Постанова № 73619069, 24.04.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м.Суми

Справа №585/2310/14-ц

Номер провадження 22-ц/788/623/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Хвостика С. Г. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 лютого 2018 року, ухваленого у складі судді Євлах О.О. в приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Роменська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просила: визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на автомобіль Opel Astra 1.6I 16V, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1; зобов'язати ОСОБА_3 передати їй вказаний автомобіль; витребувати у відповідача свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 21 травня 2008 року за ОСОБА_4 Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її батько - ОСОБА_4, за життя ним було складено заповіт, відповідно до якого все своє майно він заповів їй. До складу спадщини в тому числі входить автомобіль Opel Astra 1.6I 16V, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, проте вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права на даний транспортний засіб оскільки правовстановлюючі документи та транспортний засіб знаходяться у відповідача.

02 березня 2015 року, не погоджуючись із вказаним позовом, ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Білашенко Людмила Володимирівна про визнання заповіту недійсним та визнання права власності. Свої вимоги мотивує тим, що з 18 лютого 2012 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 та є спадкоємцем першої черги за законом. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 малої архітектурної форми - кіоску, загальної площі 15 кв.м., що розташований на орендованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2; автомобіля Opel Astra 1.6I 16V, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1; власних грошових коштів на кредитній картці НОМЕР_4 ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 2 354 грн 15 коп.; страхового відшкодування, що нараховане та виплачене ОСОБА_4 ПрАТ СК «Провідна» в м. Суми в сумі 22 430 грн 27 коп. У встановлений законом строк вона звернулась до Роменської міської нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 Вважає, що заповіт, який начебто ОСОБА_4 складений 12 листопада 2009 року є недійсним, оскільки ним не підписувався, що підтверджується наявністю суттєвих розбіжностей його підпису та почерку, який мається в оспорюваному заповіті із зразками підпису та почерку в інших документах. На час складання заповіту ОСОБА_4 зловживав алкогольними напоями та перебував на диспансерному обліку в лікаря нарколога. Вона не має можливості оформити свої спадкові права на нерухоме майно в позасудовому порядку, так як ОСОБА_4 за життя не зареєстрував права власності на вказане домоволодіння після самочинно зведеної прибудови, а саме гаражу «Б» та перебудови частини житлового будинку, в результаті чого збільшено розмір житлової площі на 8,2 кв.м., допоміжної площі та загального користування на 17,7 кв.м. Аналогічна ситуація склалася із малою архітектурною формою, площею 15 кв.м., а згідно паспорту на розміщення кіоску його загальна площа повинна становити 10 кв.м. За спільні з покійним чоловіком кошти було здійснено реконструкцію в 1/2 частини домоволодіння, придбано будівельних матеріалів та виконано робіт на 40 502 грн. 00 коп. Окрім того, в період спільного проживання та перебування в шлюбі з ОСОБА_4 було сплачено 33 354 грн. 96 коп. на погашення кредитної заборгованості за автомобіль Opel Astra 1.6I 16V, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що відповідає 39,71% його загальної вартості.

Остаточно уточнивши свої позовні вимоги (т.1, а. с. 59-65, т. 3, а. с. 196), просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 12 листопада 2009 року; визнати за нею право власності на наступне майно: об'єкт самочинного будівництва, а саме 1/2 частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; малу архітектурну форму - кіоск загальною площею 15 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2; будівельні матеріали та будівельні роботи, що використані при реконструкції частини житлового будинку на загальну суму 40 502 грн. 00 коп.; 39,71% автомобіля Opel Astra 1.6I 16V, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль OPEL ASTRA 1.61 16 V, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

В решті вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Скасовані заходи забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 березня 2015 року, у вигляді арешту та заборони на відчуження на: 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 та малу архітектурну форму - кіоск (загальною площею 15 кв.м), що розташований на орендованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою її зустрічний позов задовольнити, а саме: визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 12 листопада 2009 року; визнати за нею право власності на: об'єкт самочинного будівництва, а саме на частку поліпшень в 1/2 частині будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що складає 64,15% та дорівнює 64/100, ринкова вартість яких складає 378 485 грн. 00 коп.; на малу архітектурну форму - кіоск, загальною площею 15 кв.м., який розташований на орендованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2; на будівельні матеріали та будівельні роботи, що використані при реконструкції частини вказаного житлового будинку на загальну суму 40 502 грн. 00 коп.; на 39,71% автомобіля OPEL ASTRA 1.61 16 V, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги вказує на те, що ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження порушення відповідачем її права власності в порядку спадкування за заповітом на належний спадкодавцю транспортний засіб. Вважає, що висновок повторної комплексної почеркознавчої експертизи, складений 14 грудня 2016 року, яка була виконана Харківським НДІЕС ім. заслуженого проф. М.С.Бокаріуса не є належним доказом та мав бути відхиленим судом, оскільки експертами при проведенні даної експертизи використані документи, які не надавались сторонами у справі, а саме: кредитний договір №4014485904 від 28 липня 2013 року та повідомлення для платежів відділення «Укрпошта» від 21 серпня 2013 року. Крім того, допущена неповнота дослідження, так як відсутні будь-які посилання на наявні незначні умови виконання або стан виконавця на відміну від висновку експертизи, складеного 25 січня 2016 року №58. Зазначає, що оскільки ОСОБА_4 за життя не зареєстрував своїх прав на самочинно збудоване домоволодіння, а тому не набув права власності на нього, він не міг розпоряджатись таким майном, в тому числі і шляхом складання заповіту.

Рішення в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_3 передати транспортний засіб та правовстановлюючі документи на нього сторонами не оскаржується та відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

ОСОБА_3 належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, але своїм правом участі в судовому засіданні не скористалась. Від її представника адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з її зайнятістю в іншій справі. Вказане клопотання ухвалою колегії суддів залишено без задоволення у зв'язку з тим, що адвокатом не надано належних підтверджуючих документів про призначення за її участю судового засідання в іншій справі. Крім того участь адвоката в іншій судовій справі відповідно до положень ч. 1, ч. 3 ст. 368 ЦПК України, не є підставою для відкладення розгляду справи в апеляційній інстанції

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8, який заперечує проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи в зустрічному позові ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити свої права на спірний транспортний засіб, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього та наявності спору з відповідачем щодо вказаного спадкового майна. Твердження ОСОБА_3 про підробку заповіту чи його підписання від імені ОСОБА_4 іншою особою є надуманим і повністю спростовується зібраними по справі доказами. Стосовно інших позовних вимог ОСОБА_3 та її представником не надано, а судом не здобуто жодних переконливих доказів на їх підтвердження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (т. 1, а. с. 237) є батьком ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 7). З 18 лютого 2012 року ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 194).

За життя ОСОБА_4 було складено заповіт, посвідчений 12 листопада 2009 року приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Білашенко Л.В., відповідно до якого все своє майно де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те на що він матиме право заповів дочці ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 192).

У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулась до Роменської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 234).

07 березня 2014 року ОСОБА_3 до нотаріальної контори також було подано заяву про прийняття спадщини за законом, як спадкоємиця першої черги, після смерті чоловіка -ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 246).

Окрім того, 27 червня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до нотаріальної контори із заявою, в якій вона просила видати свідоцтво про право на частку в спільному майні подружжя, а саме на наступне спадкове майно: 1/2 частина суми коштів витраченої під час спільного проживання на проведення реконструкції господарським способом житлового будинку АДРЕСА_1, що становить 40 502 грн. 00 коп.; грошові кошти на кредитній картці НОМЕР_4 в ПАТ КБ «ПриватБанк»; страхове відшкодування на рахунку в ПАТ КБ «ПриватБанк» від ПрАТ «СК «Провідна» в сумі 22 430 грн. 27 коп.; автомобіль OPEL ASTRA 1.61 16 V, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; мала архітектурна форма (кіоск), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 253).

Згідно довідки Комунального підприємства «Роменське міськрайонне бюро технічно інвентаризації» від 25 квітня 2014 року №250, станом на 01 січня 2013 року за ОСОБА_4 зареєстрована 1/2 частина житлового будинку з господарським будівлями за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування 1/2 частини будинку від 04 вересня 1998 року (т. 1, а. с. 117). На земельній ділянці знаходиться: житловий будинок літ. «А», загальною площею 152,3 кв.м. житловою площею 80,3 кв.м.; гараж літ. «Б», літ. «Г»; вбиральня літ. «У», літ. «У-1», огорожа літ. «№».

