Ухвала суду № 73638976, 25.04.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 5 Справа номер №303/2335/18

Провадження №1-кс/303/697/18

Іменем України

УХВАЛА

25 квітня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі слідчого судді Маргитич О.І.

при секретарі Білак Е.П.

з участю прокурора Галай М.М.

старшогослідчого Мукачівського ВП ГУНП

в Закарпатській області ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши клопотання старшого слідчого Мукачівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070040000007 від 02 січня 2018 року (кваліфікація частина 2 статті 185 КК України), про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

в с т а н о в и в :

25 квітня 2018 року старший слідчий СВ Мукачівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання мотивує тим, що 22 грудня 2017 року в період з 13:00 год. по 13:10 год. громадянин ОСОБА_3, перебуваючи на території ринку ГІД, що по вулиці Томаша Масарика, 19, в місті Мукачева, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись, що його дії є непоміченими для сторонніх осіб, таємно викрав із прилавку магазину «Айбок» належні потерпілій ОСОБА_4 кросівки марки «Reebok» classic Ortholite зі шкірозамінника чорного кольору вартість яких, згідно висновку експерта-оцінювача «ОСОБА_5О.» від 10.01.2018 становить – 1380 гривень, після чого вийшов з магазину та зник у невідомому напрямку, чим самим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім цього, ОСОБА_3 22 грудня 2017 року, в період з 13:15 год. по 13:25 год., перебуваючи на території ринку ГІД, що по вулиці Томаша Масарика, 19, в місті Мукачева, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись що його дії є непоміченими для сторонніх осіб, таємно викрав із прилавку магазину «Ексклюзив» належні потерпілій ОСОБА_6 кросівки зимові зі шкірозамінника утеплені марки «Еxclusive», вартість яких, згідно висновку експерта-оцінювача «ОСОБА_5О.» від 10.01.2018 становить – 1350 гривень, після чого вийшов з магазину та зник у невідомому напрямку, чим самим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

В подальшому, ОСОБА_3 22 грудня 2017 року, в період з 13:30 год. по 13:45 год., перебуваючи на території ринку ГІД, що по вулиці Томаша Масарика, 19, в місті Мукачева, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний

2 із 5

характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись що його дії є непоміченими для сторонніх осіб, таємно викрав із прилавку магазину «Кантрі Джинс» належні потерпілому ОСОБА_7 штани «Jeans», вартість яких, згідно висновку експерта-оцінювача «ОСОБА_5О.» від 10.01.2018 становить – 300 гривень, штани «Metod» вартість яких, згідно висновку експерта-оцінювача «ОСОБА_5О.» від 10.01.2018 року становить – 299 гривень, штани «Enjoystar jeans» вартість яких, згідно висновку експерта-оцінювача «ОСОБА_5О.» від 10.01.2018 року становить – 299 гривень після чого вийшов з магазину та зник у невідомому напрямку, чим самим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 898 гривень.

Також, 22 грудня 2017 року в період з 13:45 год. по 14:00 год. ОСОБА_3, перебуваючи на території ринку ГІД, що по вулиці Томаша Масарика, 19, в місті Мукачева, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись що його дії є непоміченими для сторонніх осіб, таємно викрав із прилавку належні потерпілій ОСОБА_8, джинси марки «Denim industry» вартість яких, згідно висновку експерта-оцінювача «ОСОБА_5О.» від 10.01.2018 року становить – 580 гривень, джинси марки «Redford» вартість яких, згідно висновку експерта-оцінювача «ОСОБА_5О.» від 10.01.2018 року становить – 400 гривень, кепку чоловічу шкіряну вартість якої, згідно висновку експерта-оцінювача «ОСОБА_5О.» від 10.01.2018 року становить – 300 гривень, після чого вийшов з магазину та зник у невідомому напрямку, чим самим завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 1280 гривень.

Правова кваліфікація даних кримінальних правопорушень - частина 2 статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що вина ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними у справі доказами. Підозрюваний вчинив, кримінальне правопорушення, яке відноситься до злочинів середньої тяжкості та, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років.

25 квітня 2018 року о 10 годині 40 хвилин ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України.

