Ухвала суду № 73618180, 30.03.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8223/18

Провадження № 1-кс/761/5629/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Левицька Т.В., за участю: секретаря судового засідання Лукянчук А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Левика П.О., погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Калітенком С.О., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22018000000000064 22 лютого 2018 року за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, -

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва 07 березня 2018 року надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Левика П.О., погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Калітенко С., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22018000000000064 22 лютого 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, яке тимчасово вилучено в ході проведення 02 березня 2018 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, майно, а саме:

- ноутбук марки «USUS», моделі «RALINK/RT/3209», білого кольору, із серійними номерами: 204WW21105800, 204GZ21105900;

- мобільний телефон марки «SAMSUNG», білого кольору, модель «SM-J120/H/DS», ЕМЕІ 1: НОМЕР_1, та флеш-накопичувачем micro на 16 gb.

Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22018000000000064 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що у період з початку 2015 року по даний час директор ПП «Наше Наследие» (код ЄДРПОУ 30335750, м. Київ, вул. Княжий затон, буд. 9А, оф. 369) громадянин України ОСОБА_4, діючи умисно з корисливих мотивів та за попередньою змовою з іншими неустановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом організації незаконного постачання з України до терористичної організації «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР») через територію Російської Федерації лікарських засобів, а також шляхом створення на території м. Донецька Донецької області, яка тимчасово окупована та підконтрольна «ДНР», штучного утворення «Частное предприятие «Наше Наследие» (м. Донецьк, вул. Красочна, 1б, далі - ЧП «Наше Наследие») та сплати ним податків до так званого «бюджету «ДНР» через «Центральний Республіканський банк «ДНР», вчиняє дії з метою фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації «ДНР», тобто її фінансування.

В подальшому встановлено, що до вищевказаної злочинної діяльності причетна громадянка України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка виконує функції бухгалтера ФОП «ОСОБА_6.» та ФОП «ОСОБА_7.», що надають послуги автомобільних вантажоперевезень та за попередньою домовленістю з ОСОБА_4, організовували перевезення вантажів ПП «Наше Наследие» належними їм вантажними автомобілями з території України через митні пости в зоні діяльності Харківської ДФС та Сумської ДФС на територію Російської Федерації, а також координували перевантаження цих вантажів підлеглими їм водіями у інші транспортні засоби для їх доставки на тимчасово окуповану територію Донецької області через неконтрольовані українською владою ділянки кордону.

02 березня 2018 року в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, виявлено на вилучено вказане вище майно.

Постановою слідчого від 02 березня 2018 року вказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Слідчий в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

ОСОБА_8, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду клопотання, до суду не прибула, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України її неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання, його доводи та підстави для накладання арешту, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, надані із клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, 22 лютого 2018 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №22018000000000064 22 лютого 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно протоколу обшуку від 02 березня 2018 року було виявлено вказані вище предмети, постановою слідчого їх визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Враховуючи сукупність наведених обставин, а також вимоги ч. 2 ст. 168 КПК України в тому, що вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку можливо в разі, якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, існують достатні підстави вважати, що виявлені 02 березня 2018 року в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, речі відповідають критеріям ст. 98 КПК України, що вказує на необхідність вжиття заходу забезпечення кримінального провадження - арешту вказаного майна.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Левика П.О., погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Калітенком С.О., задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході проведення 02.03.2018 обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, майно, а саме:

- ноутбук марки «USUS», моделі «RALINK/RT/3209», білого кольору, із серійними номерами: 204WW21105800, 204GZ21105900;

- мобільний телефон марки «SAMSUNG», білого кольору, модель «SM-J120/H/DS», ЕМЕІ 1: НОМЕР_1, та флеш-накопичувачем micro на 16 gb.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя Т.В. Левицька