16 травня 2006 року ОСОБА_4 видано державний акт серія ЯГ №033372 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0287 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1/2, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель та споруд (т. 1, а.с. 207).

ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу автомобіля №2637 від 19 травня 2008 року, укладеним ТОВ «УкрАвтоЗАЗ-Сервіс», було придбано автомобіль OPEL ASTRA 1.61 16 V, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартість якого становила 94 179 грн. 50 коп. (т. 1, а. с. 93).

Згідно кредитного договору №014/9870/83733 від 21 травня 2008 року укладеного з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 84 000 грн. 00 коп. на придбання вказаного автомобіля, строком повернення до 12 травня 2013 року (т. 1, а. с. 102-104).

За життя ОСОБА_4 здійснював підприємницьку діяльність, види діяльності - роздрібна торгівля. 22 квітня 2005 року між Роменською міської радою та ОСОБА_4 укладено договір оренди землі, відповідно до якого останнім було отримано в оренду земельну ділянку, площею 0,0019 га на якій знаходиться тимчасова будівля, яка належить на праві власності орендарю (т.1, а. с. 81). 16 серпня 2005 року суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 головним архітектором міста ОСОБА_10 погоджено паспорт на розміщення торгового кіоску за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 127-131).

З листа Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 12 березня 2015 року за №03-26/686 вбачається, що рішенням Роменської міської ради від 26 лютого 2014 року «Про розгляд земельних питань», у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 змінено сторону договору оренди землі №041062200096 від 13 грудня 2010 року на земельну ділянку, площею 0,0019 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на підставі заповіту від 12 листопада 2009 року на орендаря ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 181).

У відповідності до приписів ст.ст. 1217, 1233 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1234 ЦК України встановлено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

ОСОБА_3 оспорюється заповіт, складений ОСОБА_4 12 листопада 2009 року, з підстав його не підписання спадкодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3,5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203, ч. 2 ст. 207 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

ОСОБА_3, відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України, не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження того, що спірний заповіт, підписаний не самим ОСОБА_4, а іншою особою від його імені.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Роменського міськрайонного суду м. Суми від 09 червня 2015 року, за клопотанням представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7, в справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам науково-дослідного експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Сумській області.

В результаті проведеного дослідження експерту не вдалося за можливе відповісти на питання ким, ОСОБА_4, чи іншою особою виконаний підпис в графі «Підпис» та рукописний текст в графі «Власноручний запис заповідача» у заповіті від 12 листопада 2009 року, зареєстрований в реєстрі за №2753, що підтверджується висновком експерта, складного 25 січня 2016 року за №58 (т. 2, а. с. 136-143).

Ухвалою суду від 05 січня 2017 року по справі призначено повторну судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Задовольняючи клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи, суд виходив з того, що висновок експерта є необґрунтованим, так як не деталізовано які саме документи досліджені і яким чином, у яких конкретно з них встановлені розбіжності. У дослідницькій частині висновку взагалі відсутні посилання на будь-які документи, надані для проведення дослідження.

Згідно висновку повторної комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів №8608/10904, складеного 14 грудня 2016 року, підписи від імені ОСОБА_4 у першому примірнику та у другому примірнику заповіту від 12 листопада 2009 року від імені ОСОБА_4 в рядку «ПІДПИС:» виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів ОСОБА_4 (т. 3, а. с. 2-27).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином оцінені висновки експертиз та суд обґрунтовано врахував, при ухваленні оскаржуваного рішення, саме висновок повторної комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів №8608/10904, складений 14 грудня 2016 року, так як експертне дослідження проведене повно та якісно, з дотриманням положення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України за №53/5 від 08 жовтня 1998 року.

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, в тому числі оригінал кредитного договору №401485904 від 28 липня 2013 року та оригінал повідомлення для платежів відділення «Укрпошти», в порядку ст. 107 ЦПК України були надані судом на клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для проведення повторної судової почеркознавчої експертизи, що підтверджується супровідним листом, датованим 29 вересня 2016 року за вих. №585/2310/14-ц/19924/2016 (т. 2, а. с. 239). Копії цих документів містяться в матеріалах справи (т. 2 а. с. 163, 165).

Більш того, приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Білашенко Л.В., в своїх письмових поясненнях (т. 1, а. с. 173), вказувала на те, що оспорюваний заповіт був посвідчений нею з дотриманням вимог ст. 1234 ЦК України. Право на заповіт було здійснено ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто при особистому зверненні до неї, за місцем знаходження її робочого місця. На підставі ст.ст. 43, 44 Закону України «Про нотаріат» нею було встановлено особу заповідача та визначено обсяг його цивільної дієздатності.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 січня 2015 року, яке ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 16 лютого 2015 року залишено без змін, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на час підписання заповіту ОСОБА_4 мав необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що ОСОБА_3 була знайома з покійним чоловіком - ОСОБА_4 з 2011 року, а тому вона не могла бути обізнана із обставинами складання ним заповіту на користь його доньки. Посилання відповідача на не підписання ОСОБА_4 даного заповіту є лише її припущенням, яке не ґрунтується на доказах.

Згідно зі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Під час розгляду даної справи було встановлено, що між сторонами дійсно існує спір відносно спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_11 Відповідачем ОСОБА_3 заперечується право доньки померлого - ОСОБА_1, в тому числі на автомобіль OPEL ASTRA 1.61 16 V, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Завідувач Роменської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_12, у письмовому повідомленні від 05 липня 2014 року, роз'яснено ОСОБА_1 право на звернення до суду у випадку оспорювання майнових вимог того з подружжя, що залишився живим (т. 1, а. с. 254).

Враховуючи те, що у ОСОБА_1 відсутні правовстановлюючі документи на транспортний засіб, а між сторонами існує спір з приводу права на спадкове майно, позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права на даний транспортний засіб в позасудовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду про відсутність правових підстав для визнання за ОСОБА_3 права власності на спадкове майно та відхиляє доводи її апеляційної скарги в цій частині, з наступних підстав.

Як уже зазначалось, ОСОБА_4 заповів все своє майно, яке буде належати йому на час смерті своїй доньці - ОСОБА_1 Даний заповіт в судовому порядку недійсним не визнавався, а тому у відповідності до положень ст. 204 ЦК України є дійсним.

Тобто, заповітом охоплене все спадкове майно, а ОСОБА_3 не належить до кола осіб, передбачених ст. 1241 ЦК України, які мають право на обов'язкову частку у спадщини.

Об'єктами спадщини за ЦК України 2003 року є права та обов'язки, в тому числі об'єкти цивільних прав, які належали особі на час смерті, право власності або права за договором, якщо ці права пов'язані з особою спадкодавця.

Як вірно встановлено судом та не спростовано ОСОБА_3, 1/2 частина житлового будинку під АДРЕСА_1, загальною площею 154,5 кв.м. та житловою площею 75,9 кв.м. зареєстрована за ОСОБА_4 та не є самочинним будівництвом. Відсутність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не свідчить, що ОСОБА_4 не мав права розпоряджатись вказаним майно та складати відносно нього заповіт.

Спірне майна не було придбане ОСОБА_4 під час шлюбу з ОСОБА_3, тому не належить останній на праві спільної сумісної власності. Зокрема, ОСОБА_4 набув право власності на вказаний житловий будинок та здійснив його перебудову до укладення шлюбу з ОСОБА_3 Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження проведення ремонтних робіт в даному домоволодінні, за їх з покійним чоловіком ОСОБА_4 спільні кошти, позивачем суду не надано. Автомобіль OPEL ASTRA 1.61 16 V, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 також був придбаний ОСОБА_4 до шлюбу, погашення ним частини кредитної заборгованості в період шлюбу не є наслідком набуття ОСОБА_3 права власності на це майно.

Вимога про визнання за ОСОБА_3 права власності на об'єкт самочинного будівництва, а саме частку поліпшень в 1/2 частині спірного будинку, що складає 64,15%, ринковою вартістю 378 485 грн. 00 коп. в суді першої інстанції не заявлялась, а тому у відповідності до положень ч. 6 ст. 367 ЦПК України не може бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 лютого 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 квітня 2018 року.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: С.Г. Хвостик

О.І. Собина