Вирок № 73622424, 25.04.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.

з секретарем: Пухловою О.О.

за участю: прокурора - Бурчак С.М.

обвинуваченої - ОСОБА_1

захисника - адвоката Єлькіна В.Б.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 201/3418/18 (пр. № 1-кп/201/439/2018), відомості про яке 02 березня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018041690000017, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з повною вищою освітою, раніше не судимої, незаміжньої, працюючої завідувачем кафедри конституційного та адміністративного права ДВНЗ «Національний гірничий університет», обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_1, займаючи посаду завідувача кафедрою конституційного та адміністративного права ДВНЗ «Національний гірничий університет» будучи особою, яка виконує організаційно-розпорядчі обов'язки, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 3692 КК України, при наступних обставинах.

Так, обвинувачена ОСОБА_1, будучи завідувачем кафедрою конституційного та адміністративного права ДВНЗ «Національний гірничий університет» (код ЄДРПОУ 02070743), згідно Статуту ДВНЗ «Національний гірничий університет» від 17.02.2017 року № 255 та на підставі наказу ректора ДВНЗ «Національний гірничий університет» Про особовий склад № 1095-л від 30.06.2016 року, здійснювала керівництво кафедрою, забезпечувала організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснювала контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною та науковою діяльністю викладачів, тобто здійснювала організаційно-розпорядчі обов'язки.

Так, 16.03.2018 року близько 13.00 години, обвинувачена ОСОБА_1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 19, корпус 10, маючи злочинний намір на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, повідомила ОСОБА_3, який є студентом заочної форми навчання юридичного факультету групи 081-16з-1 (Б-ПР-16-1) ДВНЗ «Національний гірничий університет», що для безперешкодного складання сесії, а саме іспитів та заліків, ОСОБА_3 необхідно сплатити особисто обвинуваченій ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 4500 гривень та 200 гривень за захист курсової роботи. Вказані грошові кошти необхідні обвинуваченій ОСОБА_1 для впливу на завідувача кафедри цивільного та господарського права ДВНЗ «Національний гірничий університет» ОСОБА_4, який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, згідно ст. 4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», а також відповідно до Статуту ДВНЗ «Національний гірничий університет» від 17.02.2017 року № 255 та наказу ректора ДВНЗ «Національний гірничий університет» Про особовий склад № 1763-л від 25.10.2017 року виконує організаційно-розпорядчі обов'язки.

26.03.2018 року, приблизно об 11.30 годині, ОСОБА_3 прибувши до службового кабінету обвинуваченої ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 19, корпус 10, та виконуючи незаконні наміри обвинуваченої ОСОБА_1, передав останній в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 4500 гривень, для безперешкодного складання сесії, а саме іспитів та заліків та 200 гривень за захист курсової роботи.

Таким чином, умисні дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 3692 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

30 березня 2018 року між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Бурчак С.М. і обвинуваченою ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачена ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 3692 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_1, а саме: штраф в дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. В угоді передбачені наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з положеннями п. 1 абз. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, а також відсутні умови, що суперечать інтересам суспільства, чи порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Бурчак С.М. і обвинуваченою ОСОБА_1, із призначенням останній узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373-376, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 30 березня 2018 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Бурчак Сергієм Миколайовичем і обвинуваченою ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) 00 коп.

Речові докази - грошові кошти загальною сумою 115 050 гривень та 500 доларів США, документи, визнані речовими доказами постановою старшого слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Венгер С.О. від 27 березня 2018 року, а також мобільний телефон iPhone imei: НОМЕР_1, з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», номер абонента НОМЕР_2 - залишити за належністю ОСОБА_1.

Речові докази - грошові кошти у сумі 4500 грн. (чотири тисячі п'ятсот гривень) та 200 грн. (двісті гривень), які були одержані у якості неправомірної вигоди, вилучені під час обшуку службового кабінету ОСОБА_1 26.03.2018 року - конфіскувати в дохід держави; грошові кошти у сумі 3200 грн. (три тисячі двісті гривень), вилучені під час обшуку службового кабінету ОСОБА_1 26.03.2018 року - повернути за належністю ОСОБА_1.

Речові докази - змиви з рук ОСОБА_1, зразок чистого ватного тампону і зразок препарату «Промінь-1» - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: К.О. Шелестов