Рішення № 73631763, 20.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 року № 810/1079/18

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

при секретарі судового засідання Піддубний Д.Р.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київська область ОСОБА_6 про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

6 березня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київська область ОСОБА_6 (далі - відповідач), третя особа: публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про:

- скасування постанови відповідача від 14 лютого 2018 р. про відкриття виконавчого провадження № 55796977 (далі - постанова про відкриття виконавчого провадження);

- зобов’язання відповідача утриматись від подальшого здійснення виконавчих дій та повернути виконавчий документ стягувану відповідно до п.10 ч. 4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, який є приватним виконавцем, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на квартиру, яка належить позивачу на праві власності, з порушенням вимог ч. 2 ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2 червня 2016 р. № 1403-VIII» (далі – Закон № 1403-VIII). Стверджував, що третьою особою виконавчий документ було пред’явлено не за місцем виконання, а за адресою, за якою майно позивача ніколи не знаходилося та якої взагалі не існує у м. Бровари. Крім того, стверджував, що третьою особою було подано до відповідача неналежним чином оформлену заяву про примусове виконання, до якої не було долучено жодного документа на підтвердження знаходження майна позивача на території виконавчого округа відповідача - Київської області.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові пояснення (від 18 квітня 2018 р. вх. № 6689), в яких просив у задоволенні позову відмовити. Зокрема, стверджував, що виконавче провадження № 55796977 було ним відкрито за місцезнаходженням майна боржника - АДРЕСА_1. Тобто, на території виконавчого округа відповідача, який є приватним виконавцем, а, отже в нього не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.

Третя особа письмових пояснень до суду не надала, у судовому засіданні провила у задоволенні позову відмовити, посилаючь на те, що звернення саме до відповідача з заявою про примусове виконання виконавчого документа було здійснено з урахуванням місця знаходження майна боржника.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 р. було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

14 лютого 2018 р. відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55796977 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_7 від 26 липня 2017 р. № 15102, якою передбачалося звернути стягнення на майно позивача - квартиру № 10, загальною площею 93,80 кв. м., жилою площею 59,30 кв.м., що знаходиться у м. Києві, вул. Леськівська, 24 (далі - квартира № 10), в рахунок погашення заборгованості перед третьою особою в розмірі 29009, 05 долларів США.

Після відкриття виконавчого провадження, відповідачем :

- 14 лютого 2018 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 90);

- 20 лютого 2018 р. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника - квартири № 10 (а.с. 92 -93);

- 23 лютого 2018 р. винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с. 95), яким 26 лютого 2018 р. було виготовлено висновок про вартість об'єкта незалежної оцінки у сумі 23786, 26 доларів США ( а.с. 97);

- 26 лютого 2018 р. надіслано пакет документів щодо реалізації квартири № 10 на адресу ДП "Сетам" для здійснення заходів щодо реалізації квартири № 10 (а.с. 101).

У зв’язку з тим, що позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, ним було подано даний позов до суду.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що:

- заява третьої особи про відкриття виконавчого провадження не була нею зареєстрована, зокрема, в тексті відсутня дата виготовлення заяви, дата вихідної реєстрації та її вихідний номер;

- у заяві про відкриття виконавчого провадження під прізвищем позивача було надруковано адресу, якої взагалі не існує "Київська обл. Броварський р-н, Садова. 28 б.18". Крім того зверху від руки - дописано "м. Бровари";

- до заяви про відкриття виконавчого провадження не було долучено жодного документа на підтвердження знаходження майна боржника на території Київської області;

- заява про відкриття виконавчого провадження не містить жадної інформації щодо знаходження майна боржника на території Київської області;

На підставі такої заяви третьої особи відповідачем:

- було винесено спірну постанову з порушенням вимог ст. 25 Закону № 1403-VIII;

- у спірній постанові відповідачем зазначено адресу позивача, якої не існує у м. Бровари і яка відрізняється від адреси, зазначеної у заяві про відкриття виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що не може пояснити звідки у постанові про відкриття виконавчого провадження взялася адреса боржника: "АДРЕСА_2", замість зазначеної у заява про відкриття виконавчого провадження "Садова. 28 б.18". Стверджував, що до позовної заяви третьою особою було долучено відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, роздруковані 27 листопада 2017 р., про що помилково не було зазначено в тексті названої заяви.

У судовому засіданні представник третьої особи просила у задоволенні позову відмовити. Стверджувала, що спірну постанову відповідачем було винесено правомірно. При цьому, не змогла пояснити чому заява про відкриття виконавчого провадження не була зареєстрована третьою особою (не містить дати вихідної реєстрації та вихідного номера), чому в ній зазначено неіснуючу адресу боржника у м. Бровари та чому у додатках до заяви не зазначено про долучення відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 р. № 1404-VII (далі – Закон № 1404-VII), Законом № 1403-VIII.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону № 1404-VII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст. 3 названого Закону примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Як убачається з ст. 4 Закону № 1404-VII, названою нормою визначено вимоги до виконавчого документа.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 вказаного Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до вимог ч. 2 названої норми приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

До строку зайняття діяльністю приватного виконавця не зараховується строк зупинення діяльності приватного виконавця.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до вимог ст. 16 вказаного Закону приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності.

