Постанова № 73633051, 18.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2018 року справа № 804/7581/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017р у справі № 804/7581/17 (повний текст постанови виготовлено 13.12.2017р., суддя Рябчук О.С.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати поважними причини пропуску строку подання заяви про направлення його на альтернативну (невійськову) службу;

- зобов’язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі відповідач) направити ОСОБА_1 на альтернативну (невійськову) службу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року у справі №804/7581/17 позовні вимоги ОСОБА_2І задоволено частково. Суд зобов’язав Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації направити ОСОБА_1 на альтернативну (невійськову) службу, в решті позовних вимог відмовив.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

На адресу суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача. Позивач стверджує про відсутність підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції, просить залишити скаргу відповідача без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, з прийняттям нового, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийнятий на військовий облік в Центрально-міському районному військовому комісаріаті м. Кривого Рогу 11.02.2014р..

16.08.2017р. позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації з заявою від 16.08.2017р. про надання можливості проходити альтернативну (невійськову) службу в зв’язку з його релігійними переконаннями (а.с.6).

Листом від 28.08.2017р. “Про розгляд звернення” уповноважена особа Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації повідомила ОСОБА_2, що термін подання заяви про направлення на альтернативну (невійськову) службу тривав до 01.08.2017року, оскільки заява подана 16.08.2017року, вона задоволенню не підлягає (а.с.7).

Вказану відповідь було оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження, за результатами якого листом від 26.09.2017 р. № Т-396 “Про розгляд звернення” в задоволенні заяви про направлення на альтернативну (невійськову) службу відмовлено (а.с.9-10, 11).

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання відповідача направити його на альтернативну (невійськову) службу, визнавши причину пропуску строку на подачу відповідної заяви поважною.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, всупереч ст.15 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу», не приймалось рішення про відмову в направленні громадянина на альтернативну службу, чим допущено протиправну бездіяльність. Оскільки відповідач діяв не у спосіб, встановлений законодавством, суд вважав за необхідне з метою захисту порушеного права позивача зобов’язати відповідача направити ОСОБА_2 на альтернативну (невійськову службу).

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач у даному випадку діяв не у спосіб визначений законом, з огляду на що позов має бути частково задоволено, проте не погоджується з обраним судом способом захисту порушеного права.

Відповідно до положень ст.4 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» право на проходження альтернативної (невійськової) служби надано громадянам, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.

Релігійні переконання позивача підтверджені довідкою № 08 від 09.09.2017р, згідно якої ОСОБА_1 дійсно має релігійні переконання та є членом церкви “ОСОБА_3 віри Євангельської” (а.с.18).

Згідно Переліку релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 2066 від 10.11.1999 р., такими релігійними організаціями є, зокрема, ОСОБА_3 віри євангельської.

ОСОБА_2 було подано до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації заяву про направлення на альтернативну (невійськову) службу.

З посиланням на закінчення терміну подачі відповідної заяви, відповідач листом «Про розгляд звернення» повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення такої заяви.

В п.п. 2, 3, 7 Указу Президента “Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2017 році” № 44/2017 від 24.02.2017 р. вказано: визначити на 2017 рік такі строки проведення чергових призовів громадян України на строкову військову службу:1) квітень - травень;2) жовтень - листопад.

Призвати на строкову військову службу придатних за станом здоров'я до військової служби громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу: 1) у квітні - травні 2017 року; 2) у жовтні - листопаді 2017 року.

Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 1 статті 3, який набирає чинності з 1 березня 2017 року, та пункту 2 статті 3, який набирає чинності з 1 вересня 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.1, ч.2 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов'язку перед суспільством.

Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

Згідно ч.1ст.4 зазначеного вище Закону, на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадяни, зазначені у статті 2 цього Закону, після взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за два календарні місяці до початку встановленого законодавством періоду проведення призову на строкову військову службу, особисто подають до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації за місцем проживання мотивовану письмову заяву.

Згідно ст. 10 цього ж Закону, відповідний структурний підрозділ місцевої державної адміністрації зобов'язаний прийняти заяву про направлення на альтернативну службу або про звільнення від призову на військові збори та у письмовій формі повідомити громадянина про дату його явки на засідання відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» заява про направлення на альтернативну службу розглядається відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації протягом календарного місяця після її надходження в присутності громадянина, а заява про звільнення від призову на військові збори - протягом чотирнадцяти календарних днів.

Підставою для відмови громадянину в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори є: несвоєчасне подання заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори; відсутність підтверджень щодо істинності релігійних переконань; неявка громадянина без поважних причин за викликом до місцевої державної адміністрації для розгляду його заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори.

Відмова у направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори з інших підстав, ніж передбачені у частині третій цієї статті, забороняється.

Про відмову у направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори відповідний структурний підрозділ місцевої державної адміністрації сповіщає громадянина у письмовій формі.

Згідно ст. 12 наведеного вище Закону рішення про направлення громадянина на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори приймається місцевою державною адміністрацією у разі встановлення істинності релігійних переконань і видається заявникові.

Відповідно до п.п. 8-11 Положення про порядок проходження альтернативної (нвійськової) служби, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 2066 від 10.11.1999р. відповідний структурний підрозділ місцевої держадміністрації протягом календарного місяця вивчає заяву громадянина про направлення на альтернативну службу і у разі потреби в межах наданих повноважень перевіряє повідомлені заявником дані.

Про дату явки громадянина до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації, на якому розглядатиметься питання про направлення його на альтернативну службу, відповідний структурний підрозділ місцевої держадміністрації повідомляє письмово та пропонує громадянинові подати до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації у разі потреби додаткове підтвердження істинності релігійних переконань в документальній або іншій формі (зокрема запросити представників релігійної організації тощо).

Повідомлення про дату явки до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації оформляється за зразком згідно з додатком 2 та скріплюється печаткою. Воно є підставою для звільнення громадянина відповідно до законодавства від навчання, а також від роботи на цей час із збереженням середньомісячного заробітку.

Громадянин зобов'язаний прибути до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації у строк, зазначений у повідомленні.

Відповідно до п.15 наведеного вище Положення, рішення місцевої держадміністрації про направлення громадянина на альтернативну службу або про відмову в направленні на альтернативну службу протягом п'яти календарних днів видається заявникові та надсилається у військовий комісаріат, в якому громадянин перебуває на військовому обліку.

Тобто, законодавчо передбачено обов’язок відповідача прийняти рішення за наслідками розгляду поданої заяви.

В даному випадку відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку розгляду відповідних заяв. Так, засідання відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації не призначалося, заява розглянута без виклику позивача у його відсутність, тобто, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні права та інтереси позивача.

В той же час, суд першої інстанції, встановивши, що відповідач діяв не у спосіб визначений законом, що призвело до порушення прав позивача, невірно обрав спосіб захисту порушеного права шляхом зобов’язання відповідача направити позивача на альтернативну службу.

Прийняття комісією того чи іншого рішення за результатами розгляду заяви є дискреційною функцією органу - сукупністю прав та обов'язків органів державної влади або місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження іншого суб'єкта владних повноважень, а відтак позовна вимога про зобов'язання відповідача направити позивача на альтернативну (невійськову) службу не може бути задоволена.

Для захисту та відновлення прав позивача, з урахуванням висновку про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути подану позивачем заяву про направлення його на альтернативну службу та прийняти рішення в порядку, передбаченому Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу».

Щодо другої позовної вимоги позивача про визнання судом поважною причину пропуску строку на подання заяви про направлення на альтернативну службу, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки оцінку цьому факту має надавати відповідач при прийнятті рішення за наслідками розгляду поданої ОСОБА_2 заяви.

Враховуючи вище викладене, апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року у справі № 804/7581/17 - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_2 про направлення на альтернативну (невійськову) службу.

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації розглянути подану ОСОБА_1 заяву про направлення його на альтернативну службу та прийняти рішення в порядку, передбаченому Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу».

В решті позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду в строк, передбачений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак