Постанова № 73636010, 26.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 144/1438/17

Провадження № 22-ц/772/703/2018

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондар О. В.

Доповідач:Зайцев А. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 рокуСправа № 144/1438/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді : Зайцева А.Ю.,

суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за заявою ОСОБА_3 про скасування судового наказу Теплицького районного суду Вінницької області від 21листопада 2017 року,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 11 січня 2018 року про повернення заяви без розгляду, постановлену у складі судді Бондар О.В.,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся у суд із заявою про скасування судового наказу Теплицького районного суду Вінницької області від 21 листопада 2017 року.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 11 січня 2018 року вказана заява була повернута заявнику без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість ухвали суду, що призвела до безпідставної відмови у доступі до правосуддя, просив скасувати ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно повернув заяву, чим позбавив позивача права на судовий захист своїх законних інтересів.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 на підставі ч.2 ст. 369 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на вище зазначену апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 8, 9 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2137-VIII від 03.10.2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Стаття 263 ЦПК України визначає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала не відповідає зазначеним вимогам закону.

Постановляючи ухвалу про повернення заявнику заяви без розгляду, суд виходив з того, що заява про скасування судового наказу неналежно оформлена а саме заявником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, крім того неможливо визначити, чи в передбачений ч. 1 ст. 170 ЦПК України строк подано вище зазначену заяву.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки до нього суд першої інстанції дійшов в порушення норм процесуального закону.

Апеляційним судом при дослідженні матеріалів справи встановлено такі обставини.

Згідно відмітки суду ОДЕРЖАНО (а.с.1), 18.12.2017 до суду першої інстанції надійшла вище зазначена заява, яка датована 13.12.2017 року.

Відповідно до поштового конверта (а.с.13) заява ОСОБА_3була відправлена поштою на адресу суду 13 грудня 2017 року.

Отже, заява про скасування судового наказу вважається поданою до суду 13.12.2017 року, тобто під час дії норм ЦПК України у редакції 2004 року.

За змістом п.11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повертаючи заяву заявнику без розгляду, суд першої інстанції застосував норми процесуального закону який вступив в силу після подання даної заяви. Зокрема, вказав на відсутність доказу про сплату судового збору, при тому що ЦПК України в редакції 2004 року таку вимог до заяви не містив.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи в цій частині є цілком обґрунтованими, судом першої інстанції дійсно допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів звертає увагу і на той факт, що посилання суду на неможливість визначити, чи в передбачений процесуальний строк подано вище зазначену заяву, є помилковим, оскільки суд першої інстанції не вжив всіх необхідних заходів для встановлення всіх обставин у даній справі, а саме не витребував з Теплицького районного суду Вінницької області справу 144/1438/17 за заявою ПАТ «Вінницяобленерго» в особі СО «Теплицькі ЕМ» про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту електроенергію з ОСОБА_3, в якій наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме судового наказу на ім'я ОСОБА_3, з відміткою про вручення 08 грудня 2017 року.

Таким чином, оскаржувана ухвала перешкоджає праву заявника на судовий захист, яке гарантується Конституцією України, а також не відповідає завданням цивільного судочинства та його меті, відповідно до ч. 1,2 ст. 2 ЦПК України, що є неприпустимим.

Згідно з пп.3,4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи та дають підстави вважати, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 367, 369, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргуОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 11 січня 2018 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий Підпис А. Ю. Зайцев

Судді: Підпис О.С. Панасюк

Підпис Т. М. Шемета

Згідно з оригіналом

Головуючий А. Ю. Зайцев