Вирок № 73626506, 25.04.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/213/18

Справа № 643/2124/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2018 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Харченко А.М.,

за участю секретаря Горборукової М.О.

прокурора Буч Р.В.

представника потерпілого ПАТ «А-БАНК» - ОСОБА_1

представника потерпілого ТОВ «Сільпо-Фуд» - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12016220470008532 від 04.11.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, неодруженого, раніше судимого: 15.12.2016 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком у 2 роки; зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 24,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

19.07.2016 ОСОБА_3 уклав з ПАТ «А-БАНК» договір доручення № 22960320, згідно з яким зобов’язувався за завданням ПАТ «А-БАНК» надавати наступні послуги: здійснення інформаційно- роз’яснювальної роботи з наданням ПАТ «А-БАНК» банківських послуг і залучення до співпраці фізичних осіб, зацікавлених у банківських послугах, а також допомога в оформленні пакета документів для надання клієнту банківських послуг, а також допомога в оформленні пакета документів для надання клієнту банківських послуг (перевірка паспорту, індивідуального податкового номера клієнта, допомога клієнту в заповненні заяви, а також інших документів, необхідних для надання банківських послуг); у разі звернення клієнта він зобов’язувався ознайомити його з умовами банківського обслуговування та запропонувати заповнити документи, необхідні для надання банківських послуг, а в разі необхідності і допомогти в їх заповненні.

27.08.2016, в денний час, більш точний час не установлено, ОСОБА_3, знаходячись в рекламно-інформаційному пункті ПАТ «А-БАНК» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, подав заявку на оформлення кредиту для раніше незнайомого йому ОСОБА_4, яка була задоволена. Після цього, повідомив останньому неправдиві відомості, скориставшись тим, що ОСОБА_4 йому довіряє, з метою заволодіння кредитною карткою ПАТ «А-БАНК» № 5169157300291360, що заявка на оформлення для нього кредиту була відхилена, у зв’язку з чим, ОСОБА_4 відмовився від отримання кредитної картки ПАТ «А-БАНК».

27.08.2016 року, в денний час, ОСОБА_3 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, скориставшись відмовою ОСОБА_4 від отримання виготовленої на його ім’я кредитної картки ПАТ «А-БАНК» № 5169157300291360 (далі – кредитна картка ПАТ «А-БАНК») з сумою кредитного ліміту 2000 грн., будучи добре обізнаним у банківській справі та маючи досвід у даній галузі, шахрайським шляхом без відома особи, на яку вказана картка була оформлена – ОСОБА_4, з метою подальшого заволодіння грошовими коштами, які перебували на ній, заволодів зазначеною карткою, що є офіційним документом відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31, ст.1,

п.15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2000, ч.4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000, з метою її подальшого використання у злочинних цілях, а саме: заволодіння грошовими коштами ПАТ «А-БАНК».

Крім того, ОСОБА_3 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, 27.08.2016, в денний час, переслідуючи ціль заволодіння чужим майном шляхом обману, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами, які знаходилися на кредитній картці ПАТ «А-БАНК» № 5169157300291360, оформленій на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_3 , з використанням службового комп’ютера, тобто з використанням електронно-обчислювальної техніки, активував вищевказану кредитну картку ПАТ «А-БАНК», використовуючи при цьому заздалегідь заготовлений номер мобільного телефону, який не був встановлений, та який ОСОБА_4 не належав, з метою введення його в електронну базу клієнта, для отримання паролів та доступу до кредитної картки ПАТ «А-БАНК» № 5168157300291360.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами ПАТ «А-БАНК», з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, ОСОБА_3, маючи при собі кредитну картку ПАТ «А-БАНК» № 5169157300291360, на ім’я ОСОБА_4, маючи єдиний злочинний намір, здійснив ряд операцій з її використанням:

-27.08.2016, о 13.17 годині, ОСОБА_3, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б розрахувався на суму 25 грн. в ПП «Дерев’янко»;

-27.08.2016, о 13.13 годині, ОСОБА_3, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, у банкоматі з кредитної картки ПАТ «А-БАНК», якою він раніше шахрайським шляхом заволодів, зняв грошові кошти у сумі 500 грн.;

-27.08.2016, о 13.15 годині, ОСОБА_3, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, у банкоматі, з кредитної картки ПАТ «А-БАНК», якою він раніше шахрайським шляхом заволодів, зняв грошові кошти у сумі 1000 грн.,

-28.08.2016, о 19.31 годині, ОСОБА_3, перебуваючи за адресою: м. Харків, пр. Московський, 102 у банкоматі, з кредитної картки ПАТ «А-БАНК», якою він раніше шахрайським шляхом заволодів, зняв грошові кошти у сумі 350 грн.;

-28.08.2016, о 09.46 годині, ОСОБА_5, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, розрахувався на суму 15,00 грн. кредитною карткою у «McDonald’S».

У результаті протиправних дій, спрямованих на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_3 заподіяв матеріальну шкоду ПАТ «А-БАНК» в сумі 2129 грн. 75 коп.

Крім того, 12.01.2017 року, в період часу з 15.35 до 17.00 години, ОСОБА_3, знаходячись в супермаркеті «Сільпо», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, повторно, діючи умисно, за раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу таємно викрав з вітрин вищевказаного супермаркету та поклав до своєї сумки товар, що належить ТОВ «Сільпо-Фуд», а саме: воду міцелярну «L’oreal 200 мл, 3 в 1 ніжність» в кількості 1 штуки, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 22 від 19.01.2017 року – 89,49 грн., крем для шкіри універсальний «NIVEA», об’ємом 250 мл в кількості 1 штуки, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 22 від 19.01.2017 року – 72,19 грн.; батончик «SCHLUCK марці шок», вагою 75 грам в кількості 7 штук, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 22 від 19.01.2017 року – 36,59 грн. за одну одиницю, загальною вартістю 256,13 грн.; батончик «NIEDERGGER», вагою 40 грам, в кількості 5 штук, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 22 від 19.01.2017 року – 61,99 грн. за одну одиницю, загальною вартістю 309,95 грн.

Після чого, ОСОБА_3 попрямував до виходу з торгівельної зали супермаркету, пройшов касову зону, не сплативши за вищезазначені товари, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки при спробі залишити місце скоєння злочину, а саме торгівельну залу супермаркету «Сільпо» з викраденим майном, на виході був зупинений охоронцями супермаркету. Тобто ОСОБА_3 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі. Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними злочинними діями намагався заволодіти майном ТОВ «Сільпо-Фуд» на загальну суму, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 22 від 19.01.2017 року – 727,76 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінальних правопорушень, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом. При цьому зазначив, що закінчив Донецький технікум промислової автоматики та був прийнятий на роботу в якості кредитного спеціаліста ПАТ «А-БАНК» з липня 2016 року. В його обов’язки

входило оформлення кредиту та кредитних карток. Картки видавалися з 0-им лімітом, потім ліміт підвищувався. Під час звернення до банку, клієнт заповнює анкету, зокрема, так було з ОСОБА_4, однак останньому відмовили в отриманні кредиту, а його дані залишилися. За допомогою програмного комплексу, він змінив в анкеті телефон ОСОБА_2, на потрібний йому, та активував кредитну картку. Зазначену картку став використовувати у своїх цілях, а саме знімав готівку у банкоматі та розраховувався карткою. Коштами розпорядився на свій розсуд. ОСОБА_4 про це не знав. Крім того, 12 січня 2017 року зайшов у супермаркет «Сільпо» та взяв крем, воду, солодощі, однак на виході з крамниці був затриманий охороною.

За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Представник ТОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_2, який діє на підставі виданої довіреності, в судовому засіданні заявив, що претензій до ОСОБА_3 не має, оскільки все викрадене з супермаркету майно повернуте.

Представник ПАТ «А-БАНК» ОСОБА_1, яка діє на підставі виданої довіреності, в судовому засіданні пояснила, що шкода банку до цього часу не відшкодована, з позовними вимогами до ОСОБА_3 на цей час не зверталися.

Судом дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються як кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 357 КК України, тобто заволодіння офіційними документами шляхом шахрайства; ч. 3 ст. 190 КК України, тобто шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене повторно; ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, наслідки, які настали від їх скоєння, обставини що пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його відношення до скоєних правопорушень, та данні про його особистість.

Кримінальні правопорушення, що вчинив обвинувачений, відповідно до ст.12 КК України, а саме, передбачене, ч.1 ст. 357 КК України, віднесено до злочину невеликої тяжкості, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, віднесене до злочинів середньої тяжкості, за ч.3 ст. 190 КК України, віднесено до тяжких злочинів.

Обвинувачений раніше судимий та судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, не працює, має постійне місце мешкання. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та публічне вибачення перед потерпілими.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено. При вирішенні питання про вид та міру покарання, суд враховує характер та ступень тяжкості скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень, данні про його особистість, обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченого, та вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 неможливо без ізоляції від суспільства, а тому, призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та у вигляді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 357 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 70, ст. 72 КК України суд призначає покарання обвинуваченому за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст. 190, ч.1 ст. 357 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 190 КК України, до ухвалення вироку Червонозаводським районним судом м. Харкова від 15 грудня 2016 року, суд призначає йому покарання за сукупністю злочинів за ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного та не відбутого за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2016 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, 12.01.2017 року, тобто після ухвалення вироку Червонозаводським районним судом м. Харкова від 15.12.2016 року в період іспитового строку, суд призначає йому покарання за сукупністю вироків за ст.71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 суд не обирає, оскільки останній не був обраний під час досудового розслідування.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 суд обчислює з моменту фактичного затримання.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Судових витрат не має. Цивільні позови не заявлені.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 357 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

за ч.3 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців. Відповідно до ч.1 ст. 70, ст. 72 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 3(трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного та не відбутого за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2016 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, та призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, скоєного 12.01.2017 року, тобто після ухвалення вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.12.2016 року, та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.12.2016 року у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 4(чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Речовий доказ – CD-R диск, на якому мається запис «кража» з відео файлами, зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12016220470008532.

Вирок може бути оскаржений через Московський районний суд м. Харкова до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Прокурору та ОСОБА_3 копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя Харченко А.М.