Постанова № 73638515, 25.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 237/4328/17 Номер провадження 22-ц/775/718/2018

Категорія 20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Соломахи Л.І.

суддів Агєєва О.В., Новосьолової Г.Г.

за участю:

секретаря судового засідання Марченко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 4 цивільну справу № 237/4328/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ЛТД" про визнання правочину удаваним, скасування державної реєстрації транспортного засобу за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ЛТД" на ухвалу Мар’їнського районного суду Донецької області від 26 січня 2018 року про забезпечення позову (місце ухвалення - м. Курахове Донецької області, головуючий суддя першої інстанції Ліпчанський Сергій Миколайович), -

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Мар’їнського районного суду Донецької області з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ЛТД" (далі ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД") про визнання правочину удаваним, скасування державної реєстрації транспортного засобу.

Зазначав, що йому на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ № 646502, виданого Донецьким ОІДТН м. Мар’їнка від 08.07.2010 року, належить на праві власності зернозбиральний комбайн Massey Ferguson 38 RS, рік випуску 1994, заводський номер 50672, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний № 02611АН.

05 травня 2017 року він видав відповідачу ОСОБА_2 довіреність на право розпоряджатися цим транспортним засобом.

21 липня 2017 року зазначена довіреність ним була скасована. 22 липня 2017 року він направив відповідачу ОСОБА_2 вимогу про повернення транспортного засобу та відповідач повернув йому транспортний засіб.

24 липня 2017 року про скасування довіреності він також повідомив Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області та просив не допустити здійснення ОСОБА_2 дій щодо перереєстрації транспортного засобу.

Пізніше він дізнався, що 06.07.2017 року ОСОБА_2 (комітент) уклав з ПП "Сільгоспагроторг" (комісіонер) договір комісії, згідно якого комісіонер за дорученням комітента зобов’язався за винагороду здійснити для комітента від свого імені продаж комбайну MF 38, 1994 року випуску.

11.07.2017 року між ПП "Сільгоспагроторг" (продавець) та ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 109/69-22, згідно якого ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" придбав комбайн зернозбиральний MF 38, рік випуску 1994, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна № Е1239336. На підставі цього договору належний йому транспортний засіб перереєстровано за ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" (свідоцтво про реєстрацію машини № 085021 від 30.08.2017 року).

Посилаючись на те, що на час укладення ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" договору купівлі-продажу його директором був відповідач ОСОБА_2, тобто фактично продавцем та покупцем комбайну виступила одна і та ж особа – відповідач ОСОБА_2, що суперечить нормі частини 3 ст. 244 ЦК України, що ціна продажу з ним не погоджувалася, що грошові кошти за договором купівлі-продажу комбайну на час звернення до суду відповідач ОСОБА_2 йому не передав, що порушує його право власності на спірне майно, що зміна власника транспортного засобу 30.08.2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби була здійснена на підставі технічного паспорту, щодо якого 04.08.2017 року у газеті "Мар’їнська Нива" було оголошення про втрату, що є підставою для скасування державної реєстрації транспортного засобу на ім’я ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД", просив:

- визнати удаваним договір комісії від 06.07.2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП "Сільгоспагроторг";

- визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію машини № 085021, видане Донецьким ОІДТН м. Мар’їнка 30.08.2017 року на транспортний засіб – зернозбиральний комбайн Massey Ferguson 38 RS, рік випуску 1994, заводський номер 50672, двигун № НОМЕР_1, об’єм двигуна 9000 см. куб., маса машини 14 100 кг, реєстраційний номер НОМЕР_3, на ім’я ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" та скасувати цю державну реєстрацію;

- зобов’язати Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області видати свідоцтво про реєстрацію машини - зернозбирального комбайну MasseyFerguson 38 RS, рік випуску 1994, заводський номер 50672, двигун № НОМЕР_1, об’єм двигуна 9 000 см. куб., маса машини 14 100 кг, на ім’я ОСОБА_1 (а.с. 2 - 8).

Ухвалою Мар’їнського районного суду Донецької області від 12.10.2017 року у справі відкрито провадження (а.с. 26).

26 січня 2017 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій посилався на те, що спірний транспортний засіб в теперішній час зареєстровано за ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" та існує висока ймовірність того, що відповідач ОСОБА_2, який є директором ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД", може в будь-який час здійснити відчуження транспортного засобу на користь інших осіб, що може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду. З метою недопущення незаконного продажу спірного комбайну, враховуючи ціну майна, яка складає 298 000 грн., просив вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на зернозбиральний комбайн Massey Ferguson 38 RS, рік випуску 1994, заводський номер 50672, двигун № НОМЕР_1, об’єм двигуна 9 000 см. куб., маса машини 14 100 кг, реєстраційний номер НОМЕР_3;

- накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 та на грошові кошти і розрахункові рахунки ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" (а.с. 60-61).

Ухвалою Мар’їнського районного суду Донецької області від 26 січня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- зернозбиральний комбайн Massay Ferguson 38RS, рік випуску 1994, заводський номер 50672, двигун № НОМЕР_1, об’єм двигуна 9 000 см. куб., маса машини 14 100 кг, реєстраційний №17624АН;

- грошові кошти гр. ОСОБА_2 в межах вартості спірного майна 298 000 грн.;

- грошові кошти та розрахункові рахунки ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" в межах вартості спірного майна 298 000 грн. (а.с. 64-65).

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до якого відбулася зміна власника транспортного засобу. З метою уникнення подальшого цивільно-правового обороту спірного майна є необхідним забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб. У зв’язку з можливістю свідомого псування відповідачем спірного майна слід накласти арешт на грошові кошти в межах вартості спірного майна (а.с. 64 – 65).

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідачі - ОСОБА_2, ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" в особі директора ОСОБА_2, подали на нього кожний окремо апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу Мар’їнського районного суду Донецької області від 26.01.2018 року про забезпечення позову та відмовити позивачу у забезпеченні позову.

Апеляційна скарга ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" мотивована тим, що суд фактично обмежився посиланням на норми ЦПК України, що регулюють питання забезпечення позову, та формальним висловом, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.

Вжиті судом заходи забезпечення позову перешкоджають ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" у здійсненні господарської діяльності.

Накладаючи арешт на грошові кошти та розрахункові рахунки підприємства, суд порушив норми законодавства, які передбачають забезпечення саме майнового позову шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, тоді як предметом позову ОСОБА_1 є немайнові вимоги про визнання договору недійсним.

Суд не встановив відповідність виду забезпечення позову самим позовним вимогам (а.с. 84-85).

Відповідач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на те, що вжиті судом заходи забезпечення позову не відповідають предмету позову.

В позовній заяві позивач просить визнати недійсним договір купівлі - продажу спірного комбайну від 11.07.2017 року № 109/69-22, який укладений між ПП "Сільгоспагроторг" (продавцем) та ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД " (покупцем). Відповідач ОСОБА_2С, як фізична особа, не є стороною цього договору і тому ніяких наслідків та зобов’язань для нього особисто у зв’язку із ухваленням судового рішення про задоволення позову не виникне. Наклавши арешт на майно ОСОБА_2, суд не врахував норму ст. 96 ЦК України, згідно якої юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями, учасник юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи. Тобто, він, ОСОБА_2, не несе відповідальність за зобов’язаннями ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД ".

Суд не врахував вимоги щодо співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами (а.с. 87 - 89).

У відзивах на апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" позивач ОСОБА_1 просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін.

Зазначає, що з метою встановлення фактів здійснення купівлі-продажу комбайну, його державної реєстрації за ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" та фактичних розрахунків, пов’язаних з угодою купівлі-продажу, ним подано позов про визнання договору купівлі-продажу спірного комбайну недійсним та скасування державної реєстрації машини.

Згідно матеріалів справи розрахунки за продаж спірного комбайну фактично не проведено, хоча ця умова передбачена довіреністю від 05.05.2017 року на ім’я ОСОБА_2

На теперішній час ні ОСОБА_2, ні ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" не надано суду документів, які підтверджують розрахунки за продаж комбайну між ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" та ОСОБА_2, а також між ОСОБА_2 та ним, позивачем.

Спірний транспортний засіб на теперішній час зареєстровано за ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД", а тому існує велика ймовірність, що відповідач ОСОБА_2, який є директором ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД", може в будь-який час здійснити подальше відчуження спірного комбайну на користь третіх осіб, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідачем ОСОБА_2 вже здійснено на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2017 року відчуження спірного комбайну без отримання його згоди, внаслідок чого виник спір, що є предметом у цій справі (а.с. 143 – 145, а.с. 155 – 157).

У судове засідання апеляційного суду учасники справи не з’явилися.

Про дату, час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені належним чином. Повістки - повідомлення про розгляд справи 25.04.2018 року позивач ОСОБА_1, відповідачі ОСОБА_2 та ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" отримали 13.04.2018 року, Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області- 17.04.2018 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 137, а.с. 138, а.с. 139, а.с. 140).

Позивач, відповідачі - ОСОБА_2, ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" суд про причини неявки в судове засідання не повідомили і відповідно до частини 3 ст. 131 ЦПК України вважається, що вони не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Керівник Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області надіслав до суду заяву від 18.04.2018 року (вих. № 01 – 11/1480) про розгляд справи за його відсутності (а.с. 159).

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, оскільки відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 частина 1).

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (частина 2).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3).

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в постанові від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (пункт 1).

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 150 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 3).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (пункт 4).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та відповідачами ОСОБА_2, ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" дійсно виник спір щодо права власності на зернозбиральний комбайн Massay Ferguson 38 RS, рік випуску 1994, заводський номер 50672, двигун № НОМЕР_1.

Згідно свідоцтва про реєстрацію машини серія ЕЕ № 085021, яке видано 30.08.2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Донецькій області, зернозбиральний комбайн Massay Ferguson 38 RS, рік випуску 1994, заводський номер 50672, двигун № НОМЕР_1, зареєстрований за ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" (а.с. 22), тобто за відповідачем по справі.

Згідно відзиву Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області на позов від 29.11.2017 року № 01-10/3945 до укладення оспорюваного позивачем договору комісії від 06.07.2017 року зернозбиральний комбайн Massay Ferguson 38 RS, рік випуску 1994, заводський номер 50672, двигун № НОМЕР_1, був зареєстрований за позивачем (а.с. 37 - 38).

Позивач просить визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію машини на ім’я ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" та скасувати державну реєстрацію машини за ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД", зобов’язати Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області видати свідоцтво про реєстрацію спірного комбайну на його ім’я (а.с. 2 - 8), тобто об’єктом позову ОСОБА_1, щодо якого вирішується спір у цій справі, є зернозбиральний комбайн Massay Ferguson 38 RS, рік випуску 1994, заводський номер 50672, двигун № НОМЕР_1, а тому суд першої інстанції обґрунтовано застосував у спірних правовідносинах такий захід забезпечення позову як накладення арешту на цей зернозбиральний комбайн.

При цьому суд першої інстанції правильно виходив з того, що забезпечення позову у такий спосіб є необхідним з метою уникнення подальшого відчуження спірного зернозбирального комбайну, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся.

Апеляційний суд вважає, що застосований судом першої інстанції вид забезпечення позову – накладення арешту на спірний зернозбиральний комбайн є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, в яких він фактично просить відновити його право власності на спірний комбайн (зобов’язати Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області видати свідоцтво про реєстрацію спірного комбайну на його ім’я).

Доводи апеляційної скарги ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" про те, що предметом позову у цій справі є немайнові вимоги про визнання договору недійсним, що унеможливлює забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, є необгрунтованими.

Що стосується застосування інших заходів забезпечення позову, а саме, накладення арешту на грошові кошти відповідача ОСОБА_2 в межах вартості спірного майна 298 000 грн., накладення арешту на грошові кошти та розрахункові рахунки відповідача - ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" в межах вартості спірного майна 298 000 грн., апеляційний суд вважає, що підстави для їх застосування відсутні.

Відповідно до частини 4 ст. 151 ЦПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

В заяві про забезпечення позову позивач не обґрунтував доцільність вжиття таких заходів забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти та розрахункові рахунки відповідачів.

