Постанова № 73633387, 25.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року справа №242/3167/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Гайдара А.В., Шишова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 22 лютого 2018 року (повний текст складено 22 лютого 2018 року у м. Селидове) у справі № 242/3167/17 (суддя в І інстанції - Пирогова Л.В.) за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Донецької області (далі – Головне управління), Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – Управління) про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому виплачувало пенсію за віком Головне управління. В квітні 2017 року він звернувся до ОСОБА_2 Управління із заявою про виплату пенсії у зв’язку зі зміною місця проживання та реєстрації в м. Селидове Донецької області. Також 23.06.2017 він звернувся до Управління із заявою про виплату пенсії у зв’язку зі зміною місця проживання та реєстрації в м. Селидове Донецької області. Повідомленням Управління від 05.07.2017 №3824/02 йому було відмовлено у виплаті пенсії та запропоновано надати довідку з УСЗН про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або відмову у реєстрації внутрішньо переміщеної особи. Повідомленням Управління без дати №12839/03-1 йому було також відмовлено в поновленні пенсії та запропоновано звернутись до УПФУ за місцем реєстрації з заявою про поновлення виплати пенсії та надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З урахуванням уточнених позовних вимог вважає, що Головне Управління протиправно не здійснює нарахування йому пенсії та просив суд визнати бездіяльність відповідача ОСОБА_2 Управління, щодо припинення виплати йому пенсії протиправною та зобов’язати поновити йому виплату пенсії з 01.04.2017.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 22 лютого 2018 року в справі № 242/3167/17 позов задоволено частково.

Визнано бездіяльність Управління (ЄДРПОУ 41247274, місце знаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. № 6) щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: 85400, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) з 01.04.2017.

Зобов’язано Управління (ЄДРПОУ 41247274, місце знаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. № 6) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: 85400, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на рахунок відкритий на ім’я ОСОБА_1 в ПАТ «Ощадбанк» з 01.04.2017.

Допущено негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що у суду першої інстанції немає жодних сумнівів щодо внесених до паспорту позивача відомостей про реєстрацію його місця проживання, оскільки вони внесені відповідно до встановленого законодавством порядку та уповноваженим на те органом. Також, судом першої інстанції зазначено, що відповідачем не вказано, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону, стала підставою для невиплати позивачу пенсії та будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати пенсії, як не підтвердження реєстрації проживання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги Управління зазначає, що позивач знаходиться на обліку у ОСОБА_2 Управлінні і отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-XII). Отже, пенсія позивачу, як військовослужбовцю має виплачуватися ОСОБА_2 Управлінням, а не апелянтом за місцем реєстрації проживання позивача.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Згідно копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 серія ВЕ №515296, виданого 25.12.2001, Куйбишевським РВ УМВС України в Донецькій області, з 29.03.2017 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 7, кв. 12.

ОСОБА_2 Управлінням повідомлено про те, що з 16.11.2016 ОСОБА_1 перебував на обліку в ОСОБА_2 Управлінні, як отримувач пенсії.

В квітні 2017 року ОСОБА_2 Управлінням було отримано від ОСОБА_1 заяву та копію паспорта з місцем реєстрації в м. Селидове вул. Маяковського 7/12 - з 29.03.2017.

05.07.2017 Управлінням позивача повідомлено про те, що для поновлення виплати пенсії необхідно надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або відмову у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення. Виплата пенсії буде проводитися за результатами всебічного розгляду документів, що підтверджують достовірність факту реєстрації із дотриманням чинного законодавства.

У частині 2 статті 77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З матеріалів справи вбачається, що підставою призупинення виплати пенсії стало ненадання позивачем довідки про взяття його на облік до Управління соціального захисту населення як внутрішньо переміщеної особи.

Згідно статті 49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону № 1058-ІV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 цього Закону, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі недоотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Отже, Законом № 1058-ІV та Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-XII) не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як не підтвердження реєстрації проживання. Відповідач не послався на Закон та його норму, що передбачає припинення виплати пенсії.

Згідно з Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться, зокрема, до паспорта громадянина України,

Як вбачається з копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 серія ВЕ №515296, виданого 25.12.2001, Куйбишевським РВ УМВС України в Донецькій області, позивач з 29.03.2017 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 7, кв. 12.

Згідно п. 1.3 вищевказаних Правил, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС ) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС ) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснене на з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Таким чином, у суду немає жодних сумнівів щодо внесених до паспорту позивача відомостей про реєстрацію його місця проживання, оскільки вони внесені відповідно до встановленого законодавством порядку та уповноваженим на те органом.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не вказано, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону № 1058-ІV, стала підставою для невиплати позивачу пенсії та будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати пенсії, як не підтвердження реєстрації проживання.

Слід зауважити, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, по втраті годувальника та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною 1 ст. 45 Закону № 1058-ІV передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.11.2005 року № 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В зв’язку з цим, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що відповідач, не здійснюючі нарахування та виплату належної позивачу пенсії за місцем реєстрації, фактично обмежує його конституційне право на соціальне забезпечення.

В зв’язку з цим, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що відповідач – Головне управління, не здійснюючі нарахування та виплату належної позивачу пенсії, фактично обмежує його конституційне право на соціальне забезпечення.

Крім того, колегія суддів бажає додаткового доповнити, що відповідно до ст. 47 Закону № 1058-ІV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), уповноваженим банком є АТ “Ощадбанк”.

Оскільки позивач не є внутрішньо переміщеною особою, вимоги щодо уповноваженого банку АТ «Ощадбанк» на нього не поширюються.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо зобов’язання відповідача - Управління поновити виплату пенсії ОСОБА_1, тобто за місцем реєстрації позивача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходиться на обліку в ОСОБА_2 Управлінні і отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-XII.

Постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.08.2007, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII.

Пунктом 1 вказаного Порядку встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-XII, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Вищезазначене свідчить, що пенсія особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-XII, призначаються, а отже й виплата пенсії поновлюється Головними Управліннями.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції помилково зобов’язано Управління поновити виплату пенсії позивачу з 01.04.2017, оскільки пенсія позивачу, як військовослужбовцю, виплачувалась та має виплачуватись ОСОБА_2 Управлінням, а не Управлінням за місцем реєстрації проживання позивача, проте такий помилковий висновок суду в цій частині не призвів до неправильного вирішення по суті справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.

Пунктом 4 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області – задовольнити частково.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 22 лютого 2018 року у справі № 242/3167/17 – змінити.

Змінити резолютивну частину рішення Селидівського міського суду Донецької області від 22 лютого 2018 року у справі № 242/3167/17, виклавши абзац другий і третій резолютивної частини рішення наступним чином:

«Визнати бездіяльність ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: Донецька область, м. Словянськ, вул. Соборна, буд. 3) щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Маяковського, б. 7, кв. 12, ІНН НОМЕР_1) з 01.04.2017.

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: Донецька область, м. Словянськ, вул. Соборна, буд. 3) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Маяковського, б. 7, кв. 12, ІНН НОМЕР_1) на рахунок, відкритий на ім’я ОСОБА_1 в ПАТ «Ощадбанк» з 01.04.2017.»

В іншій частині рішення Селидівського міського суду Донецької області від 22 лютого 2018 року у справі № 242/3167/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 25 квітня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді А.В. Гайдар

ОСОБА_3