцями, з метою забезпечення повного виконання боржником основного зобов’язання, передано в іпотеку ЗАТ «ПУМБ» нерухоме майно, а саме квартиру №10, по вул.Старий Бульвар,12, в м. Житомирі, яка належить останнім на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на житло № 43768 від 19.03.2003р..

Згідно п.1.8.4 договору іпотеки № 6238683 від 21.04.2008р., до виконання основного зобов’язання у повному обсязі, без попереднього письмового погодження Іпотекодержателя, Іпотекодавці не мають права відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб, відмовлятися від права власності не предмет іпотеки, знищувати фізично предмет іпотеки або його частину, передавати предмет застави як внесок до статутного фонду юридичних осіб, вчиняти дії щодо виникнення у третіх осіб будь-яких прав на предмет іпотеки, передавати предмет іпотеки у спільну діяльність, найом, лізинг, інші види користування, вчиняти дії (бездіяльність) щодо продовження строку дії вже укладених договорів, укладати відносно предмета іпотеки будь-які інші угоди, робити перепланування предмета іпотеки, здійснювати його істотні поліпшення (капітальний ремонт, реконструкція, прибудова, надбудова) та у будь-якій формі надавати третім особам на здійснення таких дій.

В подальшому, 03.08.2009р. між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 7864418 до кредитного договору № 6238514 від 21.04.2008р., відповідно до якої ПАТ «ПУМБ» надано ОСОБА_1 другий транш кредиту в сумі 385 000 грн., що еквівалентно частині заборгованості за кредитом в іноземні валюті в розмірі 50 000, 00 Доларів США із виключним цільовим призначенням для погашення частини заборгованості позичальника по раніше виданому кредиту за першим траншем, при цьому виконання зобов’язань ОСОБА_1 продовжує забезпечуватися іпотекою об’єкта нерухомості, а саме квартири № 10, по вул. Старий Бульвар, 12, в м. Житомирі.

В свою чергу, ОСОБА_1, після отримання двох траншів кредиту від ПАТ «ПУМБ», свої зобов’язання, щодо погашення заборгованості перед банком не виконувала, таким чином порушила умови кредитного договору та додаткової угоди до кредитного договору щодо своєчасності сплати основної суми кредиту та процентів за користування кредитом. У зв’язку із наявністю простроченої заборгованості, як по тілу кредиту, так і по сплаті процентів за користування кредитом, 03.10.2013р. працівниками ПАТ «ПУМБ» особисто ОСОБА_1 вручено вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом за вих. № КІЕ-61/461 від 01.10.2013р.. Після цього, у той же день, ОСОБА_9 надала працівникам ПАТ «ПУМБ» письмову згоду на початок процесу добровільної реалізації переданого в іпотеку нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, відповідно до встановленої банком вартості.

Враховуючи вказані вище обставини, усвідомлюючи той факт, що ПАТ «ПУМБ» буде проведено звернення стягнення на предмет іпотеки, з метою задоволення вимог перед позичальником, пов’язаних із неналежним виконанням основного зобов’язання, у невстановлений слідством місяць, день, час та місці, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на відчуження заставленого майна, яке їй ввірене, а саме на продаж квартири №10, що по вул. Старий Бульвар,12, в м.Житомирі, без будь-якого погодження із банком.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відчуження заставленого майна, розуміючи усю протиправність своїх дій, 02.04.2014р., у невстановлений слідством час, ОСОБА_1, перебуваючи в АДРЕСА_3, отримала від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 окремі довіреності на право розпорядження (продавати, здавати в оренду, міняти, надавати в іпотеку) належними їм на праві приватної власності 1/4 частинами квартири № 10, що по вул. Старий Бульвар,12, в м.Житомир, видані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстровані в реєстрі № 949, № 951 відповідно.

Також, продовжуючи дії, направлені на реалізацію злочинного умислу щодо відчуження заставленого майна, яке їй ввірене, для проведення оцінки нерухомого майна, 28.07.2014р. ОСОБА_1 звернулася до приватного підприємства «Регіональний центр незалежних оцінок», що за адресою м.Житомир, вул.Кафедральна, 4а, в де в той же день експертом оцінювачем ОСОБА_11 на підставі наданих ОСОБА_1 технічного паспорта, свідоцтва про право власності, а також загальної інформації щодо фізичного стану об’єкта нерухомості, проведено незалежну оцінку квартири №10, що по вул. Старий Бульвар,12, в м. Житомир та видано висновок за звітом №WK140728-004, (ідентифікатор за базою даних ФДМУ № 182265_28072014 WК140728-004), щодо її вартості на суму 834227 грн.

Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на відчуження заставленого майна, яке їй ввірене, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_1, 01.08.2014р., знаходячись у приміщенні офісу приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_12, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, разом із ОСОБА_8, яка не була усвідомлена у протиправності її дій, а також діючи від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на підставі довіреностей від 02.04.2014р., в порушення вимог п. 1.8.4. договору іпотеки №6238683 від 01.04.2008р., щодо заборони відчуження предмету іпотеки у будь-який спосіб, з корисливих мотивів, здійснила відчуження (продаж) заставленого майна за кредитним договором №6238514 від 01.08.2014р. та додатковою угодою №7864418 від 03.08.2009р. до вказаного вище кредитного договору, уклала договір купівлі-продажу квартири №10, що по вул.Старий Бульвар, 12, в м. Житомирі, зареєстрований в реєстрі за №8104 із ОСОБА_13, який не був обізнаний про її злочинні наміри, таким чином довівши свій злочинний умисел до кінця.

Своїми умисними діями, які виразилися у відчуженні заставленого майна, здійснене особою, якій це майно ввірене, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.388КК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю за обставин викладених в обвинуваченні, пояснила, що дійсно продала квартиру АДРЕСА_5, яка була передана в іпотеку банку згідно договору іпотеки. Визнала повністю цивільний позов ПАТ «ПУМБ».

Оскільки в судовому засіданні обвинувачена визнала фактичні обставини вчинення злочину, не оспорює їх, її позиція є добровільною, а тому суд відповідно до ст.349КПК України за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз’яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання – ст.65КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який згідно з ст.12КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена свою вину у вчиненому визнала повністю. Цю обставину суд визнає такою, що пом’якшуює її покарання.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Крім того суд враховує, що ОСОБА_1 має пенсійний вік, раніше судима, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за час перебування в слідчому ізоляторі характеризується посередньо, думку представника потерпілого, щодо призначення покарання, а тому приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства у зв’язку з чим призначає покарання в межах санкції статті за якою вона визнається винуватою у виді штрафу.

Відповідно до ст.49КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Так як з дня вчинення злочину ОСОБА_1О, минуло більше як три роки, тому суд вважає звільнити її від покарання на підставі ч.5 ст.74КК України.

Суд не застосовує при призначенні покарання до обвинуваченої ОСОБА_1 вимоги ч.4 ст.70КК України, оскільки хоча вона і вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.388КК України до постановлення щодо неї вироку Корольовського районного суду м.Житомира від 09.12.2015р., однак з дня його вчинення минуло більше трьох років, тому підлягає звільненню від покарання на підставі ст.49, ч.5 ст.74КК України.

Відповідно до ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

З огляду на вказане суд застосовує до обвинуваченої ОСОБА_1 вимоги ч.5 ст.72КК України зі змінами внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015року №838-УІІІ та зараховує їй строк попереднього ув’язнення у строк покарання з 15.11.2016р. з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ПАТ «Перший Український міжнародний банк» про стягнення з обвинуваченої 2882392,25грн на відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню, оскільки визнаний обвинуваченою.

Процесуальні витрати в сумі 3167,76грн за проведення почеркознавчих та технічних експертиз суд відповідно до ст.124КПК України стягує з обвинуваченої.

Речові докази у справі відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Керуючись ст.ст.371,373,374КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.388КК України та призначити їй покарання за цим законом у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8500 (вісім тисяч п’ятсот) гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст.ст.49, ч.5 ст.74КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання в зв’язку із закінченням строків давності.

В зв’язку зі звільненням ОСОБА_1 від покарання на підставі ст.49, ч.5 ст.74КК України не застосовувати вимоги ч.4 ст.70КК України.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 не обирати.

Відповідно до ст.5, ч.5 ст.72КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув’язнення з 15.11.2016р. по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» 2 882 392,25грн на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов’язані із залученням експертів при проведенні Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України почеркознавчих та технічних експертиз в сумі 3167,76грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Зіневич І.В.