Рішення № 73631942, 25.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року справа № 810/929/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

26 лютого 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Кагарлицької міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування п. 1 рішення від 7 грудня 2017 р. № ХХХІV-VІІ «Про обмеження реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива на території м. Кагарлика в нічний час» (далі – рішення № ХХХІV-VІІ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначеним рішенням порушені права позивача. як споживача алкогольних напоїв, оскільки він був обмежений у праві придбання таких напоїв у нічний час.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 3 березня 2018 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

26 березня 2018 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 5166/18). Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що спірне рішення було прийнято в межах повноважень відповідача з метою обмеження реалізації пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв. Стверджує, що спірне рішення було прийнято з дотриманням вимог Закони України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", проект якого було опубліковано в засобах масової інформації та на офіційному веб- сайті відповідача.

Крім того, зазначив що реалізація оскаржуваного рішення забезпечить дотримання єдиного прозорого механізму щодо впорядкування обігу алкогольних напоїв, слабоалкогольних напоїв, пива (крім безалкогольного).

6 квітня 2018 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Про дату, час та місце підготовчого засідання сторони були повідомлені належним чином.

Ухвалою судді від 19 квітня 2018 р. було закрито підготовче засідання та призначено судове засідання.

Згідно з вимогами ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

7 грудня 2017 р. відповідачем було винесено рішення № ХХХІV-VІІ.

Зокрема, п. 1 названого рішення було заборонено суб’єктам господарювання, які зареєстровані в установленому порядку, та суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства України, обмежено торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (крім безалкогольного) у своїх об’єктах торгівлі, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани тощо) на території м. Кагарлика шляхом заборони їх реалізації в нічний час з 23:00 до 11:00 години щоденно, враховуючи вихідні та святкові дні (а.с. 11).

15 січня 2018 р. позивач був позбавлений можливості купити спиртні напої у нічний час у магазині на території м. Кагарлик Київської області, у зв'язку із забороною продажу, встановленою рішенням відповідача № ХХХІV-VІІ.

Оскільки позивач вважає п. 1 оскаржуваного рішення протиправним, ним було подано даний позов до суду.

Судом всебічно повно та об'єктивно було встановлено обставини справи, якими позивач обґрунтував свій позов та встановлено таке.

15 січня 2018 р. позивач у нічний час відвідав магазин "Продукти -984" торгівельної мережі АТБ, за адресою м. Кагарлик, вул. Столична, 3.

Позивачу було відмовлено у продажі алкогольних напоїв з посиланням на заборону, встановлену, встановлену рішенням № ХХХІV-VІІ.

У зв'язку з неможливістю покупки спиртних напоїв, позивач письмово звернувся зі зверненням (скаргою) до адміністрації ТОВ "АТБ-маркет".

9 лютого 2018 р. керуючий магазином "Продукти - 984" листом вих.№ 09/02/18-1 від повідомив, що магазин не здійснює роздрібну торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом на території м. Кагарлик у період з 23-00 год. до 11-00 год у зв'язку із забороною, встановленою рішенням № ХХХІV-VІІ.

Вважаючи, що назване рішення порушує права, як споживача алкогольних напоїв, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. № 1023-XII (далі – Закон № 1023-ХІІ), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР (далі – Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 17 Закону № 1023-ХІІ споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

Як убачається з ч. 3 ст. 24 Закону № 280/97-ВР, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до вимог ст. 25 названого Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з вимогами ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку встановлено ст. 30 Закону № 280/97-ВР.

Відповідно до вимог п.п. 9 пункту «а» ст. 30 Закону № 280/97-ВР до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно з вимогами п.п. 4 пункту «б» ст. 30 Закону № 280/97-ВР до делегованих повноважень зазначених рад належить встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Із наведених норм убачається, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить виключно встановлення режиму роботи суб'єктів господарювання.

Основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим встановлені Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. № 854 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Правила), які спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування (абз. 1 п. 1 Правил).

Як убачається з п. 7 Правил, зручний для населення режим роботи спеціалізованих магазинів, спеціалізованих відділів, секцій комунальної форми власності встановлюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Зручний для населення режим роботи спеціалізованих магазинів, спеціалізованих відділів, секцій інших форм власності встановлюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за погодженням з власником цього об’єкта.

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 цієї статті зазначеного Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Як убачається з ч. 3 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР, на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Як вже зазначалося, п. 1 оскаржуваного рішення № ХХХІV-VІІ було заборонено суб’єктам господарювання, які зареєстровані в установленому порядку, та суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства України, обмежено торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (крім безалкогольного) у своїх об’єктах торгівлі, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани тощо) на території м. Кагарлика шляхом заборони їх реалізації в нічний час з 23:00 до 11:00 години щоденно, враховуючи вихідні та святкові дні.

Проте, ні Законом № 481/95-ВР, ні іншими законами та нормативно-правовими актами органам місцевого самоврядування не надані повноваження запроваджувати такі заходи, як заборона реалізації (обмеження роздрібної торгівлі) алкогольних напоїв, пива, слабоалкогольних напоїв у стаціонарних об'єктах торгівлі та тимчасових спорудах у певний період часу.

Отже, оскільки оскаржуваним положенням рішення № ХХХІV-VІІ встановлено заборону щодо торгівлі алкогольними напоями у місті в нічний та ранковий час, суд дійшов висновку, що воно прийнято поза межами наданих відповідача - органу місцевого самоврядування повноважень, встановлених законодавством.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 8 листопада 2017 р. у справі № 361/9354/14-а.

Зокрема, у цьому рішенні Верховний Суд України дійшов висновку, що орган місцевого самоврядування, запроваджуючи заборону на реалізацію (обмеження роздрібної торгівлі) алкогольних напоїв, пива та слабоалкогольних напоїв у стаціонарних об'єктах торгівлі та тимчасових спорудах у певний період часу, діяв поза межами наданих йому повноважень.

При вирішенні даної справи суд вважає за необхідне врахувати наведений висновок при застосуванні наведених вище норм права до спірних правовідносин.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, безпосередньо досліджених судом доказів та правової позицій суду вищої інстанції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, при вирішенні справи судом не можуть бути взяті до уваги обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності в нього повноважень на прийняття спірного рішення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем цього зроблено не було.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Кагарлицької міської ради «Про обмеження реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива на території м. Кагарлика в нічний час» від 7 грудня 2017 р. № ХХХІV-VІІ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.