Постанова № 73626999, 24.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 квітня 2018 року

м.Харків

справа № 640/17257/16-ц

провадження № 22-ц/790/2330/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Колтунової А.І., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1,

відповідачі – арбітражний керуючий ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

третя особа, що не заявляє самостійних вимог – Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до арбітражного керуючого ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», про визнання торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу проведення аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, застосування наслідків недійсності правочину за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 на ухвалу судді Київського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2018 року, постановлену під головуванням судді Сенаторова В.М., в залі суду в місті Харкові,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до арбітражного керуючого ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ПАТ «Банк Форум», про визнання торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу проведення аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, застосування наслідків недійсності правочину.

09 лютого 2018 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна – чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, а також укладення договорів поруки чи застави щодо цього майна, - до вирішення остаточного рішення у справі. А також, позивачка просила звільнити її від сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову через скрутний матеріальний стан.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2018 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна – чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, а також укладення договорів поруки чи застави щодо цього майна до вирішення остаточного рішення у справі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 – ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу судді першої інстанції, відмовити в задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказує, що ОСОБА_4 не є учасником даної справи, він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2017 року, укладеного між ним та ОСОБА_3 Оскаржувана ухвала позбавляє ОСОБА_4 права розпорядження майном, право власності на яке було набуто ним на законних підставах. Крім того, вважає, що заявлений спосіб забезпечення позову є неспівмірним із позовними вимогами, оскільки позивачкою оспорюється незаконне, на її думку, відчуження ? частини вказаної квартири, а судом накладено арешт на усю квартиру.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, зазначила, що 03 березня 2018 року нею була подана заява про збільшення позовних вимог, де ОСОБА_4 є одним з відповідачів у справі; тому вжиття заходів забезпечення позову у заявлений спосіб відповідає характеру спірних правовідносин та є співмірним із заявленими вимогами.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заходи забезпечення позову необхідні для недопущення відчуження спірного майна та в подальшому забезпечення ефективного захисту прав позивача.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права які можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсними торгів з реалізації ? частки квартири АДРЕСА_1, що відбулися 15 червня 2011 року; просила визнати недійсним та скасувати Протокол №8 проведення аукціону з реалізації ? частки вказаної квартири; визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири, укладений між арбітражним керуючим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 09 лютого 2012 року, за яким було відчужено ? частки квартири АДРЕСА_1. А також, просила застосувати наслідки недійсності правочину: припинити право власності ОСОБА_3 на ? частину спірної квартири та визнати право власності на ? частину квартири за позивачкою.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова від 18 листопада 2016 року відкрито провадження у справі (а.с.18).

Матеріали справи свідчать про те, що наразі власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2017 року (а.с. 34).

Сторонами не заперечується, що 03 березня 2018 року позивачкою були збільшені позовні вимоги, до участі у справі в якості відповідача залучено ОСОБА_4 та заявлені вимоги про визнання права на квартиру в цілому.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб, про який просила позивачка, оскільки невжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 та істотно ускладнити виконання рішення суду.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, п. 9 Перехідних Положень ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Ухвалу судді Київського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2018 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: А.І. Колтунова

ОСОБА_6

Повне судове рішення виготовлено 24.04.2018 року.