Рішення № 73631987, 25.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 рокуа № 810/798/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

19 лютого 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій та рішення відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Київської область № 18ф-321 від 12 грудня 2017 р.;

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) в розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Київської області № 18ф-321 від 12 грудня 2017 р. та виплатити недоотриману частину таких вимог з 1 січня 2017 р., з урахуванням раніше проведених виплат за минулий час.

23 лютого 2018 р. ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

20 березня 2018 р. на адресу суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (вх. № 704/18).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 р. розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі заяви позивача від 13 грудня 2017 р. про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури та відповідно до Постанови КМУ "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" та відповідно до довідки від 12 грудня 2017 р. № 18ф-321 (а.с. 2-4).

Відповідач проти позову заперечував, надав до суду письмовий відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач дійсно звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з заробітної плати станом на 15 грудня 2015 р., відповідно до Постанов КМУ від 31 травня 2012 р. № 505, від 30 вересня 2015 р. № 763, від 9 грудня 2015 р. № 1013. Зазначає, що зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, яким був гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІІ при призначенні пенсії, а лише покладають визнання умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України. Стверджує, що на дату звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

20 квітня 2018 р. представниками сторін було подано до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

13 грудня 2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії з заробітної плати станом на 15 грудня 2015 р. відповідно до Постанови КМУ "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31 травня 2012 р. № 505, Постанови КМУ "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 505" від 30 вересня 2015 р. № 763 та Постанови КМУ "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 9 грудня 2015 р. № 1013. Крім того, до вказаної заяви позивач долучив довідку про розмір заробітної плати від 12 грудня 2017 р. № 18ф-321 (далі - довідка № 18ф-321) (а.с. 5).

У долученій довідці № 18ф-321 зазначено, що позивач працював в органах прокуратури Київської області на посаді старшого помічника Фастівського міжрайонного прокурора. Крім того, заробітна плата станом на 15 грудня 2015 р. відповідно до постанов КМУ від 31 травня 2015 р. № 505, від 30 вересня 2015 р. № 763 та від 9 грудня 2015 р. № 1013 становить: посадовий оклад - 2048 грн 00 коп.; надбавка за класний чин - 125 грн 00 коп.; надбавка за вислугу років 30% - 651 грн 90 коп.; інші виплати, які передбачені чинним законодавством: 1299 грн 55 коп. х 1,41 = 1832 грн 37 коп.; всього - 4 657 грн 27 коп. (а.с. 6).

28 грудня 2017 р. відповідач листом № 270/Т-01 відмовив позивачу у перерахунку пенсії та повідомив про таке: " Згідно п. 5 р. ІІІ Прикінцевих положено Закону України № 213-VII від 2 березня 2015 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпеченні", у разі неприйняття 1 червня 2015 р. Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 р. стосуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/ щомісячне довічне грошове утримання призначається, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівниками прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На даний час Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно- правовий акт не прийнято" (а.с. 8).

У зв’язку з тим, що позивач, вважає такі дії та рішення відповідача протиправними, а свої законні права порушеними, він звернувся з даним позовом до суду.

Судом всебічно, повно та об'єктивно дослідженні всі фактичні обставини справи, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991р. року № 1789-ХІІ (у редакції чинній до 1 січня 2015 р.) (далі - Закон № 1789-ХІІ) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувались у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 р. № 76-VIII внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема, частину 18 вказаної статті викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15 липня 2015 р. набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VII (далі - Закон №. 1697-VII).

Відповідно до вимог розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону № 1697-VII положення Закону № 1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність у зв'язку із набранням чинності Закону № 1697-VII.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (відповідно до заяви позивача від 13 грудня 2017 р.) ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність.

Як убачається ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог п. 13 розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону № 1697-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок: у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким мали бути визначені умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було.

Суд зазначає, що наведені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ при призначенні пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Тривале невиконання Кабінетом Міністрів України вимог п. 13 розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону № 1697-VII призвела до правової невизначеності у спірних правовідносинах та ситуації, за якої пенсіонери з числа прокурорів не мають можливості реалізувати своє право на перерахунок пенсії, передбачене ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII.

Суд звертає увагу, що Пенсійний фонд України, як орган державної влади, в силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відтак, відсутність визначених Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, призвела до того, що Пенсійний фонд України не має правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень, що виключає можливість перерахунку зазначених пенсій.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 р. у справі № 635/903/17 та від 27 березня 2018 р. № 127/11766/16-а.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, відповідач діяв на підставі та в межах вимог чинного законодавства.

Суд звертає увагу на те, що бездіяльність Кабінету Міністрів України, який протягом тривалого часу не визначає умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено у ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII, не може вважатися доказом протиправності дій пенсійного органу і покладати на нього обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

При цьому, причини бездіяльності Кабінету Міністрів України та їх оцінка не є предметом спору у даній справі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що і було зроблено відповідачем.

З урахуванням викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.