
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/3729/17
Провадження № 2-а/210/48/18
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"11" квітня 2018 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі :
головуючого судді Літвіненко Н.А.
при секретарі Севанян М.Б.
з участю позивача ОСОБА_2
з участю предст. відповідача ОСОБА_3
з участю предст. 3-ї особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, треті особи Управління містобудування , архітектури та земельних відносин виконкому міської ради, ТОВ «ІНСТИТУТ ХАРКІВПРОЕКТ» про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Криворізької міської ради, треті особи Управління містобудування , архітектури та земельних відносин виконкому міської ради, ТОВ «ІНСТИТУТ ХАРКІВПРОЕКТ» про визнання протиправним та скасування рішення міської ради «Про затвердження плану зонування території м. Кривого Рогу»№2044 від 26.06.2013 року, посилаючись на те, що саме оскаржуване рішення чинить йому перешкоди у отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: вул. Таврійська, 16/1 у м. Кривому Розі. Просить визнати протиправним та скасування рішення ХХХV сесії VІ скликання № 2044 від 26.06.2013 року
Відповідач в своїх запереченнях проти позову заперечує, вважає оспорювань рішення законним та обґрунтованим та просить в задоволенні позову відмовити.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив задовольнити його судом.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити.
Представник 3-ї особи в судовому засіданні проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, представника 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до статей 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: передача земельних ділянок комунальної власності у власність та користування громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
За приписами п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
У відповідності до ст.39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).
За порядком, визначеним статтею 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з ч.7 ст.18 Закону №3038-VI за порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
Згідно ст.8 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011№ 3038-VI (далі - Закон №3038-VI) планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Відповідно до ч.1 ст.144 Конституції України,ч.ч. 1, 2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом та є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно пункту 6 статті 2 Закону №3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка, зокрема, передбачає: встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (ч.1 ст. 25 Закону №3038-VI).
Згідно визначень термінів, наведених у статті 1 Закону №3038-VIгенеральний план населеного пункту – це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Містобудівна документація розробляється на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об'єктів будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру(ст. 2 Закону №3038-VI).
За приписами статті 5 цього ж Закону вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації (ч.2 ст. 25 Закону №3038-VI).
Містобудівною документацією, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон є план зонування території (зонінг) (стаття 1 Закону №3038-VI).
Згідно зі статтею 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Типові вимоги до складу та змісту Зонінгу населеного пункту встановлюються Настановою про склад та зміст плану зонування території (Зонінг) ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 (надалі – Настанова).
Відповідно до пункту 4.7 Настанови основним документом Зонінгу є схема зонування, на якій територія населеного пункту поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент.
Для кожної земельної ділянки дозволеним є таке використання, яке відповідає містобудівному регламенту відповідної зони.
Невідповідність наміру забудови встановленому виду дозволеного використання земельних ділянок і об'єктів, зазначеним у містобудівному регламенті, означає, що його застосування, у відповідній територіальній зоні не допускається. Зміна параметрів земельних ділянок і об'єктів будівництва, види використання і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можлива лише шляхом приведення таких об'єктів у відповідність до містобудівного регламенту або шляхом зменшення їх невідповідності граничним параметрам в процесі дозволеного будівництва.
Невідповідними містобудівним регламентам вважаються земельні ділянки та існуючі об'єкти, зокрема, існуючі види використання земельних ділянок для містобудівних потреб і параметри об'єктів будівництва, які не відповідають видам переважного використання.
Відповідач, розглянувши звернення ОСОБА_2 та документи з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення існуючої одноповерхової нежитлової будівлі магазину на вул. Таврійській, 16/1 у Покровському районі м. Кривого Рогу було встановив, що:
- розміщення об’єкта не відповідає затвердженій містобудівній документації, а саме: згідно з планом зонування території м. Кривого Рогу проектована земельна ділянка розташована в межах зони садибної забудови Ж-1 Покровського району, що призначається для розташування житлових будинків до трьох поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на сусідніх земельних ділянках;
-розміщення нежитлової будівлі магазину не належить до переліку дозволених та допустимих видів забудови зазначеної зони;
- відповідно до топографічної зйомки до вищевказаної нежитлової будівлі магазину прибудовані дві капітальні нежитлові споруди;
- відсутні протипожежні відстані та узгодження власників прибудованих споруд, передбачені ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
Відповідно до ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», у тому числі п.3.21а*, розміщення об'єктів соціальної сфери у районах садибної забудови допускається при обов'язковому дотриманні державних будівельних, санітарних, протипожежних норм і правил та наявності вільної території для забезпечення розмірів земельних ділянок під об'єкти відповідно до вимог, наведених у таблиці 6.1.
Згідно до п.3.25* протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1), яким визначаються протипожежні відстані.
Пунктом 4.9 Настанови унормовано, що земельні ділянки та розташовані на них об'єкти, які існували до впровадження в дію Зонінгу, граничні розміри і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можуть використовуватись без визначення терміну їх приведення у відповідність до містобудівного регламенту, якщо вони не створюють загрози для життя, здоров'я людини, для оточуючого середовища, об'єктів культурної спадщини.
Однак, в наданих позивачем графічних матеріалах, виконаних головним архітектором проекту ОСОБА_6, відсутнє як зазначення протипожежних відстаней та узгодження власників прибудованих споруд згідно з ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», так і належне обґрунтування можливості розміщення нежитлової будівлі магазину в зоні сформованої житлової забудови «Ж-1», зокрема, що будівля магазину на вул. Таврійській, 16/1 у Покровському районі м. Кривого Рогу, не створює загрози для життя, здоров'я людини, для оточуючого середовища, об'єктів культурної спадщини.
За викладених обставин, надані позивачем документи не давали підстав для ухвалення міською радою рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для існуючої одноповерхової нежитлової будівлі магазину на вул. Таврійській, 16/1 у Покровському районі.
З наведеного вбачається, що рішенням міської ради «Про затвердження плану зонування території м. Кривого Рогу»№2044 від 26.06.2013 права позивача не порушені.
Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним в позові позивачу про визнання
протиправним та скасування рішення ХХХV сесії VІ скликання № 2044 від 26.06.2013 року – відмовити.
Керуючись ст.ст. 139, 243, 244, 246, 255, 293, 295, 297, 382 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В позові ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, треті особи Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому міської ради, ТОВ «ІНСТИТУТ ХАРКІВПРОЕКТ» про визнання протиправним та скасування рішення ХХХV сесії VІ скликання № 2044 від 26.06.2013 року – відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н. А. Літвіненко
Судове рішення № 73622194, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 11.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 210/3729/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: