Рішення № 73617132, 24.04.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/3623/17

Провадження № 2/500/1062/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючий - суддя Швець В.М.,

при секретарі Кузьменко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 304434грн. Представник позивача надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглянути справу за її та позивача відсутності, на винесення заочного рішення погодилась. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 4 березня 2015 року позивач та відповідач ОСОБА_2 уклали договір позики, засвідчений власноручною розпискою відповідача, за яким останній отримав в борг 11700 доларів США, та зобов’язався повернути борг до 1 вересня 2015 року. Але умови договору відповідач не виконав, борг не сплатив ні у якій частині. Крім того, на час отримання грошей в борг відповідач ОСОБА_2 перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3, тому позивач просить стягнути суму боргу з обох відповідачів солідарно в сумі 304434грн. Також просить стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу в сумі 3000грн.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3М.у судове засідання викликалися належним чином, але не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходило. Враховуючи думку позивача, у відповідності до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що має бути задоволеним повністю.

Згідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що форма договору позики, передбачена ст.1047 ЦК України, сторонами дотримана. Згідно ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст.625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Відповідно до ч.3 ст.61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тому відповідно до ст.ст.541,543 ЦК України у такому випадку, у разі отримання кимось з подружжя грошей в борг у них виникає солідарний обов’язок щодо його повернення.

У судовому засіданні встановлено, що 4 березня 2015 року позивач та відповідач ОСОБА_2 уклали договір позики, засвідчений власноручною розпискою відповідача (а.с.5), за яким останній отримав в борг 11700 доларів США, та зобов’язався повернути борг до 1 вересня 2015 року. Крім того, на час отримання грошей в борг відповідач ОСОБА_2 перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3 (а.с.8 зворотна сторона). Форма та зміст договорів між сторонами відповідає вимогам ст.ст.1046,1047 ЦК України. Відповідно до п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення. Тому відповідачі відповідно до вимог ст.ст.543,1049 ЦК України та ст.61 СК України повинні солідарно повернути позивачу суму боргу 11700 доларів США за офіційним курсом Національного банку України, встановленому на день прийняття рішення. Згідно довідки курс на 24 квітня 20118 року складає 2612грн. 5554 за 100 доларів США, тому сума боргу складає 305668грн. 98коп. (11700 х 2612,5554/100) але позивач просив стягнути з відповідача 304434грн. виходячи з курсу 26грн. 02коп. за 1 долар США, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в межах позовних вимог відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України.

Відповідачі не надали суду жодного доказу належного, допустимого та достовірного у відповідності до ст.ст.77-79 ЦПК України в заперечення позовних вимог.

Тому суд доходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і повинні бути задоволені в межах позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується ст.141 ЦПК України та відносить до них витрати на оплату судового збору за подачу позову та за забезпечення позову в сумі в сумі 3364грн.34коп. (3044,34+320). Витрати на правову допомогу відшкодуванню не підлягають, бо вони не підтверджені жодним відповідним доказом.

Керуючись ст.ст.526,541,543,625,1046,1047,1049 ЦК України, ст.61 СК України, ст.ст.11-13,76-81,141,258,259,263-265,268,280-284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) 304434грн. основного боргу та 3364грн. 34коп. судових витрат, а разом – 307798 (триста сім тисяч сімсот дев’яносто вісім)грн. 34коп.

У задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 квітня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_4