Рішення № 73610651, 16.04.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.04.2018 Справа № 554/8631/16-ц

Справа №554/8631/16-ц

Провадження № 2/554/566/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі :

головуючого – судді - Січиокно Т.О.

за участю: секретаря - Ромахової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Четвертої полтавської державної нотаріальної контори, третя особа: Шевченківський районний у м.Полтава відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання повторного шлюбу неукладеним, забовязання вчинити дії, скасування постанови нотаріуса, визнання єдиним спадкоємцем та права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_1 про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

19.10.2016 року позивач ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати повторний шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 01.09.2007 року, актовий запис № 1442 - неукладеним та зобов’язати Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції анулювати даний актовий запис;

- постанову від 04.08.2016 року, прийняту державним виконавцем Четвертої полтавської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Полтавській області – скасувати;

- визнати єдиним спадкоємцем на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_6 та визнати за ним право власності на дану квартиру у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4.

Даний позов позивачем ОСОБА_1 мотивовано тим, що недієздатний ОСОБА_2, в інтересах якого вона діє, являється спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 24.08.2011 року. За життя останньому на праві особистої приватної власності належала квартира АДРЕСА_2. 03.08.2016 року вона, як законний представник недієздатного ОСОБА_4, звернулася до державного нотаріуса із заявою про отримання ОСОБА_7 про право на спадщину, однак, 04.08.2016 року нотаріус відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії, про що винесено відповідну постанову. Підставою для прийняття даного рішення явилося те, що спадкоємцями першої черги за законом після померлого ОСОБА_4 є не лише син ОСОБА_2, а й його дружина ОСОБА_5 щодо майна в рівних частках, оскільки та на час смерті спадкодавця проживала разом з ним, не подавала заяву про відмову від спадщини, а отже прийняла її. Однак, дану відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії вона вважає протиправною, оскільки посилання в ній на наявність шлюбу від 01.09.2007 року, актовий запис № 1442, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не відповідає дійсності, так як правильність проведення реєстрації шлюбу та достовірність даного актового запису викликають у неї сумніви. Тобто на час смерті спадкодавця, ОСОБА_5 не була дружиною останнього та у шлюбі з ним не перебувала. Первинно укладений шлюб між нею та ОСОБА_4 із 19.07.2004 року було розірвано (актовий запис № 329), повторно шлюб не укладався.

24.11.2016 року із позовом до суду звернувся ОСОБА_3, який просить суд визнати за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 24.05.2013 року у м.Полтава.

Позов позивачем ОСОБА_3 мотивовано тим, що 24.05.2013 року у м.Полтава померла його мати ОСОБА_5 За життя, 01.09.2007 року між останньою та ОСОБА_4 було укладено шлюб. 24.08.2011 року ОСОБА_4 помер та після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_4. Оскільки ОСОБА_5 на час смерті ОСОБА_4 була його дружиною, проживала разом з ним, від спадщини не відмовлялася, то є такою, що фактично її прийняла. 20.08.2013 року у встановлений законом строк він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак у видачі ОСОБА_7 про право на спадщину йому було відмовлено, так як виник спір щодо спадкового майна.

05.12.2016 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава відкрито провадження за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Четвертої полтавської державної нотаріальної контори, третя особа: Шевченківський районний у м.Полтава відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання повторного шлюбу неукладеним, забовязання вчинити дії, скасування постанови нотаріуса, визнання єдиним спадкоємцем та права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

25.11.2016 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава (суддя Тімошенко Н.В.) відкрито провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_1 про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування.

13.02.2017 року Октябрським районним судом м.Полтава, під головуванням судді Тімошенко Н.В., цивільна справа № 554/9729/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування об’єднана в одне провадження із цивільною справою № 554/8631/16-ц за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Четверта полтавська державна нотаріальна контора, Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції про визнання повторного шлюбу неукладеним, забовязання вчинити дії, скасування постанови нотаріуса, визнання спадкоємцем та права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. (том 1 а.с. 49).

15.12.2017 року набув чинності Закон України«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства Українита інших законодавчих актів»№ 2147-VIII від 03.10.2017 року.

Пунктом 9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України 2017 року (чинний з 15.12.2017 року) передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2, та її представник ОСОБА_9 поданий ними позов підтримали, наполягали на його задоволенні з підстав, викладених у ньому. Позов, поданий ОСОБА_3 просили залишити без задоволення, оскільки шлюб від 01.09.2007 року, актовий запис № 1442, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є неукладеним, а тому остання не являється спадкоємцем за законом першої черги.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_10 позов визнали частково в частині визнання за недієздатним ОСОБА_2 права власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 як спадкоємцем першої черги. В іншій частині позовних вимог просили відмовити за безпідставністю, оскільки позивач не довела факту неправомірності укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Після смерті останньої він прийняв у встановленому законом порядку спадщину, яка за життя успадкувала ? частину квартири АДРЕСА_2.

