Постанова № 73634330, 25.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/318/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Донець Л.О. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2018, суддя Л.О. Єресько, повний текст складено 27.02.18 по справі № 816/318/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - відповідач )в якому просила :визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, викладену в листі від 07.09.2017, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Петро-Давидівської сільської ради (за межами населеного пункту) Диканського району Полтавської області та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Петро-Давидівської сільської ради (за межами населеного пункту) Диканського району Полтавської області та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства відповідно до клопотання від 04.09.2017.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Огородня,11, с. Петро-Давидівка, Диканський район, Полтавська область, 38511, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ( вул. Уютна, 23,м.Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 07.09.2017 № 12785/6-17, про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Петро-Давидівської сільської ради (за межами населеного пункту) Диканського району Полтавської області.

Зобов’язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути відповідно до норм Земельного кодексу України клопотання ОСОБА_1 від 04.09.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Петро - Давидівської сільської ради (за межами населеного пункту) Диканського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивачем, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлене судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, 04.09.2017 ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням (вх. № М-20845/0/5-17 від 05.09.2017) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ -01.03) за межами населених пунктів на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району /а.с. 26/.

До заяви додавалися графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копії паспорта та ідентифікаційного номера. Також повідомлено, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використано.

За результатами розгляду клопотання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надано відповідь, оформлену листом від 07.09.2017 № 12785/6-17 /а.с. 28/.

У зазначеному листі із посиланням на частину 7 статті 118, частину 4 статті 122 Земельного кодексу України вказано, що головним управлінням сформовано перелік із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області, насамперед учасникам антитерористичної операції. Інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління: http://poltavska.land.gov.ua/.

Далі судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася на урядову "гарячу лінію" з приводу відмови Головного управління Держгеокадастру, оформлену листом від 07.09.2017 № 12785/6-17.

За результатами вищевказаного звернення листом від 16.11.2017 № 1-28-0.13-17748/2-17 позивача повідомлено, що згідно з частиною 10 статті 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржена.

До того ж відмова у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою не позбавляє зацікавлену особу права повторно звернутися до Головного управління з клопотанням щодо відведення у власність іншої земельної ділянки в порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України.

Також звернули увагу, що листи Держгеокадастру не є нормативно – правовими актами, а мають лише інформативний характер, не встановлюють правових норм і дійсні до моменту чинності нормативно – правових актів, які змінюють відповідні правовідносини /а.с. 14/.

08.12.2017 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки повідомили, що відповідно до інформації наданої відділом у Диканському районі Головного управління запитувана земельна ділянка, за рахунок якої ОСОБА_1 має намір отримати земельну ділянку для особистого селянського господарства, орієнтовною площею знаходиться за межами населених пунктів Петро-Давидівської сільської ради і відповідно до форми 6-зем обліковується як землі сільськогосподарського призначення – пасовища. На даний час, земельна ділянка частково розорюється, тобто відбулося самовільне зайняття земельних ділянок громадянами – жителями с. Петро - Давидівка.

Роз’яснено, що Головним управлінням земельна ділянка площею 38,00 га у 2018 році з метою перевірки законності використання буде включена до плану перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства /а.с. 34/.

Не погодившись з відмовою, оформлену листом від 07.09.2017 № 12785/6-17, у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, позивач оскаржив її до суду.

В частині відмови судом першої інстанції зроблено висновок, що позивачем обрано такий спосіб захисту свого порушеного права як зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області. Така позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає:

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, звертаючись Головного управління Держземагенства у Полтавській області з заявою від 04.09.2017 від 05.09.2017) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району надала до неї копії паспорта, трудової книжки та ідентифікаційного коду, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування. Таким чином позивачем в заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір, надано необхідний та повний пакет документів, що не спростовується представником відповідача.

Відповідно до ч.1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 07.09.2017 № 12785/6-17 вбачається, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою є те, що відповідачем сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області, насамперед учасникам антитерористичної операції.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Оскаржуваний лист – відмова від 07.09.2017 № 12785/6-17 не містить посилань на вказані обставини. Водночас містить лише посилання на окремі норми чинного законодавства, без їх роз'яснення та вирішення порушеного заявником питання по суті. Тоді як в силу наведених вище положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України законодавець зобов'язує відповідача у місячний строк надати дозвіл на розробку проекту землеустрою або мотивовану відмову у наданні такого дозволу.

Враховуючи вищевикладене, суд розцінює згаданий лист відповідача саме як відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення, оформлена листом від 07.09.2017 № 12785/6-17, не ґрунтується на вимогах закону, а відтак суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 07.09.2017 № 12785/6-17, про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Петро-Давидівської сільської ради (за межами населеного пункту) Диканського району Полтавської області.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути відповідно до норм Земельного кодексу України клопотання ОСОБА_1 від 04.09.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Петро - Давидівської сільської ради (за межами населеного пункту) Диканського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в прохальній частині позову обрано такий спосіб захисту свого порушеного права як зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Петро-Давидівської сільської ради Диканського району Полтавської області.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача колегія суддів виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З аналізу вбачається, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 по справі № 816/318/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 26.04.2018.