Постанова № 73633907, 26.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 743/383/18 Суддя (судді) першої інстанції: Сташків В.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника прокуратури Чернігівської області - Криворучка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) Державної прикордонної служби України на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2018 року (повний текст рішення виготовлено 10 квітня 2018 року) у справі за адміністративним позовом Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) Державної прикордонної служби України до громадянина Єменської Республіки ОСОБА_1 про продовження строку затримання, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до громадянина Єменської Республіки ОСОБА_1 про продовження строку затримання на шість місяців з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, а саме до 11.10.2018.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2018 року позов задоволено частково. Продовжено строк затримання громадянина Єменської Республіки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 10 жовтня 2018 року включно. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На вказане судове рішення Чернігівським пунктом тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України та Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) Державної прикордонної служби України подано апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині продовження строку затримання відповідача на шість місяців, та прийняти в цій частині нове рішення яким продовжити строк його затримання на три місяці - до 10.07.2018.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг скаржники посилаються на те, що на момент затримання відповідача діяв процесуальний закон, який передбачав можливість продовження строку затримання шляхом подання відповідного позову кожні три місяці, а не шість.

До Київського апеляційного адміністративного суду 24.04.2018 від Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України надійшов відзив на апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області, у якому він зазначає, що оскаржуване судове рішення винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а тому просить апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області задовольнити та скасувати рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2018 року у частині визначення строку затримання громадянина Єменської Республіки ОСОБА_1 шість місяців та прийняти в цій частині нове, яким визначити строк його затримання в ПТПІ три місяці - до 10.07.2018.

У судовому засіданні 26 квітня 2018 року представник прокуратури Чернігівської області підтримав апеляційні скарги.

Інші сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання до суду не з'явилися, явки своїх представників не забезпечили, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутності відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

11.10.2017 о 04:20 год. громадянин Республіки Ємен ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 284 прикордонного знаку в 3000 метрів від лінії державного кордону при спробі незаконного перетину державного кордону з України в Словаччину у складі групи осіб поза межами пункту пропуску, без документів, що посвідчують особу, чим порушив вимоги статті 9 Закону України «Про державний кордон України».

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2017 затримано громадянина Єменської Республіки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та поміщено останнього до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України на строк до 6 місяців.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2017, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 примусово видворено громадянина Єменської Республіки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України.

26 жовтня 2017 року громадянина Єменської Республіки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за актом приймання-передавання іноземця або особи без громадянства, передано до Чернігівського ПТПІ.

Чопським прикордонним загоном робились запити від 29.11.2017 за № 27/1795, від 15.01.2018 № 81/63 до почесного консульства Єменської Республіки у м. Києві про видачу свідоцтва на повернення до Єменської Республіки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та про розгляд питання щодо звільнення від сплати консульського збору.

Відповіді на вказані запити на адресу Чопського прикордонного загону не надходили.

02.04.2018 Чопський прикордонний загін звертався до Чернігівського ПТПІ з листом № 81/285 щодо здійснення додаткового анкетування громадянина Єменської Республіки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 для встановлення його особи та отримання документів на повернення до країни походження.

04.04.2018 Чернігівський ПТПІ листом № 09-02/548 повідомив Чопський прикордонний загін про те, що громадянин Єменської Республіки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовився, з особистих міркувань, від заповнення анкети для встановлення його особи та отримання документів на повернення до країни походження.

У зв'язку з вищевикладеними обставинам, а також за наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив продовжити строк затримання громадянина Єменської Республіки ОСОБА_1, який поміщений до Чернігівського пункту перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, на строк 6 місяців до 11 жовтня 2018 року.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що в зв'язку з неможливістю ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, відсутністю співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації, є підстава для продовження строку затримання.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційних скарг, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 289 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.289 КАС України визначено, що, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, на підставі заяви поданої органом охорони державного кордону до іноземця або особи без громадянства суд може застосувати такий захід як затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Згідно із ч.ч. 11, 12 ст. 289 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017 року) строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов.

Відповідно до ч.13 ст.289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства. забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідач не здійснює співпрацю щодо його ідентифікації, що призвело до неодержання інформації з країни громадянської належності останнього чи документів, необхідних для його ідентифікації та організації примусового видворення за межі території України, наявні правові підстави для продовження строку затримання.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними доводи апелянтів про те, що судом першої інстанції невірно визначено термін затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України.

Відповідно до ч.7 ст.183-7 КАС України (у редакції, чинній на момент затримання іноземця) строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців.

Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні три місяці подає відповідний адміністративний позов.

З огляду на викладені норми КАС України апелянти зазначають, що положення діючого законодавства, які набули чинності з 15.12.2017, значно звужують права іноземця, створюють передумови для збільшення граничного терміну тримання в ПТПІ з 18 до 24 місяців тих іноземців, які затримання за час дії законодавства, що втратило силу. Збільшення з 3 до 6 місяців терміну звернення до суду з позовом про продовження строку тримання в ПТПІ, фактично позбавляє можливості іноземця до сплину граничного строку залишити ПТПІ в разі бездіяльності органу, який ініціював затримання особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, колегія суддів зазначає, що при розгляді даної справи, суд не може керуватися нормами, які не є чинним, на момент її розгляду.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Разом з тим, в данному випадку не ставиться питання про пом'якшення або скасовуння відповідальності відповідача, а тому неможливим є застосування ч.7 ст.183-7 КАС України (у редакції, чинній на момент затримання іноземця).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно визначено термін затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Під час апеляційного перегляду, судом апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, а тому колегія суддів не вбачає правових підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги згідно з ч. 2 ст. 308 КАС.

Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т АН О В И В:

Апеляційні скарги Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) Державної прикордонної служби України на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) Державної прикордонної служби України до громадянина Єменської Республіки ОСОБА_1 про продовження строку затримання - залишити без задоволення, а рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 26 квітня 2018 року.