Застосовуючи такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти та рахунки відповідачів, суд першої інстанції послався на те, що їх застосування є необхідним у зв’язку із можливістю свідомого псування відповідачем спірного майна. При цьому суд першої інстанції не врахував, що відшкодування шкоди, завданої позивачу псуванням спірного майна, не є предметом позову у цій справі, а тому підстави для такого забезпечення відсутні. Передача або сплата грошових коштів не є предметом позову у цій справі.

Крім того, накладаючи арешт на рахунки ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД", суд не врахував, що відповідно до частини 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Тобто, виконавець на цій стадії судового провадження лише виконує ухвалу суду про забезпечення позову і не має повноважень щодо розшуку майна боржника (його рахунків в певних банківських чи фінансових установах).

Тобто, в заяві про забезпечення позову має бути зазначено конкретне майно, на яке заявник просить накласти арешт, місце його знаходження, рахунки, на яких зберігаються належні відповідачу грошові кошти та банківські установи, в яких вони відкриті. В заяві позивача ОСОБА_1 не зазначено на які саме рахунки ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" та в якихбанківських установах він просить накласти арешт, де та в якій сумі знаходяться грошові кошти відповідача ОСОБА_2, на які він просить накласти арешт.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно матеріалів справи позивач клопотань щодо витребування відомостей про рахунки ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" не заявляв та в заяві про забезпечення позову такі не зазначені, а тому підстави для накладення арешту на невідомі рахунки ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" відсутні.

Крім того, накладаючи одночасно арешт на зернозбиральний комбайн та на грошові кошти в межах його вартості – 298 000 грн., суд першої інстанції не врахував вимоги частини 3 ст. 150 ЦПК України щодо співмірності застосування кількох видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Наклавши арешт на спірний зернозбиральний комбайн, а також на грошові кошти двох відповідачів - щодо кожного в межах вартості спірного зернозбирального комбайну (298 000 грн.), суд фактично тричі забезпечив позов.

Доводи апеляційних скарг відповідачів щодо порушення судом вимог частини 3 ст. 150 ЦПК України щодо співмірності одночасно кількох заходів забезпечення позову (арешт зернозбирального комбайну та арешт грошових коштів двох відповідачів) із заявленими позовними вимогами є обгрунтованими.

Обгрунтованими апеляційний суд вважає і доводи апеляційної скарги ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" про те, що накладаючи арешт на його рахунки, суд не врахував, що такі заходи забезпечення позову перешкоджають у здійсненні господарської діяльності.

Враховуючи зазначене, в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та рахунки відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" суд постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, а саме, частини 3 ст. 150, частини 4 ст. 152, частини 1 ст. 157 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Отже, ухвала Мар’їнського районного суду Донецької області від 26.01.2018 року про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача ОСОБА_2, накладення арешту на грошові кошти та розрахункові рахунки ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача ОСОБА_2, накладення арешту на грошові кошти та розрахункові рахунки ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД".

Ухвала Мар’їнського районного суду Донецької області від 26.01.2018 року про забезпечення позову в частині накладення арешту на зернозбиральний комбайн Massay Ferguson 38 RS, рік випуску 1994, заводський номер 50672, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний № 17624АН, постановлена з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України в цій частині ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. 376, ст. ст. 381 – 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ЛТД" задовольнити частково.

Ухвалу Мар’їнського районного суду Донецької області від 26 січня 2018 року про забезпечення позову скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача ОСОБА_2 в межах вартості спірного майна 298 000 гривень, в частині накладення арешту на грошові кошти та розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ЛТД" в межах вартості спірного майна 298 000 гривень.

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача ОСОБА_2, шляхом накладення арешту на грошові кошти та розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ЛТД" відмовити.

Ухвалу Мар’їнського районного суду Донецької області від 26 січня 2018 року про забезпечення позову в частині накладення арешту на зернозбиральний комбайн Massay Ferguson 38RS, рік випуску 1994, заводський номер 50672, двигун № НОМЕР_1, об’єм двигуна 9 000 см. куб., маса машини 14 100 кг, реєстраційний № 17624АН, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 квітня 2018 року.

Судді: Л.І. Соломаха

ОСОБА_4

ОСОБА_5