
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/2124/18
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Гелецького П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 року (рішення прийнято о 11:10 хв. у м. Тернопіль судом у складі головуючого судді Баб’юка П.М. повний текст судового рішення складено 15.02.2018 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, виступають на стороні відповідача - ПАТ «Дельта Банк», Уповноважений Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса,-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, виступають на стороні відповідача - ПАТ «Дельта Банк», Уповноважений Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3, в якому просить визнати протиправними і скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 травня 2014 року індексний номер 13111712 та від 17 травня 2014 року індексний номер 13111717 щодо земельної ділянки кадастровий №6110100000:01:010:0061.
Позивач позовні вимоги мотивували тим, що приватним нотаріусом ОСОБА_2 всупереч вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведено державну реєстрацію по зміні умов обтяження предмету іпотеки - земельної ділянки (майна, що належить позивачу) за третьою особою, хоча ніяких нотаріальних дій з цим майном нотаріус не вчиняв. Таким чином, на переконання позивача, відповідачем вчинено реєстраційні дії за відсутності вчинення щодо нерухомості нотаріальних дій, що виключає правомірність вчинення реєстраційних дій з останнім.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 року позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 травня 2014 року індексний номер 13111712 та від 17 травня 2014 року індексний номер 13111717 щодо земельної ділянки кадастровий №6110100000:01:010:0061.
Рішення суду першої інстанції оскаржив ПАТ «Дельта Банк». Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове, якою у задоволені позову відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а провадження у справі закрити з наступних підстав.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що 25 вересня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 393-009/ФКВ-08, за умовами якого ТОВ «Укрпромбанк» надав позичальнику кредитні кошти в сумі 49000,0 доларів США.
В якості забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір від 25 вересня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 7270, предметом іпотеки за яким є земельна ділянка 0,1000 га за № 53 по вул. Приміська у м. Тернополі, кадастровий № 61101:00000:01:010:0061.
Згідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 20980608 від 25 вересня 2008 року на підставі договору іпотеки внесено відповідний запис про обтяження до реєстру іпотек — реєстраційний номер 7971523, а також внесено реєстраційний запис за № 7971262 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно витягу про реєстрацію від 25 вересня 2008 року, номер витягу № 20979929.
30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов'язань. ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк», Відповідно до п. 4.1 даного Договору у порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Український промисловий банк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Український промисловий банк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ТОВ «Український промисловий банк» ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ТОВ «Український промисловий банк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
17 травня 2014 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 звернувся представник ПАТ «Дельта Банк» з проханням внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно іпотекодержателя та внести відповідні записи про реєстрацію іпотеки та реєстрацію обтяження на користь ПАТ «Дельта Банк» щодо об'єкту нерухомого майна - земельної ділянка 0,1000 га. за № 53 по вул. Приміська у м. Тернополі, кадастровий №61101:00000:01:010:0061.
Того ж дня, 17 травня 2014 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 переніс відомості з Державного реєстру іпотек до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 13111712 від 17.05.2014 07:52:31 — по іпотеці, індексний номер 13111717 від 17.05.2014 07:55:57 - по обтяженню) вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про зміну іпотекодержателя (обтяжуача) по договору іпотеки від 25 вересня 2008 року з ТОВ «Український промисловий банк» на ПАТ «Дельта Банк», номер запису про іпотеку № 5689598 та номер запису про обтяження № 5689600
Аналізуючи зазначене, апеляційний суд вказує на те, що оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема, про зміну права власності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися «судом, встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відтак, проаналізувавши вказані норми, в контексті викладених обставин, судова колегія дійшла висновку, що у справі №819/1982/17, яка 12.02.2018 року розглянута Тернопільським окружним адміністративним судом, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого були розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією права власності на земельні ділянки, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, а тому спір, що був розглянутий адміністративним судом у даній справі, не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ОСОБА_6 Верховного суду від 04.04.2018 №817/1048/16.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів переконана про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 238, 243, 308, 315, 317, 319, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» – задоволити частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 року у справі №819/1982/17 – скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі 819/1982/17 – закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_7 судді ОСОБА_8 ОСОБА_9 Повне судове рішення складено 25.04.2018 року
Судове рішення № 73633945, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 819/1982/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: