Рішення № 73633026, 19.04.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року справа № 823/550/18

17 годин 08 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 823/550/18

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) [представник позивача ОСОБА_2 - за довіреністю]

до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (бул. Шевченка, 307, м. Черкаси, 18005, ЄДРПОУ 37853109) [представник відповідача Тараненко К.О. - за довіреністю]

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, прийняв рішення.

07.02.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 11.04.2018, просить:

- визнати протиправним рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги внутрішньо переміщеної особи на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг з 03.11.2017;

- зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради призначити ОСОБА_1 допомогу внутрішньо переміщеної особи на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг з 03.11.2017;

- судові витрати стягнути з відповідача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту позивач залишив місце постійного проживання та реєстрації за адресою: м. Донецьк та прибув до м.Черкаси (зареєструвались з дружиною для отримання пенсії в ГУПФУ, на час звернення до суду місцем проживання є квартира, що орендована у доньки ОСОБА_4.). З 19.12.2016 до 02.11.2017 протягом 12 місяців позивач отримував державну соціальну допомогу відповідно до Постанови КМУ від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» чинної з 07.10.2014 (далі - Постанова КМУ № 505). Листом від 08.12.2017 № 13912/28-5/10 Департамент соціальної політики Черкаської міської ради повідомив позивача про відмову у призначенні державної допомоги за обставин, передбачених абз.2 п.6 Порядку згідно постанови №505. Позивач зазначив, що дружина заявника ОСОБА_5 придбала 06.01.2015 та у подальшому подарувала дочці 02.11.2016 частку квартири у м.Черкаси, а тому зараз позивач із дружиною орендують житлове приміщення (за адресою: АДРЕСА_1) у своєї дочки ОСОБА_4, яка з 27.04.2015 обліковувалась як внутрішньо переміщена особа у департаменті за цією ж адресою. ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які володіли на праві власності житлом за вище вказаною адресою, продовжують в ньому проживати (02.11.2016 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32176353 прийняте на підставі договору дарування від 02.11.2016 №6082 (а.с.39). Рішенням комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради із розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, надання населенню пільг та житлових субсидій в управлінні соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту соціальної політики від 01.12.2017 відмовлено у призначені грошової допомоги. Позивач наголошує, що ОСОБА_4 не є внутрішньо переміщеною особою, яка зареєстрована за адресою, АДРЕСА_1, і не проживає разом із позивачем та його дружиною. ОСОБА_4, яка постійно мешкає у м. Донецьк з 15.09.2015, втратила статус внутрішньо переміщеної особи у жовтні 2015 року, не є членом сім'ї позивача. У членів сім'ї позивача немає на праві власності житла на підконтрольній території в Україні. Сім'я позивача офіційно орендує житло і тому всі вимоги діючого законодавства дотримано - податки донькою сплачено, а тому рішення про відмову призначення адресної допомоги - необґрунтоване і протиправне. У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з посиланням на рішення Конституційного Суду України щодо розуміння терміну член сім'ї.

У встановлений судом строк відповідачем подано суду відзив на позовну заяву (а.с.173), у якому зазначено, що щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення. Підставою для відмови позивачу у призначенні адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання стали наявні обставини за абз.2 п.6 постанови №505 - будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану. Представник відповідача повідомив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які на підконтрольній території були у 2015 році власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1, продовжують у ній проживати - власником є член сім'ї - донька, тому рішенням комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради (контроль діяльність якої здійснює відповідач) 01.12.2017 ОСОБА_1 правомірно відмовлено у призначенні допомоги згідно постанови №505. Попередні виплати адресної допомоги позивачеві згідно постанови №505 було призначено іншим складом комісії (дії якої не оскаржуються) і періоду спірних правовідносин не зачіпають.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (надалі - Закон №1706) зокрема, абз.1 ч.1 ст.1 закріплено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Порядок здійснення обліку внутрішньо переміщених осіб врегульовано нормою ст.4 Закону №1706 - згідно абз.1 ч.1 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст.12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст.1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч.2).