Державним нотаріусом Четвертої полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 подано до суду заперечення, згідно яких остання просила суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю, оскільки в матеріалах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 наявна довідка про реєстрацію у квартирі АДРЕСА_5 Т.С., яка на час смерті спадкодавця була його дружиною, проживала з ним, не подавала заяву про відмову від спадщини, а тому є такою, що її прийняла. З цих підстав вона, як нотаріус, встановила коло спадкоємців та правомірно 04.08.2016 року винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за заявою ОСОБА_1 про видачу ОСОБА_7 про право на спадщину ОСОБА_2 на всю квартиру вцілому.

Представник третьої особа: Шевченківський районний у м.Полтава відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у судове засідання не зявився, надали до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава від 25.11.2016 року (головуючий – суддя Тімошенко Н.В.) вжито заходи забезпечення позову за заявою ОСОБА_3, а саме накладено арешт на квартиру № 39 по бульвару Побєдоносцева Юрія. 8 у м.Полтава. (ОСОБА_12 3 а.с.13).

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги за позовом, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку:

24.08.2011 року в м.Полтава помер ОСОБА_4, що засвідчено даними ОСОБА_7 про смерть серії І-КЕ № 205570, виданого 03.12.2011 року Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області. (том № 2 а.с.22).

Четвертою полтавською державною нотарільною контрою повідомлено, що 16.12.2011 року після смерті ОСОБА_4, померлого 24.08.2011 року заведено спадкову справу № 627. Заяву про прийняття спадщини подано від імені сина померлого ОСОБА_2. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадщину прийняла також дружина померлого ОСОБА_5, як спадкоємець, який постійно проживав за спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інших заяв про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходило. (ОСОБА_12 № 2 а.с.67).

ОСОБА_7 про право власності на нерухоме майно від 20.08.2011 року підтверджено право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_6. (ОСОБА_12 № 2 а.с.5).

ОСОБА_2 являється інвалідом з дитинства 2 групи, що підтверджено посвідченням серії ААБ № 508065 від 05.03.2013 року. (ОСОБА_12 № 2 а.с.8).

Рішенням Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 27.10.2015 року ОСОБА_2 визнано недієздатним. Опікуном недієздатного ОСОБА_2 призначено ОСОБА_1 (ОСОБА_12 № 2 а.с.11-12).

04.08.2016 року державним нотаріусом Четвертої полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено ОСОБА_13 у видачі ОСОБА_7 про право на спадщину за законом після смерті 24.08.2011 року ОСОБА_4 на всю квартиру АДРЕСА_6. (ОСОБА_12 № 2 а.с.16).

Із мотивувальної частини даної постанови слідує, що 03.08.2016 року до Четвертої полтавської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1, яка визнана опікуном недієздатного ОСОБА_2, із заявою про отримання ОСОБА_7 про право на спадщину за законом після смерті 24.08.2011 року ОСОБА_2 на всю квартиру АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_2

В матеріалах даної спадкової справи наявна довідка про реєстрацію у квартирі АДРЕСА_6 дружини померлого ОСОБА_5, яка на час смерті спадкодавця була його дружиною, проживала з ним, не подавала заяву про відмову від спадщини, а тому є такою, що її прийняла. З цих підстав видати ОСОБА_7 про право на спадщину ОСОБА_2 на всю квартиру вцілому неможливо.

24.05.2013 року в м.Полтава померла ОСОБА_5, що підтверджено даними ОСОБА_7 про смерть серії І-КЕ № 244394, виданого 25.05.2013 року Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції. ( ОСОБА_12 № 2 а.с.23).

20.08.2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_14 заведено спадкову справу № 60/2013 від 20.08.2013 року після померлої ОСОБА_5. В спадковій справі є заява про прийняття спадщини від ОСОБА_3 від 20.08.2013 року. Інших заяв про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини не надходило. ОСОБА_7 про право на спадщину не видавалося.

Згідно довідки ЖЕО № 2 від 28.10.2013 року – ОСОБА_5 була зареєстрована у м.Полтава АДРЕСА_7 з 04.09.2007 року по 24.05.2013 року по день смерті.

01.09.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 1442, що підтверджено даними ОСОБА_7 про шлюб серії І-КЕ № 033699, виданого 01.09.2007 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського МУЮ.

Частиною 1 ст. 21 СК України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 48 СК України шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи.

Згідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Ст. 34 СК України встановлює обов’язкову присутність наречених в момент реєстрації шлюбу.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із 10.12.1997 року перебували у шлюбі, що підтверджено даними запису акту про одруження № 2180 від 10.12.1997 року, наявного в матеріалах справи (Т. 2 а.с. 214).

Даний шлюб було розірвано 19.07.2004 року, актовий запис про розірвання шлюбу № 329, наявний в матеріалах справи. (ОСОБА_12 № 2 а.с.215).

В подальшому, 01.09.2007 рокуу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знову було укладено шлюб, про що зроблено актовий запис №1442. (ОСОБА_12 № 2 а.с. 213).