Водночас, ст. 18 Закону № 1403-VIII визначено вимоги до приватного виконавця, а в ст. 25 - визначено територію виконавчого округа.

Судом всебічно, повно та об'єктивно дослідженні всі фактичні обставини справи і встановлено таке.

26 липня 2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 було видано виконавчий напис НМЕ № 796669, який зареєстровано в реєстрі за номером 15102 (далі – виконавчий напис № 15102) (а.с. 78).

Зокрема, вказаним виконавчим написом було запропоновано звернути стягнення на квартиру №10 (що складається з трьох кімнат, загальною площею 93,80 м.кв., та жилою площею 59,30 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лісківська, буд. 24), та яка є предметом іпотеки.

Позивач є власником вказаної квартири (предмета іпотеки) на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 14 липня 2004 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим номером 1540-у, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів 9 липня 2008 р. за реєстраційним № 3009788, зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна 27 липня 2004 р. за реєстровим № 44065.

Зазначене нерухоме майно на підставі іпотечного договору № 02-100/2831, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 9 липня 2008 р. за реєстровим № 4134, було передано в іпотеку з забезпечення зобов’язань по договору про надання не відновлюваної кредитної лінії № 10-29/7830 від 9 липня 2008 р., кредитором за яким є третя особа.

Крім того, у виконавчому написі № 15102 також зазначено, що строк платежу за кредитним договором настав, та запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, задовольнити вимоги стягувача – третьої особи у розмірі, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником – позивачем умов кредитного договору за період з 21 лютого 2016 р. по 27 лютого 2017 р., а саме:

- заборгованість за кредитом – 27 546, 61 дол.США;

- заборгованість за відсотками за користуванням кредиту – 1462,44 дол.США.

Загальна сума заборгованості – 29 009, 05 дол.США.

Третьою особою було подано до відповідача заяву про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на майно позивача (а.с. 71-72).

Проте, дана заява не містить:

- інформації на підтвердження її реєстрації третьою особою, зокрема, в тексті відсутня дата виготовлення заяви та її вихідний номер;

- в тексті заяви не зазначено дати її підписання;

- в заяві не зазначено адреси, за якою знаходиться майно боржника на території Київської області.

У тексті заяви під прізвищем позивача було надруковано адресу: "Київська обл. Броварський р-н, Садова. 28 б.18". Крім того зверху від руки - дописано "м. Бровари".

Крім того:

- до заяви про відкриття виконавчого провадження не було долучено жодного документа на підтвердження знаходження майна боржника на території Київської області;

- заява не містить інформації щодо знаходження майна боржника на території Київської області.

При вирішенні справи судом враховано, що, згідно інформації з офіційного порталу Броварської міської ради, у м. Бровари відсутня вул. Садова, а отже, відсутній і будинок під № 28 на такій вулиці.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо долучення до заяви про відкриття виконавчого провадження відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно (без зазначення про це в тексті заяви), оскільки воно спростовується змістом цієї заяви.

Водночас, судом враховано, що у названих відомостях зазначено адресу, за якою знаходиться нерухоме майно - садовий будинок, який належить позивачу на праві власності, а саме: Київська область, Броварський район, с/р Зазимська, "Зазим"є -15, садове товариство, вул. Садова, 28, будинок 18" (а.с. 80-81).

Проте, така адреса не була зазначена в жодному документі, виготовленому відповідачем в межах виконавчого провадження № 55796977 (а.с. 69 - 109).

При вирішенні справи судом враховано таке.

Згідно з вимогами ч.ч.1,2 ст. 23 Закону № 1403-VIII Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України. У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості щодо них: 1) прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) приватного виконавця; 2) дату рішення Кваліфікаційної комісії про надання права на здійснення діяльності приватного виконавця; 3) номер посвідчення; 4) виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність; 5) офіс приватного виконавця; 6) реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, відомості про страховика та страхову суму; 7) зупинення діяльності приватного виконавця; 8) дату та номер рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та вид дисциплінарного стягнення; 9) дату та номер рішення Дисциплінарної комісії про припинення діяльності; 10) прізвище, ім’я та по батькові помічників приватного виконавця (у разі їх наявності).

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 25 вказаного Закону виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Як убачається з ч. 1 ст. 27 Закону № 1403-VIII, фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Проте, в межах даної адміністративної справи підлягає перевірці правомірність відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем.

Зокрема, згідно з даними Єдиного реєстру приватних виконавців України, відповідач є приватним виконавцем з 12 червня 2017 р. (номер посвідчення 0050), виконавчий округ: Київська область.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 Закону № 1404-VIIІ, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Як убачається з виконавчого напису нотаріуса № 15102:

- місцем реєстрації боржника – позивача є: АДРЕСА_3;

- місцезнаходження майна – АДРЕСА_4 (а.с. 8).

Місця реєстрації позивача за вказаною адресою також підтверджується копією паспорта останнього.

Наведене свідчить, що як місце реєстрації, так і місцезнаходження майна позивача – м. Київ.

Фактично виконавче провадження було відкрито відповідачем за адресою, за якою ніби то знаходиться майно позивача, якої не існує у м. Бровари.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.26 Закону № 1404- YIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання.

Наведене свідчить, що:

- на дату відкриття виконавчого провадження у розпорядженні відповідача не було жодного документа на підтвердження знаходження майна боржника за адресою "Киівська обл. Броварський р-н, Садова. 28 б.18";

- у м. Бровари не існує адреси, зазначеної у постанові про виконавче провадження (вул. Садової), ;

- виконавче провадження було відкрито на підставі заяви не зареєстрованої третьою особою (відсутні дата вихідної реєстрації, вихідний номер та дата підписання заяви);

- виконавче провадження було відкрито на підставі заяви, в якій була відсутня інформація щодо знаходження майна боржника на території Київської області із зазначенням його адреси та найменування;

- виконавче провадження було відкрито приватним виконавцем (виконавчий округ - Київська область) щодо звернення стягнення на майно (яке знаходиться у м. Києві) відповідача (зареєстрованого у м. Києм),

- постанову про відкриття виконавчого провадження відповідачем було винесено без перевірки питання щодо наявності майна боржника в межах виконавчого округа - Київської області;

- усі без виключення документи на адресу позивача направлялися відповідачем на неіснуючу у м. Бровари адресу (АДРЕСА_5,) до якої позивач не мав жодного відношення та за якою було відсутнє будь яке його майно.

Водночас, при вирішенні справи судом не може бути взято до уваги посилання відповідача, що підставою винесення ним спірної постанови було зазначення у заяві про відкриття виконавчого провадження адреси боржника (позивача): АДРЕСА_6 (АЕС. 71), оскільки, як вже зазначалося така адреса в м. Бровари відсутня. Отже і майна боржника за цією адресою не було та не могло бути.

До того ж судом не може бути взято до уваги посилання відповідача на Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 24 листопада 2017 р. № 104971047 (щодо наявності у позивача майна (садового будинку) за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с/рада Зазимська, "Зазим'є-15" садове товариство. вул. Садова, 28, буд. 18), оскільки дана адреса не була зазначена відповідачем у жодному виготовленому ним документі, що свідчить про відсутність такої інформації у відповідача на дату відкриття виконавчого провадження та виконання дій в межах цього провадження (а.с. 71-72).

Як вже зазначалося, відповідачем виконавчі документи та інше листування направлялося позивачу на неіснуючу адресу: 07400, АДРЕСА_6 (а.с. 69 - 109).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За таких обставин суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати постанову від 14 лютого 2018 р. протиправною.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, безпосередньо досліджених судом доказів та правових позицій судів вищих інстанцій, суд дійшов висновку, що постанову від 14 лютого 2018 р. відповідачем винесено протиправно, а отже, вказана постанова підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов’язання відповідача утриматись від подальшого здійснення виконавчих дій та повернути виконавчий документ стягувану у відповідності до п.10 ч. 4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», судом встановлено таке.

Як убачається з ч. 3 ст. 5 Закону № 1404-VII, приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання:

1) якщо на момент подачі стягувачем заяви про примусове виконання рішення кількість виконавчих документів за рішеннями про стягнення періодичних платежів, заробітної плати, заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг, поновлення на роботі перевищує 20 відсотків загальної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні у приватного виконавця;

2) в інших випадках, передбачених законом.

При поверненні виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією частиною, приватний виконавець зобов’язаний письмово зазначити підстави повернення, право стягувача оскаржити рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, а також право стягувача подати виконавчий документ на виконання іншого приватного виконавця або до органу державної виконавчої служби.

У даному конкретному випадку суд вважає позовні вимоги в частині повернення виконавчого документа передчасними та зобов"язання утриматися від подальшого здійснення виконавчих дій, оскільки після скасування спірної постанови, відповідач має право прийняти одне з рішень, передбачених Законами України № 1404- VII та № 1403- VIII з урахуванням висновків, викладених у даному рішенні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем цього зроблено не було, оскільки належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не було підтверджено його повноважень, як приватного виконавця, на винесення спірної постанови.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 73-77, 90, 242-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київська область ОСОБА_6 (номер посвідчення 0050) від 14 лютого 2018 р. про відкриття виконавчого провадження № 55796977.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 24 квітня 2018 р.