Рішення № 73631837, 26.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 року № 810/993/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Спільного підприємства Завод будівельних матеріалів про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна служба геології та надр України з позовом до Спільного підприємства Завод будівельних матеріалів, в якому просить припинити право користування надрами шляхом анулювання Спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 № 2760, виданого відповідачу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Спільне підприємство Завод будівельних матеріалів не подало інформації щодо руху запасів за 2016 рік, чим порушено вимоги пункту третього частини першої статті 53 Кодексу України про надра, згідно якої при розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності.

Ухвалою суду від 02.03.2018 відкрито спрощене провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.03.2018.

До судового засідання представники сторін не прибули.

Представник позивача звернувся до суду із письмовим клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи здійснювалось судом шляхом надсилання на його юридичну адресу судової повістки рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, яке повернулось до суду із відміткою підприємства поштового зв’язку про відсутність адресата.

Згідно частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про час, дату та місце судового розгляду.

Проте, відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався.

На підставі частини третьої статті 194, частини дев’ятої статті 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд даної адміністративної справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Державною службою геології та надр України надано Спільному підприємству Завод будівельних матеріалів Спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.08.2002 № 2760 з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли керамічної (а.с. 8).

Листом від 20.07.2017 № 03/303-2913 Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» повідомило позивача про те, що Спільним підприємством завод будівельних матеріалів не подано інформацію щодо руху запасів за 2016 рік за формою 5-гр (а.с. 15, 17).

Наказом Державної служби геології та надр України від 17.05.2017 № 223 встановлено відповідачу термін 15 календарних днів для усунення вказаних порушень (а.с. 18, 19).

У зв’язку із не усуненням відповідачем порушень у встановлений строк, Державною службою геології та надр України винесено Наказ від 28.08.2017 № 379, яким зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами, у т.ч. Спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 № 2760 (а.с. 21, 22).

Також, листом від 24.11.2017 № 29139/03/14-17 Державна служба геології та надр України звернулась до Спільного підприємства Завод будівельних матеріалів із проханням надати у 15-денний термін власну позицію щодо припинення права користування надрами згідно із Спеціальним дозволом від 27.08.2002 № 2760 (а.с. 25).

Відповіді на дані листи позивачем не отримано, а тому позивач звернувся до суду із позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання Спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 № 2760

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174. (далі – Положення).

Пунктом 4 Положення визначено, що Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі – дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011№ 615 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок).

Згідно із підпунктом третім пункту 22 Порядку дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі наявності заборгованості із сплати загальнодержавних податків та зборів.

Судом встановлено, що підставою для винесення Наказу від 28.08.2017 № 379 про зупинення дії Спеціального дозволу стало не виконання відповідачем вимог закону щодо забезпечення обліку стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин при розробці родовищ корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності.

Згідно із пунктом 23 Порядку право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пункту 25 Порядку про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ. Наказ Держгеонадр про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Підстави припинення права користування надрами визначенні статтею 26 Кодексу про надра, відповідно до якої право користування надрами припиняється в разі:

1) якщо відпала потреба в користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано в користування;

4) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом 2 років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої в користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, в разі незгоди користувачів – у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, самостійно або в судовому порядку.

У разі відсутності спору, відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, це право припиняється у судовому порядку.

Тобто, в судовому порядку право користування надрами припиняється лише у випадках:

- якщо користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

- якщо використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

- якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу – 180 календарних днів не приступив до користування надрами – у разі незгоди користувачів.

Таким чином, за наявності передбачених законом підстав право припинити користування надрами належить до компетенції органу, який надав надра у користування. Припинення права користування надрами та анулювання дозволу здійснюється шляхом прийняття Держгеонадра України відповідного наказу.

Суд може припинити право користування надрами лише у разі незгоди користувачів в указаних вище випадках. Таким чином, судовий порядок вирішення питання припинення права користування надрами передбачений у разі незгоди користувача з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, тобто у разі наявності спору з цього приводу.

Така ж правова позиція висловлена Київським апеляційним адміністративним судом у постанові від 04.04.2018 у справі № 810/3865/17, Верховним Судом України у постанові від 278.10.2015 №826/8596/14 та інших справах цієї категорії (справи №№21-164а11,21-36а11,21-450а13).

Позивач вказує про те, що на момент подання адміністративного позову до Держгеонадра України від відповідача листів щодо згоди чи не згоди на припинення права користування надрами не надходило. Проте, суд зазначає, що відсутність такої згоди не може бути підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної служби геології та надр України про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами в судовому порядку є не обґрунтованими, тому позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.