Згідно Постанови № 505 запроваджено щомісячну адресну допомогу переселенцям для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідно до п.2 Порядку №505 передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців. Грошова допомога призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у зазначених розмірах (п.3 Порядку №505). Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (ч.4 п.3 Порядку № 505). Згідно п.5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку. Відповідно до п.12 Порядку № 505 виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі подання уповноваженим представником сім'ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Аналіз наведених норм Порядку № 505 дає підстави дійти висновку, що щомісячна адресна допомога призначається внутрішньо переміщеним особам на сім'ю для покриття витрат на проживання, на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою уповноваженого представника сім'ї з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців, та може бути продовжена за заявою уповноваженого представника сім'ї на наступний шестимісячний строк. Порядком № 505 визначено вичерпний перелік підстав, з яких щомісячна адресна допомога не призначається або її виплата припиняється.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно довідки від 22.12.2017 №3955/1 (а.с.94 ) та ОСОБА_5 згідно довідки від 22.12.2017 №3954/1 (а.с.95 ) з 25.09.2014 перебувають на пенсійному обліку в УПФУ в м.Черкасах і отримують пенсію за віком при повному страховому стажі, а згідно довідок від 19.03.2015 №7102001556 (а.с.96) і № 7102001557 (а.с.97) мають зареєстроване місце проживання (АДРЕСА_2) - фактичне місце проживання АДРЕСА_1 ОСОБА_4 згідно довідки від 27.04.2015 №7102001702 (а.с.68) перемістилась з тимчасово окупованої території (АДРЕСА_2) в АДРЕСА_1. Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 укладено 31.10.1981 (а.с.100).

Копією паспорта позивача серія НОМЕР_4, виданого Красноармійським МВ УДМС України в Донецькій області 17.12.1997, підтверджується, що 31.10.1981 Березовським відділом РАГС Кемеровської області зареєстровано шлюб між позивачем та ОСОБА_5, на сторінці 11 зазначено місце проживання позивача: АДРЕСА_2 з 10.04.2013 (а.с.20).

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085, до яких включено м.Донецьк.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 є батьком, а ОСОБА_5 матір'ю ОСОБА_4 (а.с.27).

Згідно п.1 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365 (далі - Порядок № 365) цей Порядок визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. За результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.

Судом встановлено, що згідно повідомлення про призначення субсидії на ЖКП ОСОБА_5 призначено комісією згідно протоколу від житлову субсидію згідно протоколу від 22.12.2016 №37 з грудня 2016 до квітня 2017 (а.с.136), від 08.08.2017 - з липня 2017 до квітня 2018 (а.с.137).

Судом встановлено і сторонами не заперечувалось, що відповідно до витягу з протоколу від 11.05.2017 № 19 засідання комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради для розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, надання населенню пільг та житлових субсидій в управлінні соціального захисту населення Соснівського району департаменту соціальної політики вирішено призначити ОСОБА_1 соціальну виплату відповідно до п.12 порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365 (а.с.9).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 одержав адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам згідно виписки за картковим рахунком в Ощадбанку за період з 01.12.2016 по листопад 2017. З пояснень представника відповідача слідує, що оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які володіли житлом за вищевказаною адресою, продовжують у ньому проживати та подарували його своїй дочці, рішенням комісії ОСОБА_1 відмовлено у призначені грошової допомоги. 03.11.2017 позивач звернувся до Управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою про призначення адресної допомоги на наступний шестимісячний строк, де повідомив про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги. У поясненні позивача увага акцентована на тому факті, що коли частина квартири перебувала у власності дружини позивача, то за отриманням адресної допомоги їх сім'я не зверталась.

Департамент соціальної політики Черкаської міської ради листом від 22.01.2018 № 404/28-5/01-9, наданого на запит представника позивача, повідомив, що ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, 03.11.2017 звернувся до департаменту за призначенням адресної грошової допомоги на наступний шестимісячний термін. Дружина заявника ОСОБА_5 орендує житло, у якому проживає разом з чоловіком у своєї дочки ОСОБА_4, яка 27.04.2015 стала на облік як внутрішньо переміщена особа в департаменті за цією ж адресою. Судом встановлено, що рішенням, прийнятим приватним нотаріусом про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.01.2015 за №18538091 зареєстровано право власності (приватна спільна часткова: ОСОБА_5 - ? і ОСОБА_4 - ?) на квартиру згідно договору купівлі-продажу (а.с.35/83). За заявою уповноваженої особи ОСОБА_1 приватним нотаріусом 02.11.2016 здійснено державну реєстрацію права власності на ? квартири за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на підставі договору дарування частки квартири від 02.11.2016 № 6082 (а.с.84).

Судом встановлено, що згідно повідомлення відповідача про відмову у наданні державної соціальної допомоги від 08.12.2017 №13912/28-5/10 (а.с.89), витягу з протоколу від 01.12.2017 №61/62 засідання комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради для розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, надання населенню пільг та житлових субсидій в управлінні соціальної допомоги та компенсаційних виплат (а.с.90) позивача повідомлено про відмову у наданні внутрішньо переміщеним особам на проживання, у тому числі на оплату житлово комунальних послуг.

Суд зазначає, що згідно довідки від 27.04.2015 № 7102001702 ОСОБА_4 взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Відповідно до п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 №509 (у редакції до внесення змін згідно постанови КМУ від 08.06.2016 № 352) передбачено, що термін дії довідки становив 6 місяців. Згідно п.6 Порядку № 509 (у редакції станом на час розгляду справи) передбачено, що довідка, видана до 20.06.2016, що не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених ст.12 Закону. Строк дії довідки, виданої ОСОБА_4 закінчився 26.10.2015.

Стосовно посилання відповідача на те, що ОСОБА_4, як член сім'ї позивача має у власності житлове приміщення, що придатне для проживання - квартиру за адресою АДРЕСА_1, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст.3 Сімейного Кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Діти будуть відноситися до членів сім'ї своїх батьків в будь-якому випадку окремого проживання, незалежно від поважності причин цього. Відповідно до ст.6 Сімейного Кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Дитиною визнається особа до досягнення нею повноліття. Повноліття за українським законодавством настає з вісімнадцяти років (ч.1 ст.34 ЦКУ).

Відповідно до п.2 ч.3 ст.3 Сімейного Кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, можливість набуття статусу члена сім'ї своїх батьків без спільного проживання з ними закон надає лише дитині, правовий статус якої згідно з п.1 ст.6 Сімейного Кодексу України має особа до досягнення нею повноліття. У п.6 рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 зазначено, що стосовно поняття «член сім'ї» Конституційний Суд України виходить з об'єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 № 1768-III (далі - Закон № 1768-ІІІ) визначено, що сім'я - це особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Права члена сім'ї має одинока особа. Згідно ст.4 Закону № 1768-ІІІ до складу сім'ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II груп або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і здійснює догляд за нею; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім'ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

ОСОБА_4, хоча і є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_5, проте проживає окремо, не пов'язана з батьками спільним побутом та є повнолітньою (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1), у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 є членом сім'ї ОСОБА_1 у контексті усіх критеріїв - статус члена сім'ї, спільний побут, взаємні права і обов'язки - відповідачем до суду не надано. Судом встановлено, що згідно довідки ОСББ «Престиж +» від 18.12.2017 № 63 ОСОБА_4 (власниця квартири) не проживає у квартирі за адресою АДРЕСА_1 з вересня 2015 року (а.с.98).

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 10.05.2017 № 2247 складеним уповноваженою особою Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (соціальним інспектором Голубович Н.М.) підтверджено перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1. Також, зазначено, що встановлено достовірність інформації зазначеної у заяві про фактичне місце проживання (а.с.135). Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 13.11.2017 № 20746 складеним уповноваженою особою Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (соціальним інспектором Супрун Н.П.) встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.133). Натомість, факт проживання спільно з дочкою за даним адресом і ведення спільного господарства батьків з донькою відповідачем не підтверджено, повідомлення позивача про відсутність змін після 02.11.2017 для отримання адресної допомоги відповідачем не ставилось під сумнів.

Судом встановлено, що відповідачем не надано обґрунтування щодо наявних обставин та підстав для відмови згідно п.12 Порядку № 505. Суд критично оцінює твердження відповідача, що позивач виплати з 19.12.2016 до 02.11.2017 отримував протягом 12 місяців як державну соціальну допомогу відповідно до Постанови КМУ від 01.10.2014 № 505 тривалий час помилково, оскільки доказів про проведення службового розслідування стосовно дій членів попереднього складу комісії та/або позовів про стягнення сум із позивача, вжиття інших заходів на обґрунтування таких міркувань до суду не надано. Відповідно до повідомлення від 16.05.2017 ОСОБА_1 призначено допомогу переміщеним особам на проживання, зокрема з 03.05.2017 до 02.11.2017 у сумі 1768 грн. (а.с.8).

Судом досліджено наявну у матеріалах справи копію рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 06.03.2015 № 248 «Про затвердження у новому складі комісій для розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, надання населенню пільг та житлових субсидій і положення до них» (а.с.177). Зазначеним рішенням затверджено склад комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради для розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, надання населенню пільг та житлових субсидій в управлінні соціального захисту населення Придніпровського району департаменту соціальної політики (а.с.178-179) та Соснівського району департаменту соціальної політики (а.с.180-181). Рішенням виконавчого комітету від 02.08.2016 № 947 були внесені зміни до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 06.03.2015 № 248, зокрема затверджено новий склад комісій (а.с.186).

Відповідно до п.2.5 Положення, затвердженого рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 06.03.2015 № 248 визначено, що засідання Комісії проводяться не менше одного разу на місяць. Засідання комісії є правомочним при наявності не менш, як половини від загального складу комісії. Згідно п.3.3 зазначеного Положення при виникненні спірних питань під час розгляду справ на засіданнях Комісія має право: робити запити та отримувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, установ та організацій різних форм власності інформацію, необхідну для проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які входять до складу сім`ї, що звертається за призначенням допомоги або житлової субсидії; отримувати від осіб, які звернулися із заявою про виняткові обставини, письмові пояснення до документів про доходи та майновий стан, які враховуються під час призначення допомоги або житлової субсидії; надавати заявникові роз'яснення (рекомендації) з питань призначення різних видів соціальної допомоги.

Надаючи оцінку доводам відповідача, суд зазначає, що наявними матеріалами справи (довідка ОСББ, акти обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, заявою ОСОБА_4 від 17.11.2017 (а.с.18)) спростовуються твердження відповідача стосовно того, що ОСОБА_4 з метою отримання адресної допомоги за постановою №505 враховується як член сім'ї ОСОБА_1 та обґрунтування стосовно дій оновленого складу комісії як підстава для прийняття іншого (на відміну від попереднього складу Комісії) за змістом рішення - відмови у призначенні допомоги позивачеві на новий термін з 03.11.2017.

У контексті захисту прав особи через призму «правомірних або законних очікувань» варто зазначити, що право власності може тлумачитися у контексті «виправданих очікувань» щодо отримання можливості ефективного використання права власності. Судовому захисту належить не лише порушене право, а й порушений законний інтерес, що не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності, іншим загальноправовим засадам. Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, що не суперечать Конституції (254к/96-ВР) і законам України. Поняття «охоронюваний законом інтерес», означає правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Позивач у контексті цінності верховенства права мав сподівання на задоволення правомірних очікувань в отриманні державної допомоги внутрішньо переміщеної особи на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг з 03.11.2017, у контексті того, що у попередні періоди така допомога надавалась і виплачувалась (у період: з 19.12.2016 до 18.05.2017, з 22.06.2017 до 22.11.2017), що підтверджується виписками особовому рахунку позивача з 01.12.2016 до 18.12.2017 (а.с.17, 99), а змін для припинення виплат не відбулося. Такі ж міркування щодо очікувань виплат позивачем висловлено з пояснень представника позивача, у т.ч. стосовно аналогічності виплат якби йшлося про оренду квартири у іншої особи - не доньки позивача. За певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» може захищатися, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом. ЄСПЛ у рішенні Pine Valley Developments Ltd and Others проти Ірландії від 23.10.1991, № 12742/87 зазначив, що ст.1 Першого Протоколу до ЄКПЛ може застосовуватися для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей у майбутньому. ЄСПЛ зазначив, що перша та найбільш важлива вимога ст.1 Першого Протоколу до ЄКПЛ у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (Рішення у справі Iatridis проти Греції від 25.03.1999, №31107/95. Вимога щодо законності у розумінні ЄКПЛ вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі Hentrich проти Франції» від 22.09.1994, № 13616/88 (п.42) та Рішення у справі Kushoglu проти Болгарії» від 10.05.2007 № 48191/99 (пп.49-62).

КАС України (ч.2 ст.2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно КАС України (ч.1 ст.77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. Відповідно до КАС України (ч.2 ст.77) у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не наведено обставин і не надано доказів, що би свідчили про правомірність відмови у наданні державної соціальної допомоги ОСОБА_1, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги стосовно визнання протиправним рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги внутрішньо переміщеної особи на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг з 03.11.2017

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства визначено згідно ч.1 ст.2 КАС України без порушень принципу розподілу влади не передбачає забезпечення ефективності державного управління у контексті вимоги «зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради призначити ОСОБА_1 допомогу внутрішньо переміщеної особи на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг з 03.11.2017» з огляду на колегіальний порядок прийняття рішень Комісією виконавчого комітету Черкаської міської ради із розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, надання населенню пільг та житлових субсидій в управлінні соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту соціальної політики (а.с.191-193). Водночас суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 допомогу внутрішньо переміщеної особи на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг з 03.11.2017 з огляду на необхідність дотримання Комісією як колегіальним органом стадій розгляду заяви і наданих документів, потреби дотримання процедурних питань у застосуванні правових позицій щодо розуміння окремих термінів постанови №505 Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради і відсутність у суду підстав зобов'язувати Департамент без попереднього рішення Комісії приймати конкретне рішення. Натомість, Комісія згідно п.1.3 крім інших актів (а.с.174) керується Положенням про департамент соціальної політики Черкаської міської ради - департамент здійснює контроль за наданням субсидій, інших соціальних виплат (згідно пп.4 п.11 рішення від 13.02.2017 №2-1650).

Відповідно до офіційного тлумачення ч.1 ст.55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: ч.1 ст.55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Враховуючи зазначене, позовну вимогу стосовно зобов'язання Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради призначити ОСОБА_1 допомогу внутрішньо переміщеної особи на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг з 03.11.2017 належить задовольнити частково, зобов'язавши Департамент соціальної політики Черкаської міської ради розглянути питання щодо призначення допомоги внутрішньо переміщеної особи на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 з 03.11.2017.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС). Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі у сумі 704 грн. 80 коп., суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат, що складаються із суми сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 352 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 2, 4, 6-14, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги внутрішньо переміщеної особи на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг (протокол від 01.12.2017 № 61/62, повідомлення про відмову у наданні державної соціальної допомоги від 08.12.2017 № 13912/28-5/10) з 03.11.2017.

Зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради (бул. Шевченка, 307, м. Черкаси, 18005, ЄДРПОУ 37853109) розглянути питання щодо призначення допомоги внутрішньо переміщеної особи на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 03.11.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (бул. Шевченка, 307, м. Черкаси, 18005, ЄДРПОУ 37853109) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 24.04.2018.

Суддя Л.В. Трофімова