Постанова № 73633575, 26.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2774/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 березня 2018 року (дата складання повного тексту 21 березня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до приватного виконавця Шмідт Катерини Валеріївни, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк Вікторія Костянтинівна, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до приватного виконавця Шмідт К.В., в якому просив визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем постанови від 15 січня 2018 року про відкриття виконавчого провадження №55536580, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, визнати протиправними дії відповідача щодо примусового списання коштів з рахунків позивача, вчинених на підставі платіжних вимог від 02 лютого 2018 року №55536580/1, №55536580/2, №55536580/3, №55536580/4, №55536580/5, зобов'язати відповідача утриматися від вчинення будь-яких дій у виконавчому провадженні №55536580 з примусового виконання виконавчого напису №1720 від 18 грудня 2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К.

Разом із позовною заявою ОСОБА_3 подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. та зареєстрованого в реєстрі за №1720.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 березня 2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису №1720, вчиненого 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К., про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 невиплачених в строк на підставі договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарас О.В. 13 січня 2012 року та зареєстрованого в реєстрі за №17, з додатковою угодою №1 до нього, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарас О.В. 07 листопада 2012 року та зареєстрованою в реєстрі за №1371, грошових коштів у розмірі 286149,40 доларів США, що еквівалентно 7587746,38 грн., строк повернення яких настав 01 жовтня 2015 року, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, відповідно до якої відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. На думку апелянта, оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, в результаті неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем не наведено конкретних обставин, які відповідають вимогам ст.150 КАС України, а з наведених ним обставин не вбачається очевидної протиправності оскаржуваних рішень відповідача, що є одним із критеріїв забезпечення позову.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, в суді першої інстанції позиція позивача обґрунтовувалась необхідністю термінового вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису, оскільки їх не вжиття може призвести до подальшого звернення стягнення на все наявне майно позивача в рамках виконавчого провадження №55536580 і у випадку задоволення позову поворот виконання за виконавчим написом буде ускладненим.

Відповідач та приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. відзив на апеляційну скаргу не подали. Жодні письмові пояснення вказаних осіб в матеріалах справи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів виходить з наступного.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про забезпечення позову, дійшов висновку, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Частинами 1, 2 ст.150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що з метою захисту прав та інтересів позивача суд за його заявою або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, постановлення якої належить до дискреційних повноважень суду та вирішення питання щодо їх вжиття залежить від наявності однієї з обставин, передбачених ч.2 ст.150 КАС України, що встановлюється судом виходячи з конкретних доказів, поданих заявником.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову ОСОБА_3 посилався на очевидну протиправність дій відповідача та зазначав про необхідність термінового вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису, оскільки невжиття такого заходу забезпечення може призвести до подальшого звернення стягнення на все наявне майно позивача в рамках виконавчого провадження №55536580, зокрема подальшого списання банками коштів з рахунків позивача на підставі платіжних вимог, продаж його рухомого і нерухомого майна. Натомість в подальшому поворот виконання за виконавчим написом, у випадку задоволення позову, вбачається ускладненим, оскільки позивачу не відомо про жодне майно стягувача у виконавчому провадженні, який проживає в іншому регіоні та може провести відчуження стягнутого майна.

З матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Шмідт К.В. 15 січня 2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55536580 з примусового виконання виконавчого напису №1720, виданого 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 невиплачених в строк на підставі договору позики посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарас О.В. 13 січня 2012 року та зареєстрованого в реєстрі за №17, з додатковою угодою №1 до нього, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарас О.В. 07 листопада 2012 року та зареєстрованою в реєстрі за №1371, грошових коштів у розмірі 286149,40 доларів США, що еквівалентно 7587746,38 грн., строк повернення яких настав 01 жовтня 2015 року.

Також, 15 січня 2018 року відповідачем винесено постанови у виконавчому провадженні №55536580 про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника.

Положеннями ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій, зокрема, арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках, опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження.

Згідно ч.1 ст.48 наведеного Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

З поданих позивачем до заяви про забезпечення позову документів вбачається, що відповідачем надсилались до банків платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків позивача, зокрема, на підставі платіжної вимоги від 02 лютого 2018 року №55536580/2 ПАТ КБ «Правекс-Банк» здійснено списання коштів з рахунку позивача у розмірі 16278,33 грн., частина з яких у розмірі 14432,09 грн. направлена стягувачу згідно з розпорядженням від 20 лютого 2018 року №55536580.

Наведене свідчить про вчинення відповідачем активних дій з примусового виконання виконавчого напису №1720, вчиненого 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К., які є предметом оскарження у даній справі, як і постанова про відкриття виконавчого провадження від 15 січня 2018 року №55536580 з примусового виконання вказаного виконавчого напису та постанови від 15 січня 2018 року у виконавчому провадженні №55536580 про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі можливого задоволення позову позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для повернення стягнених у межах примусового виконання майна та коштів, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що є самостійною підставою для постановлення судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на відсутність ознак протиправності у діях ОСОБА_2, оскільки предметом розгляду у даній справі є рішення та дії саме приватного виконавця Шмідт К.В., а не апелянта.

Жодних належних та допустимих доказів того, що позивач, у випадку не задоволення його позову, ухилятиметься від повернення ОСОБА_2 заборгованості матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд критично ставиться до таких посилань апелянта.

В той же час, факт списання коштів з рахунків позивача ПАТ КБ «Правекс-Банк» в межах примусового виконання відповідачем виконавчого напису №1720, виданого 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К., свідчить про наявність обставин, які у випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вказаного виконавчого документа, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову можуть запобігти шкоді, яка можливо буде завдана позивачу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 березня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на підтвердження поданими заявником доказами наявності обставин, передбачених п.1 ч.2 ст.150 КАС України, для забезпечення позову та враховуючи, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають виду, визначеному у п.5 ч.1 ст.151 КАС України.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 березня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26 квітня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма