Ухвала суду № 73609796, 25.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3183/17 Головуючий у І інстанції Провадження № 88-ц/780/6/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 1 25.04.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М.

секретар судового засідання: Вергелес О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд постанови Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року у складі колегії суддів Сушко Л.П., Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М. за нововиявленими обставинами у справі за поданням старшого державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу головного територіального управління у Київській області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року старший державний виконавець Обухівського міськрайонного відділу головного територіального управління у Київській області ОСОБА_3 звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_2, посилаючись на те, що рішенням Обухівського районного суду Київської області стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «БГ Банк» заборгованість у розмірі 174117,58 грн.. На виконанні в Обухівському МР ВДВС ГТУЮ у Київській області перебуває виконавче провадження АСВП №53938823 з примусового виконання виконавчого листа від 28 вересня 2012 року, виданого у даній справі. Боржник ОСОБА_2 на неодноразові виклики державного виконавця до відділу не з’являвся, документів про сплату боргу державному виконавцю не надавав. 11 липня 2017 року та 26 липня 2017 року до відділу надійшли клопотання стягувача про вжиття заходів тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Державним виконавцем неодноразово здійснювалися виїзди за місцем проживання боржника. Державний виконавець зазначила, що боржником не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання (повне або часткове) рішення, а навпаки вчиняються дії, що ускладнюють та унеможливлюють його виконання. Також, вказала, що боржник ОСОБА_2 неодноразово перетинав державний кордон України. У зв’язку з цим просила тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов’язань, покладених на нього рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28 вересня 2012 року №2-818/09.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2017 року у задоволенні подання старшого державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу головного територіального управління у Київській області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням ТОВ «Вердикт Фінанс» подало апеляційну скаргу.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» задоволено. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2017 року скасувано повністю і ухвалено нове судове рішення.

Подання старшого державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу головного територіального управління у Київській області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов’язань, покладених на нього рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28 вересня 2012 року №2-818/09.

Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що звертаючись до суду з поданням, державним виконавцем було доведено вчинення ОСОБА_2 дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду та ухилення від виконання рішення суду, яке виразилось в тому, що боржник отримуючи листи про виклик до ДВС, не з’являвся до державного виконавця, протягом семи років не здійснював часткового або повного повернення боргу. Ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання покладених на нього рішенням суду обов’язків полягає у тому, що останній отримує вимоги державного виконавця, проте ігнорує будь-які звернення, пояснень з приводу невиконання рішення суду не надає, покладені на нього обов’язки Законом України «Про виконавче провадження» не виконує. Також, колегія суддів вказала, що з матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_2 неодноразово перетинав державний кордон України. Крім того, рішення Обухівського районного суду Київської області не виконується вже більш ніж сім років, що суперечить положенням статті 124 Конституції України, а тому подання старшого державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу головного територіального управління у Київській області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

15 березня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року за нововиявленими обставинами, яка обґрунтована тим, що у червні 2017 року він звернувся до Обухівського районного суду Київської області зі скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження від 15 травня 2017 року (ВП №53938823) державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу ДВС ОСОБА_3 14 грудня 2017 року Обухівським районним судом Київської області скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 15 травня 2017 року №53938823. Крім того, ОСОБА_2 вказує, що про існування ухвали він дізнався лише 07 березня 2018 року.

Тому, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року у справі №372/3183/17 та закрити провадження у справі №372/3183/17.

Перевіривши законність і обґрунтованість заяви ОСОБА_2 про перегляд постанови Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час ухвалення рішення або постановлення ухвали, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Таким чином, за змістом наведеної норми закону, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є процесом, що визначається юридичною природою цих обставин, до яких відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, що існували на час розгляду справи і не могли бути відомі заявникові.

Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили.

Як роз’яснив Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.3 Постанови №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як на нововиявлену обставину ОСОБА_2 посилається увалу Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2017 року, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 15 травня 2017 року №53938823.

Однак, всебічно і повно проаналізувавши матеріали судової справи, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2017 року, у розумінні ст.423 ЦПК України, не може бути нововиявленою обставиною, з огляду на наступне.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами» №4 від 30 березня 2012 року питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами» №4 від 30 березня 2012 року обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Колегія суддів звертає увагу на можливість ОСОБА_2 довести ті обставини, на які останній посилався як на нововиявлені, під час розгляду справи судом по суті.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_4 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 423 ЦПК України ОСОБА_2 має право подати заяву про скасування рішення за нововиявленими обставинами, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили. Разом з тим ОСОБА_2 подав заяву про скасування постанови за нововиявленими обставинами, зазначеною постановою не закінчено розгляд справи щодо вирішення спору по суті позовних вимог, а вирішено питання, що стосується виконання рішення суду, що набрало законної сили та виконуються в примусовому порядку. Отже в розумінні ч.1 ст.423 ЦПК України, зазначена постанова суду не може переглядатися в порядку Глави 3 ЦПК України.

Таким чином, з урахуванням того, що відсутні підстави для перегляду судової постанови за нововиявленими обставинами, в задоволенні заява ОСОБА_2необхідно відмовити, а постанова Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року підлягає залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.429 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд постанови Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року відмовити та залишити судову постанову в силі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено «25» квітня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_1 СуддіОСОБА_5 ОСОБА_6