У судовому засіданні допитана провідний спеціаліст відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_15, яка одночасно надавши для огляду Книгу державної реєстрації актів про шлюб за 2007 роки, розяснила порядок укладення 01.09.2007 року шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 та зазначила, що даний шлюб за відсутності одного б з наречених укладеним не був би.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні, обґрунтовуючи свої позовні вимоги та оспорюючи факт укладення 01.09.2007 року шлюбу між та ОСОБА_5 та ОСОБА_4, позивач ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що під час укладення шлюбу ОСОБА_4 був відсутній.

Таким чином, на розгляд суду надано переконливі докази щодо факту укладення 01.09.2007 року шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які проаналізовані судом та є належними, допустими, достовірними та достатніми.

З цих підстав, позовна вимога позивача ОСОБА_1 щодо визнання шлюбу неукладеним та зобов’язання анулювати актовий запис до задоволення не підлягає.

Питання винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Судом встановлено, що 04.08.2016 року державним нотаріусом Четвертої полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено ОСОБА_4 у видачі ОСОБА_7 про право на спадщину за законом після смерті 24.08.2011 року ОСОБА_4 на всю квартиру АДРЕСА_2.

Підстави відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій визначаються ст. 49 Закону України «Про нотаріат» та даний перелік є вичерпним.

Так, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Судом встановлено, що в матеріалах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 була наявна довідка про реєстрацію у квартирі АДРЕСА_6, яка є спадковим майном, дружини померлого ОСОБА_5, яка на час смерті спадкодавця була його дружиною, проживала з ним, не подавала заяву про відмову від спадщини, а тому є такою, що її прийняла.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що нотаріус діяла відповідно до вимог діючого законодавства та правомірно відмовила у видачі ОСОБА_7 про право на спадщину ОСОБА_2 на всю квартиру вцілому, так як ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 та мала право на спадщину так як за життя не відмовлялася від неї.

Таким чином, підстав для скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.08.2016 року не вбачається.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив.

У судовому засіданні встановлено, що за життя спадкодавцеві ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності належала квартира № 39, розташована по бульвару Побєдоносцева Юрія, 8 у м.Полтава, а отже вона є спадковим майном.

Недієздатний ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_4, що підтверджено матеріалами справи, а тому він має право на спадкування за законом як спадкоємець першої черги.

У встановлений законом шестимісячний строк опікун ОСОБА_2 – ОСОБА_1 звернулася із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 була його дружиною, що підтверджено матеріалами справи та відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України прийняла спадщину, оскільки постійно проживала з тим на час відкриття спадщини, від права на спадщину не відмовлялася.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_5 мала право на спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги за законом.

Виходячи із положень ч.1 с. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

З цього слідує, що спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_4: син ОСОБА_2 та за життя дружина ОСОБА_5 мали право на спадкування в рівних частках квартири АДРЕСА_2.

Окрім того, матеріалами справи доведено, що після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом ОСОБА_14 заведено спадкову справу № 60/2013 від 20.08.2013 року, у встановлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини подав її син ОСОБА_3

Нотаріусом не було видано ОСОБА_7 про право на спадщину, оскільки був наявний спір на спадкове майно, а тому у позивача ОСОБА_3 виникли перешкоди у реалізації своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_5

За результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що за ОСОБА_2 необхідно визнати право власності на ? частину квартири № 39, розташованої за адресою: бульвар Побєдоносцева Юрія, будинок № 8 у м.Полтава в порядку спадкування за законом як спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_4, який помер 24 серпня 2011 року в м.Полтава.

В той же час за ОСОБА_3 підлягає визнанню право власності на ? частину квартири № 39, розташованої за адресою: бульвар Побєдоносцева Юрія, будинок № 8 у м.Полтава в порядку спадкування за законом як спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 24 травня 2013 року в м.Полтава.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити часткового позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2, а позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спадкове майно, застосовані 25.11.2016 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава до набрання судовим рішенням законної сили залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Четвертої полтавської державної нотаріальної контори, третя особа: Шевченківський районний у м.Полтава відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання повторного шлюбу неукладеним, забовязання вчинити дії, скасування постанови нотаріуса, визнання єдиним спадкоємцем та права власності на нерухоме майно в порядку спадкування – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? (одна друга) частину квартири № 39, розташованої за адресою: бульвар Побєдоносцева Юрія, будинок № 8 у м.Полтава, загальною площею 37, 4 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м. в порядку спадкування за законом як спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4, який помер 24 серпня 2011 року в м.Полтава.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_1 про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? (одна друга) частину квартири № 39, розташованої за адресою: бульвар Побєдоносцева Юрія, будинок № 8 у м.Полтава, загальною площею 37, 4 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м. в порядку спадкування за законом як спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5, яка померла 24 травня 2013 року в м.Полтава.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення у судовому засіданні вступної та резолютивної частин рішення, апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня виготовлення судом його повного тексту.

Повний текст судового рішення виготовлено 22.04.2018 року.

Суддя: Т.О.Січиокно