Підозрюваний копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують його обвинувачення отримав о 11 годині 30 хвилин 25 квітня 2018 року, що стверджується його особистим підписом, з участю захисника.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання просили задоволити, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років. Підстави для обрання підозрюваному більш м’якого запобіжного заходу, з урахуванням обставин вчиненого ним злочину відсутні, тому просили застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зазначивши, що підозрюваний будучи раніше судимим продовжує вчиняти злочини.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою. Свої доводи захисник мотивував відсутністю підстав (ризиків) застосування саме такого запобіжного заходу, тому просив обрати відносно підозрюваного більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також, ствердили що зі сторони захисту відсутні будь-які заперечення щодо обґрунтованості підозри відносно ОСОБА_3

Заслухавши доводи прокурора та слідчого про необхідність задоволення клопотання, пояснення підозрюваного, позицію захисника дослідивши матеріали кримінального провадження, слід прийти до наступного.

Клопотання слідчого, яке надійшло до суду відповідає вимогам КПК України.

Стаття 29 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути заарештований або

3 із 5

триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Доведеними є також ризики визначені пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України щодо можливості вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, оскільки останній раніше судимий, крім того відносно нього складені у 2017 році та направлені до суду для розгляду обвинувальні акти, за якими ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених за частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України..

Однак, матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання міри запобіжного заходу стосовно підозрюваного у вигляді тримання під вартою. Не доведеними є ризики визначені пунктами 1,3 частини 1 статті 177 КПК України, щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, а також незаконний вплив на потерпілих та свідків.

Крім того, стороною обвинувачення належно не мотивовано, чому інший запобіжний захід не може забезпечити проведення процесуальних дій, а посилання слідчого у клопотанні на те, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 буде переховуватися від слідства та незаконно впливати на свідків, чим перешкоджатиме встановленню істини в справі, мають характер припущення, та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Мотиви прокурора щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Така позиція узгоджується з пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України №14-рп/2003 від 08 липня 2003 року, у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу, згідно якої тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.

Одночасно слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні у справі "Харченко проти України" ( у справах "Третьяков проти України" та "Єлоєв проти України") зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов’язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Будучи допитаним підозрюваний надав чіткі показання щодо подій, які мали місце 22

4 із 5

грудня 2017 року в період з 13 години 00 хвилин по 14 годину 00 хвилин на території ринку ГІД, що по вулиці Томаша Масарика, 19, в місті Мукачева відносно потерпілих ОСОБА_4Ю, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Згідно доданих до клопотання матеріалів підозрюваний ОСОБА_3 раніше судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, одружений має на утриманні неповнолітню дитину, що свідчить про міцність соціальних зв’язків підозрюваного по місцю його постійного проживання.

Таким чином, відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що в свою чергу надає суду право застосувати більш м’який запобіжний захід, зокрема у вигляді домашнього арешту.

Так, відповідно до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно вимог частини 2 статті 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частиною 1 статті 195 КПК України визначено порядок застосування електронних засобів контролю, яке полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю відносно підозрюваного, слід врахувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Враховуючи те, що прокурором та слідчим не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що відносно ОСОБА_3 слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово із використання електронних засобів контролю строком на 60 (шістдесят) діб.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 182, 183, 184, 194-196, КПК України слідчий суддя,

5 із 5

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого Мукачівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070040000007 від 02 січня 2018 року (кваліфікація частина 2 статті 185 КК України), про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задоволити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю на два місяці з дня винесення даної ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 на строк до 25 червня 2018 року такі обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не залишати місце фактичного проживання, а саме: будинок №1 по провулку Степовому в місті Мукачево, Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, суду в залежності від стадії кримінального провадження.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Роз'яснити сторонам, що відносно ОСОБА_3, 15 квітня 1977 діє цілодобовий домашній арешт за адресою: провулок Степовий, 1, в місті Мукачево, Закарпатської області у зв'язку з чим останній зобов’язаний прибувати за кожною вимогою слідчого протягом всього кримінального провадження до моменту його припинення за встановлених законом обставин. Застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.

Ухвалу передати для виконання за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати негайно поставити на облік останнього, і повідомити про це суд, роз'яснити підозрюваному правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю.

Строк дії ухвали слідчого судді до 25 червня 2018 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена в частині застосування запобіжного заходу до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя О.І.Маргитич