Постанова № 73609805, 19.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1008/7513/12 Головуючий у І інстанції Кравченко Л. М.Провадження № 22-ц/780/862/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 1 19.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

за участі секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2017 року у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення суду у зв’язку із нововиявленими обставинами у справі за первісним позовом ОСОБА_2, що діє в своїх та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, треті особи – орган опіки та піклування Васильківської районної державної адміністрації Київської області та Публічне акціонерне товариство «Міжнародний інвестиційний банк», про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на спільне майно подружжя та визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, що діє в своїх та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи – орган опіки та піклування Васильківської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_6, про визнання права власності на житловий будинок, та другим позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у володінні майном шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просить переглянути за нововиявленими обставинами рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні будинком №9 та та земельною ділянкою площею 0,0779 га по вул. Радянській у с. Зелений Бір Васильківського району Київської області шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення.

В обґрунтування своєї заяви зазначив, що довідка за формою №3 від 26 жовтня 2012 року, яка приєднана до матеріалів нотаріальної справи по купівлі–продажу спірного будинку, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, в якій зазначено про відсутність зареєстрованих осіб у спірному будинку, є фальшивою, про що йому стало відомо лише у грудні 2016 року з експертного висновоку, що міститься у матеріалах кримінального провадження, порушеного за заявою ОСОБА_2 Крім того, зазначає про порушення під час укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу вимог закону щодо отримання дозволу органу піки і піклування на відчуження будинку. Вважає, що ці обставини є нововиявленими та мають суттєве значення для вирішення справи.

У зв’язку з зазначеним просить поновити йому строк для звернення до суду з даною заявою та скасувати рішення місцевого суду від 25 жовтня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 про встановлення факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім’єю без реєстрації шлюбу з 01.09.2000 р, визнати недійсними договори купівлі-продажу спірного житлового будинку та земельної ділянки, витребувати це майно з володіння ОСОБА_4 на його користь та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову про задоволення його заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне з’ясування обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається заявник, не можуть вважатися нововиявленими у розумінні положень закону та були предметом дослідження під час розгляду справи по суті, а тому підстави для задоволення заяви відповідно до положень ст.361 ЦПК України відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також під час її перегляду в апеляційній та касаційній інстанції, неодноразово в своїх поясненнях посилався на фальшивість довідки від 26.10.2012 р., однак при цьому не заявляв клопотань про проведення відповідної експертизи для підтвердження чи спростування даного факту.

Крім того, заявник стверджує про встановлення факту фальшування вищезазначеної довідки, посилаючись при цьому лише на сам факт порушення кримінальної справи та висновок експерта №3-03-695 від 08.06.2015 р. у кримінальному провадженні №12014110140000463 від 24.04.2014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

При цьому, заявником не надано суду відповідної копії вироку, яким встановлено обставина фальшивості даного документа – а саме довідки ф.3.

Згідно з ч.2 ст.361 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Дана норма надає можливість перегляду судом рішення у зв'язку із виявленням істотних обставин, що існували, але не були їм відомі заявникам на час вирішення справ, тобто, перегляд справи у зв’язку із нововиявленими обставинами має на меті перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Із аналізу даної правової норми випливає, що нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення; не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто, такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях. Під істотними для справи обставинами законодавець розуміє такі обставини та факти, що якби вони були відомі при розгляді справи, то суд ухвалив би принципово інше рішення.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.п. 3, 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Пунктом 6 вказаної постанови Пленуму визначено, що при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК України (у вказаній редакції) підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК України (у тій же редакції).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2, оскільки факт наявності лише кримінального провадження та висновку експерта у ньому безпосередньо не підтверджує нововиявлену обставину, оскільки підставою для нововиявлених обставин може бути лише встановлена вироком суду фальшивість документу, що потяг за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга не містить.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які, відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: