Ухвала суду № 73611582, 24.04.2018, Приморський районний суд Запорізької області

Копія

Справа № 326/544/18

Провадження № 2/326/265/2018

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 квітня 2018 року м. Приморськ

Суддя Приморського районного суду Запорізької області Стріжакова Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ набутого у шлюбі майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про поділ набутого у шлюбі майна. Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем вона перебувала у шлюбі, зареєстрованому Зеленівською сільською радою Приморського району, з 05.08.1989. Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 04.07.2013 року шлюб між ними розірвано.

У шлюбі з відповідачем сумісно надбано житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: Запорізька область, Приморський район, с.Зеленівка, вул.Чапаєва, 4-а загальною площею 71,3 кв.м, житловою – 65,4 кв.м шляхом його будівництва із завершенням у 1994 році. Рішенням Зеленівської сільської ради №18 від 25.12.2015 перейменовано провулок Чапаєва на провулок Вишневий. Земельна ділянка у розмірі 0,2500 га під житловим будинком знаходиться у комунальній власності Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області і перебуває у користуванні відповідача без оформлення письмового договору.

Житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами зареєстрований на ім’я відповідача. На час будівництва житлового будинку та його державної реєстрації між ними з відповідачем велось спільне господарство. На даний час спільне господарство між ними не ведеться, проживають у будинку окремо, поділивши його між собою умовно. Кожний з них користується будинком з господарськими будівлями і спорудами фактично у частинах, умовно поділених. Вхід до будинку загальний. За адресою житлового будинку зареєстровані та проживають: вона, відповідач та неповнолітній син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Поділення спільного майна або виділення з нього частки позивачки без судового вирішення справи є неможливим у зв’язку із непорозуміннями між ними та припиненням спілкування. З приводу користування житловим будинком в них із відповідачем виникають суперечки та сварки.

Станом на 10.02.2017 до складу спірного житлового будинку літ. «А» входять: прибудова загальною площею 16,6 кв.м літ.«а», веранда загальною площею 13,7 кв.м літ «а1», кухня № 1 площею 11,9 кв.м, санвузол № 2 площею 4,7 кв.м, коридор № 3 площею 5.9 кв.м, житлова кімната № 4 площею 10,9 кв.м, житлова кімната № 5 площею 11,2 кв.м, вітальня № 6 площею 12,4 кв.м, житлова кімната №7 площею 11,6 кв.м, житлова кімната №8 площею 19,3 кв.м та господарські будівлі і споруди: гараж літ.«Б», убиральня літ.«В», сарай літ.«Д», сарай літ.«Е», сарай літ.«Ж», погріб літ.«З», колодязь літ.«Г», огорожа «N1», ворота «N3», хвіртка «N2», огорожа «N4».

За довідкою Приморського КПТІ від 15.08.2017 житловий будинок зареєстрований за відповідачем, дублікатів правовстановлюючих документів не видавалось, самочинного будівництва не виявлено, найменування провулку за адресою будинку перейменовано з «Чапаєва» на провулок «Вишневий». За висновком Приморського КПТІ щодо технічної можливості поділу об’єкта нерухомого майна №448 від 15.08.2017, за технічними показниками житловий будинок літ. «Ааа1» по провулку Вишневому, 4-а поділено може бути за варіантом, в результаті чого виділено:

1) позивачу: коридор № 3 площею 5,9 кв.м, житлова кімната № 4 площею 10,9 кв.м, житлова кімната № 5 площею 11,2 кв.м, вітальня № 6 площею 12,4 кв.м, кухня № 1 площею 11,9 кв.м, санвузол № 2 площею 4,7 кв. м, прибудова літ «а», з господарських будівель і споруд може бути виділено: гараж літ.«Б», колодязь літ.«Г», огорожа «N4», ворота «N2», хвіртка «N3»;

2) відповідачу: веранда загальною площею 13,7 кв.м літ «а1», вітальня №6 площею 12,4 кв.м, житлова кімната №7 площею 11,6 кв.м, житлова кімната №8 площею 19,3 кв.м, з господарських будівель і споруд: убиральня «В», сарай літ.«Д», сарай літ.«Е», сарай літ.«Ж», погріб літ. «З».

Таке поділення об’єкту можливе за умови закладення цеглою дверних пройомів в кімнаті №7 та №8 та улаштування дверного отвору між кімнатами №1 та №8, що не вважатиметься самочинним переплануванням згідно з інструкцією про проведення технічної інвентаризації і не суперечить будівельним нормам і стандартам.

Для підтвердження таких попередніх висновків можливості поділу житлового будинку доцільніше провести судову будівельно-технічну експертизу.

Таким чином, зазначений житловий будинок є майном, набутим подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, іншого не встановлено договором або законом, мається технічна можливість його поділу із виділенням його частини в окрему частку. Комунікаційні мережі та прилад обліку постачання електричної енергії будуть перебувати у їх з відповідачем спільному користуванні, їх порядок користування буде встановлено в позасудовому порядку. Інших комунікацій будинку не має, він не газифікований, до мереж теплопостачання та водозабезпечення не приєднаний. Порядок користування земельною ділянкою комунальної власності під житловим будинком із господарськими спорудами теж буде встановлено у позасудовому порядку з урахуванням інтересів Зеленівської сільської ради.

Просить: 1) визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, нажите у шлюбі житловий будинок, зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області 27.05.1994, зареєстрованого Приморським БТІ у реєстровій книзі 27.05.1994 за реєстровим №318, за адресою: Запорізька область житловий, Приморський район, село Зеленівка, провулок Вишневий, 4-а загальною площею 71,3 кв.м, житловою 65,4 кв.м, позначений на плані літерою «Ааа1», з господарськими будівлями і спорудами: гараж літ. «Б», убиральня «В», сарай літ. «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «Ж», погріб літ. «З», колодязь літ. «Г», огорожа «N1», ворота «N3», хвіртка «N2», огорожа «N4»,

2) поділити його в натурі згідно з варіантом, запропонованим у висновку Приморського КП ТІ Приморської районної ради Запорізької області від 15.08.2017.

Відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст.183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно з п.6 постанови Пленуму ВСУ від 04.10.1991 №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про поділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам на лежить мати на увазі, що виходячи зі змісту ст.115 ЦК це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Як врегульовано Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Міністерства з питань ЖКГ України 18.06.2007р. №55 (1.2.) поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.

Відповідно до ст.152 ЖК УРСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об’єкта в експлуатацію не потребується.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, а тому її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

На порушення зазначених норм, позивачем при викладені обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги у позові не зазначено не зазначено:

- чи можливо позивачу та відповідачу (кожному) виділити відокремлену частину будинку із самостійним виходом; чи мається технічна можливість переобладнати приміщення в дві ізольовані квартири, як це просить позивач (позивачем наданий тільки висновок щодо технічної можливості виділу в натурі однієї ? частки з об’єкта нерухомого майна);

- чи буде втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування в наслідок переобладнання та перепланування жилого будинку за запропонованими позивачем варіантами; чи потрібна (чи мається) згода на це відповідного виконавчого комітету;

- які саме роботи необхідно провести для здійснення варіанту розподілу будинку, для переобладнання приміщення в дві квартири; їх вартість; хто їх буде оплачувати.

Крім того, у свідоцтві про право особистої власності зазначено, що ОСОБА_2 належить будинок за адресою: с.Зеленівка, вулиця Чапаєва, 4-а; позивач посилається на Рішення Зеленівської сільської ради №18 від 25.12.2015, якою перейменовано провулок Чапаєва на провулок Вишневий. Позивач подав усі докази щодо спірного будинку за адресою: провулок Вишневий, 4-а в с.Зеленівка. Тому позивачу необхідно зазначити доказ про зв’язок жилого будинку, розташованого с.Зеленівка, вулиця Чапаєва, 4-а та в с.Зеленівка, провулок Чапаєва, 4-а.

Крім того, позивачем сплачено судовий збір за звернення до суду з позовною заявою у сумі 736,10 грн., тобто не у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року «Креуз проти Польщі», не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 4Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору дорівнює – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на теперішній час складає не менше 1762 грн. та не більше 616700 грн.

Позивачем зазначено у позові ціну позову 73610 грн., до позову додано квитанцію про сплату судового збору від 24.04.2017 на суму 736,10 грн., що складає 1 відсоток від ціни позову.

Проте, з позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги: 1) визнати спільною сумісною власністю подружжя нажите у шлюбі майно; 2) розділити майно в натурі.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно декілька вимог, судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо. Таким чином позивач висуває 2 позовні вимоги майнового характеру.

Таким чином, позивачу при подачі даної позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір за кожну вимогу, що становить: 1472 грн. 20 коп. (73610 грн. х 1% = 736,10 грн. х 2 = 1472 грн. 20 коп.). Тому позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 736 грн. 10 коп. (1472 грн. 20 коп. – 736 грн. 10 коп. = 736 грн. 10 коп.).

В теперішній час діють наступні реквізити для оплати судового збору: Код ЄДРПОУ–37917236; отримувач коштів – УДКСУ у Приморському районі - 22030101; № рахунку – 31212206700276; МФО – 813015; Код ЄДРПОУ суду - 37306836; КД 22030101 – судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

При подачі позовної заяви позивачем не додано до позову квитанцію про сплату судового збору на суму 736 грн. 10 коп. Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у належному розмірі та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору, якщо позивача звільнено від сплати судового збору, то надати документ чим це підтверджується.

Відповідно до ч.3 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 року №10, в разі якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов’язковою, то наслідком недотриманні цієї умови є залишенні позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ набутого у шлюбі майна залишити без руху.

Роз`яснити ОСОБА_1, що їй необхідно усунути вказані недоліки протягом п’яти діб з дня отримання ухвали та роз’яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис ОСОБА_4

Згідно з оригіналом: суддя Т.В. Стріжакова

24.04.2018