Постанова № 73613098, 16.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 454/426/17 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.

Провадження № 22-ц/783/5703/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія:34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Юзефович Ю.І.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2 –

ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,

його представника – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 26 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_4, як з винної в дорожньо-транспортній пригоді (далі-ДТП) особи, 28029 грн. матеріального збитку – реальних витрат, які він поніс на відновлення технічного стану пошкодженого внаслідок ДТП належного йому на праві власності транспортного засобу марки «Volksvagen Golf» з реєстраційним номером ВС2159ЕМ, для повного відшкодування майнової шкоди, розмір якої згідно розрахункових документів та товарних чеків становить 73108 грн., оскільки страховиком забезпеченого транспортного засобу – приватним акціонерним товариством акціонерною страховою компанією (далі - ОСОБА_6 АСК) «Скарбниця» було виплачено страхове відшкодування лише в розмірі 45079 грн. 98 коп. Позивач також просив стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір та витрати на правову допомогу адвоката.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 26.07.2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 28029 грн. матеріальної шкоди та 640 грн. судового збору.

В задоволенні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_4 витрат на правову допомогу відмовлено.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5, просять рішення скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої доводи обґрунтовують тим, що згідно звіту оцінювача, на підставі якого страховою компанією було здійснено виплату позивачеві страхового відшкодування, проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача визнано економічно недоцільним, оскільки його вартість значно перевищує ринкову вартість цього транспортного засобу до його пошкодження в ДТП, а тому страховою компанією було виплачено страхове відшкодування в розмірі 45079 грн. 98 коп., що становить різницю між ринковою вартістю транспортного засобу на момент вчинення ДТП та після ДТП (вартістю залишків пошкодженого транспортного засобу), за вирахуванням франшизи в розмірі 500 грн., яку відповідач сплатив позивачеві в добровільному порядку. Зазначають, що саме такий порядок відшкодування матеріального збитку внаслідок фізичного знищення транспортного засобу визначений статтею 30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», норму якого суд повинен був застосувати при вирішенні даного спору. Крім того, зазначають, що суд не дав належної правової оцінки доказам, які були надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони відповідача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що з вини водія ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки «Меrcedes-Benz» з реєстраційним номером АО6357АТ, 05.07.2016 року, близько 11 год. 00 хв., в м.Червоноград Львівської області на перехресті вулиць Львівська-Промислова сталась ДТП, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб марки «Volksvagen Golf» з реєстраційним номером ВС2159ЕМ, який належить на праві власності позивачеві ОСОБА_2 (а.с.7, 15-17).

Згідно з полісом №АЕ/4071135 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був чинний на момент ДТП (а.с.59), цивільно-правова відповідальність власника забезпеченого транспортного засобу марки «Меrcedes-Benz» з реєстраційним номером АО6357АТ була застрахована в ОСОБА_6 АСК «Скарбниця», і ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становив 50 тисяч гривень, франшиза – 500 гривень.

На підставі заяви позивача ОСОБА_6 АСК «Скарбниця» прийняла розпорядження про виплату страхового відшкодування в розмірі 45079 грн. 98 коп. (а.с.41).

Вказана виплата страхового відшкодування була проведена страховиком забезпеченого транспортного засобу відповідно до звіту №1748/16 від 02.09.2016 року (а.с.33-38, 42-47), проведеного СПДФО ОСОБА_7 (суб’єкта оціночної діяльності відповідно до Сертифікату №15880/13 від 27.12.2013 року) на замовлення названої вище страхової компанії.

За цим звітом, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «Volksvagen Golf» з реєстраційним номером ВС2159ЕМ становить 355015 грн. 66 коп., що перевищує ринкову вартість транспортного засобу на момент ДТП – 81573 грн. 12 коп., а тому розмір матеріального збитку визначено як ринкову вартість транспортного засобу на момент ДТП (до його пошкодження) – 81573 грн. 12 коп. (а.с.42-47).

Вартість пошкодженого транспортного засобу марки «Volksvagen Golf» з реєстраційним номером ВС2159ЕМ марки становить 35993 грн. 14 коп. (а.с.33-38).

У відповідності до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.ст.22, 1192 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема, витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), має право на їх повне відшкодування, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього Закону України встановлено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати, пов’язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 30 цього Закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.

Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи наведені вище норми Закону й те, що пошкоджений внаслідок ДТП транспортний засіб позивача вважається фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу до його пошкодження в ДТП, тому розмір матеріального збитку, який підлягає відшкодуванню позивачеві становить 45579 грн. 98 коп. (різницю між ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП (81573 грн. 12 коп.) та вартістю транспортного засобу після ДТП (35993 грн. 14 коп.).

Оскільки страховиком забезпеченого транспортного засобу здійснено страхову виплату позивачеві на суму 45079 грн. 98 коп. – вартість матеріального збитку за вирахуванням франшизи, яка відповідно до ст.12 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню з винної особи, тому з відповідача, як з винної в ДТП особи, слід стягнути в користь позивача 500 грн. матеріального збитку, який становить суму франшизи відповідно до вказаного вище полісу №АЕ/4071135 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У зв’язку з цим, безпідставними є вимоги позивача про відшкодування йому реально понесених і документально підтверджених витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу, оскільки транспортний засіб позивача у встановленому Законом порядку був визнаний фізично знищеним, а тому інакше, ніж у встановленому і наведеному вище Законом порядку, майнова шкода, завдана позивачеві внаслідок ДТП, відшкодована бути не може.

Суд першої інстанції наведених вище норм матеріального права не врахував, що призвело до неправильного вирішення даного спору по суті, а тому оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення позову, лише в частині стягнення з відповідача у користь позивача франшизи в розмірі 500 грн., оскільки належних доказів на підтвердження тієї обставини, що вона була сплачена в добровільному порядку, відповідачем не надано.

У зв’язку з частковим задоволенням позову (1,8% від ціни позову) та частковим задоволенням апеляційної скарги (98,2%), з позивача підлягають стягненню у користь відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 691 грн. 70 коп., із зарахуванням до цієї суми 11 грн. 52 коп. судового збору за подання позовної заяви, який підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Підстав, визначених процесуальним законом, для компенсації позивачеві за рахунок відповідача витрат на правничу допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог, немає, оскільки належних доказів на підтвердження понесення таких судових витрат позивачем надано не було.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 26 липня 2017 року скасувати і прийняти постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (м.Сокаль, вул.Українська, 2/27 Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1) у користь ОСОБА_2 (с.Волевин, вул.Шептицького, буд.61, Сокальського району, Львівської області, РНОКПП НОМЕР_2) 500 (п’ятсот) гривень на відшкодування матеріальної шкоди.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 691 (шістсот дев’яносто одної) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 23 квітня 2018 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

ОСОБА_8