Ухвала суду № 73609984, 23.04.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 297/571/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

23.04.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого – судді Стана І. В.,

суддів – Фазикош Г. В., Собослоя Г. Г.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Міндак В. В., особи, яка подала апеляційну скаргу – ОСОБА_2

та його представника – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження № 11-сс/777/229/18, за апеляційною скаргою, яку подав ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ :

ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2018 року скарга, яку подав ОСОБА_2 на постанову слідчого Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 15.02.2018 про закриття кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому 18.04.2013 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070060000562, за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України кримінального правопорушення,- повернута особі, яка її подала.

З матеріалів за скаргою вбачається, що 21 березня 2018 року до Берегівського районного суду надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову слідчого Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 15.02.2018 про закриття кримінального провадження № 12013070060000562, за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України кримінального правопорушення. У скарзі ОСОБА_2 вказує на те, щопостанова про закриття кримінального провадження, яку він отримав 12.03.2018 на особистому прийомі у слідчого Пасіка О.Ф., коли хотів отримати інформацію про хід досудового розслідування вказаного кримінального провадження, є незаконною. Посилається на те, що під час досудового розслідування, всупереч вимог ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий обмежився одностороннім дослідженням фактичних обставин кримінального правопорушення, що проявляється у дослідженні тільки позиції ОСОБА_5, тобто особи, щодо якої по суті кримінального провадження існують підстави вважати, що саме він вчинив кримінальне правопорушення. При цьому вказує на те, що слідчий, не обґрунтовуючи жодним законодавчим актом, констатував відсутність бездіяльності у діяннях ОСОБА_5, визнавши направлені ним листи в Берегівську СЕС, виконавчу дирекцію Фонду страхування від нещасних випадків та голові профспілкової організації водогосподарських організацій Закарпатської області достатніми заходами для виконання рішення суду ( провести розслідування та видати скаржнику акт форми П-4). Крім цього, посилається на те, що слідчий у постанові, як наслідок направлення листів зазначив, що згадані органи ніби-то відмовилися від участі у комісії, однак не навів конкретних мотивів відмов. Вважає, що у постанові слідчого відсутній зміст обставин, які є підставами для її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України. Також вважає, що постанова не містить логічний зв'язок між викладеними обставинами, які перекручені та викладені не повністю (вибірково) та висновками слідчого, відсутній причинно- наслідковий зв'язок між обставинами провадження та прийнятим рішенням. Крім того, зазначає, що у мотивувальній частині постанови як на підставу для закриття кримінального провадження слідчий вказав на відсутність в органу досудового розслідування достатніх доказів для доведення винуватості службових осіб Берегівського МУВГ, а фактично закрив кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, що свідчить про те, що мотивувальна частина постанови суперечить її резолютивній частині й у зв’язку з чим, не відповідає імперативним вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, що є підставою для її скасування. Також посилається на те, що слідчим не враховано Висновок Центральної лікарської експертної комісії Клініки професійних захворювань інституту праці від 26.07.2005 відповідно до якого наявне у нього захворювання є професійним, викликане дією професійних захворювань. Просить постанову слідчого від 15.02.2018 про закриття кримінального провадження скасувати.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що оскільки ОСОБА_2 не являється у даному кримінальному провадженні ні заявником, ні потерпілим, тому відповідно і не наділений правом на оскарження постанови слідчого. Тому, слідчий суддя прийшов до висновку про повернення скарги особі, що її подала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Посилається на те, що слідчий суддя не повідомив його про час та місце розгляду скарги, а копію ухвали отримала його мама лише 04.04.2018, оскільки його в цей день не було вдома. Разом із тим, вказує на те, що незрозумілим є той факт, на підставі чого слідчий суддя прийшов до висновку про те, що він (ОСОБА_2 Ю.) у даному кримінальному провадженні не являється ні заявником, ні потерпілим, оскільки до скарги ним було доданолише копію оскаржуваної постанови, а не викликавши його на розгляд скарги, слідчий суддя позбавив його можливості надати документи, які підтверджують його процесуальний статус потерпілого в кримінальному провадженні. Також посилається і на те, що кримінальне провадження вже неодноразово закривалося, і відповідні постанови слідчих завжди скасовувалися слідчими суддями та процесуальними прокурорами у зв’язку з неналежним досудовим розслідуванням та неповним з’ясуванням обставин кримінального правопорушення, і що слідчий суддя Гал Л. Л. не міг взяти до уваги документи, на підставі яких прийшов до невірного висновку, з інших, попередніх матеріалів оскаржуваних постанов про закриття кримінального провадження, оскільки вони мали інші судові номери, тобто заводилися кожного разу інші справи. При цьому, вказує і на те, що доказом того, що він має процесуальний статус потерпілого у кримінальному провадженні є протокол попередження його про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та пам’ятка про права та обов’язки потерпілого, яка йому вручена слідчим Захарченко О. Ю. ще 29.06.2013. Крім того, посилається на те, що, зазначивши в ухвалі, що така може бути оскаржена протягом п’яти днів із дня її винесення, слідчий суддя не врахував вимоги п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, відповідно до яких, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п’яти днів із дня її оголошення, чим обмежив його право на апеляційне оскарження. Просить ухвалу слідчого судді скасувати.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу – ОСОБА_2, та його представника – адвоката ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора Міндака В. В., який ухвалу слідчого судді вважає законною та обґрунтованою і заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з таких підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що ухвала слідчого судді від 26.03.2018 була постановлена без участі ОСОБА_2, а її копію ОСОБА_6 отримав 05.04.2018 (а. с. 15). Крім того, з матеріалів судового провадження вбачається, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав (здав на пошту) 10.04.2018, що підтверджується наявним на конверті штампом Укрпошти, тобто в межах передбаченого ч. 3 ст. 395 КПК України п’ятиденного строку з дня отримання копії вказаної ухвали, що у свою чергу свідчить про те, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді ним не пропущений.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя повернув подану ОСОБА_2 скаргу, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не являється у даному кримінальному провадженні ні заявником, ні потерпілим, у зв’язку із чим, не наділений правом на оскарження постанови слідчого.

Однак, вказаний висновок слідчого судді колегія суддів вважає передчасним з огляду на таке.

Як убачається зі змісту поданої ОСОБА_2 слідчому судді скарги на постанову слідчого Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області від 15.02.2018, вказаною постановою закрито кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому 18.04.2013 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070060000562, за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України кримінального правопорушення.

Прийшовши до висновку про необхідність повернення скарги ОСОБА_2 з тих підстав, що ОСОБА_2 не являється у даному кримінальному провадженні ні заявником, ні потерпілим, при цьому, розглянувши скаргу без участі скаржника, слідчий суддя належним чином не перевірив наведені в скарзі доводи, не з’ясував чи ОСОБА_2 є заявником чи потерпілим у кримінальному провадженні, а також у порушення вимог ст. 370 КПК України не вмотивував та не обґрунтував висновок про те, на підставі яких саме доказів прийшов до переконання, що ОСОБА_2 не є заявником чи потерпілим у кримінальному провадженні, що у свою чергу дає підстави вважати, що висновок слідчого судді в цій частині ґрунтується на припущеннях, є передчасним, і не свідчить про те, що скарга подана особою, яка не має на це право, у зв’язку з чим, не може бути визнаний законним та обґрунтованим.

Колегія суддів також вважає, що, повертаючи подану ОСОБА_2 скаргу з наведених в ухвалі підстав, слідчий суддя не врахував положення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у частині права на справедливий судовий розгляд справи; ст. 21 КПК України щодо доступу особи до правосуддя; ст. 24 КПК України щодо права, що регламентує можливість оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що неухильне дотримання передбаченої законом процесуальної форми є неодмінною умовою повного, всебічного й об’єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини в справі й прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. При цьому, конкретне порушення кримінального процесуального закону може бути визнано апеляційною інстанцією істотним чи неістотним залежно від обставин кримінального провадження.

Підставами для скасування чи зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є такі порушення чи не врахування слідчим суддею, судом першої інстанції норм кримінального процесуального закону, які шляхом позбавлення чи обмеження гарантованих КПК України прав учасників кримінального провадження, недотримання процедури судочинства чи іншим шляхом вплинули чи могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що, повернувши подану ОСОБА_2 скаргуз наведених в ухвалі підстав і прийнявши рішення без участі скаржника, слідчий суддя порушив право особи на доступ до правосуддя, що у свою чергу перешкодило слідчому судді повно та всебічно розглянути подану ОСОБА_2 скаргу, перевірити зазначені в ній доводи, а також вплинуло на постановлення законного й обґрунтованого судового рішення.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи, якими апелянт обґрунтовує незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, знайшли своє підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги апеляційним судом, що у свою чергу зумовлює скасування постановленого слідчим суддею судового рішення.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення, колегія суддів також враховує положення ст. 404 КПК України щодо розгляду апеляційної скарги в межах заявлених вимог, зокрема, те, що ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу слідчого судді, і при цьому, ним не заявлялось клопотань про витребування матеріалів кримінального провадження та розгляд апеляційним судом поданої ним скарги по суті.

Тому, скасовуючи ухвалу слідчого судді, апеляційний суд не вправі розглядати подану ОСОБА_2 скаргу на постанову про закриття кримінального провадження по суті, у зв’язку із чим, приходить до висновку про необхідність направлення скарги до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

При розгляді скарги слідчому судді необхідно ретельно перевірити її доводи й у залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_2, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2018 року, якою подана ОСОБА_2 скарга на постанову слідчого Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 15.02.2018 про закриття кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому 18.04.2013 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070060000562, за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України кримінального правопорушення,повернута особі, яка її подала, – скасувати, призначивши новий розгляд скарги в Берегівському районному суді Закарпатської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: