Постанова № 73608631, 24.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/3713/17 Номер провадження 22-ц/775/555/2018

Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Мигалевич В.В.

Доповідач Агєєв О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Агєєва О.В.

суддів: Азевича В.Б., Краснощокової Н.С.

за участі секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті цивільну справу №225/3713/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2,

на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 16 січня 2018 року (суддя Мигалевич В.В.), ухваленого в приміщенні суду в м. Торецьку Донецької області, повне судове рішення складено 19 січня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначило, що між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н від 17.06.2008, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 2000,00 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 %, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов договору відповідач повинна була щомісяця, починаючи з місяця отримання кредиту, частково погашати суму зобов’язання згідно графіку погашення кредиту, проте зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитом у сумі 4479,98грн, заборгованість по процентам у сумі 71863,67 грн, заборгованість за пенею та комісією в розмірі 4169,66 грн, а також нараховані штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 250 грн штраф (фіксована частина) та 4025,67 грн штраф (процентна складова). Позивач просив стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_1 суму боргу за кредитом в розмірі 84788,98 грн, а також суму судових витрат пов’язаних з розглядом справи в розмірі 1600,00 грн (а.с. 2-4).

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 16 січня 2018 року позов ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом у розмірі 4479,98 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом 71863,67 грн, заборгованість за пенею та комісією в розмірі 700 грн. В іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

З зазначеним рішенням суду відповідач не погодилась та через представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог через порушення судом під час розгляду справи норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник відповідача зазначив, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що ПАТ КБ «Приватбанк» не надано доказів укладення між сторонами договору про надання банківських послуг, а саме: оформлення, укладення між сторонами та отримання ОСОБА_1 Пам`ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, Правил надання послуг (виконання робіт) й Тарифів банку.

Судом не враховано правові позиції Верховного Суду України, висловлені в постановах у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року й у справі № 6-240цс14, та залишено поза увагою не доведення позивачем ознайомлення позичальника з Умовами та Правилами надання банківських послуг, витяг з яких знаходиться в матеріалах справи, оскільки останні не місять підпису позичальника, а також дату їх прийняття.

Суду не надано доказів видачі відповідачу картки, передбаченої умовами Заяви, її вид та строк дії, а з доданих до матеріалів справи фотографій із зображенням відповідача, не можна визначити, яку саме картку тримає позичальник і коли ця фотографія зроблена, тому суд безпідставно відмовив відповідачу в задоволенні заяви про застосування строків позовної давності. Щодо довідки про кількість виданих ОСОБА_1 карток, представник останньої зазначив, що ця довідка не може заслуговувати на увагу суду, оскільки вона підписана юрисконсультом, який не має жодного відношення до обслуговування клієнтів за банківськими операціями та зазначена в ній інформація не підтверджена документально. Суду не надано доказів зарахування кредитних коштів на карту, а розрахунок заборгованості не підтверджує наявність або відсутність коштів на рахунку особи та факт проведення певних фінансових операцій. Суду також не надано доказів наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 4 479,98 грн за умови надання кредиту у розмірі 2000 грн.

Представником позивача не надано доказів повідомлення відповідача про зміну процентної ставки, в порядку, передбаченому ст. 1056-1 ЦК України, рішення банку про збільшення процентної ставки, а також у кредитному договорі не встановлено порядку розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Судом залишено поза увагою, що положення п. 1.1.3.2.3. договору, яким встановлено повідомлення позичальника про зміну процентної ставки, суперечать порядку, передбаченому ст. 1056-1 ЦК України, звужує права клієнта банку, а відтак є нікчемними. Суд не перевірив правильність проведеного позивачем розрахунку, враховуючи те, що за період з 30 квітня 2014 року по 31 травня 2017 року сума простроченої заборгованості є незмінною, а сума процентів щомісячно змінюється.

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017, Апеляційний суд Донецької області ліквідовано.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8 п.1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, представник відповідача надав заяву про розгляд справи у їх відсутність (а.с. 53 т.2).

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судовою повісткою-повідомленням, яка отримана ним 20 квітня 2018 року (а.с. 54-55 т.2).

Відзив на апеляційну скаргу позивачем не надано.

Згідно ч.3.ст.3 ЦПК України(в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України(в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ст.263 ЦПК України(в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до укладеного договору № б/н від 17.06.2008, відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 2000,00 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 %, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 7-13 т.1).

Відповідно до пп. 3.2,3.3 п.3 «Умови обслуговування» Умов та правил надання банківських послуг, ОСОБА_3 дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і ОСОБА_3 дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт (а.с. 9 т.1).

З довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 12.10.2017 № 30.1.0.0/2-20170622/1354, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримала картки № 4149437316016706, 4149437400225981, 4149437400285167, 4149437404504241, 4149437718576703 та 5211537336667667, остання з яких має термін дії до останнього дня 10.2016 року (а.с. 135), що підтверджується фотографіями із зображенням відповідача ОСОБА_1 з карткою (а.с. 134, 187-192 т.1).

Відповідно до виписки за період з 01.06.2008 по 12.10.2017 року по рахунку 4149**** **** 6706 ОСОБА_1, остання здійснювала розрахункові операції з використанням зазначених карток (а.с. 136-139 т.1).

Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг № б/н від 17.06.2008, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, станом на 31.05.2017 за ОСОБА_1 рахується заборгованість на загальну суму 84788,98 грн, з яких: заборгованість за кредитом у сумі 4479,98 грн, заборгованість по процентам у сумі 71863,67 грн, заборгованість за пенею та комісією в розмірі 4169,66 грн, а також заборгованість по судовим штрафаму розмірі 4275,67 грн (а.с. 4-6 т.1).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не виконувала умови договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом та процентами, яка підлягає стягненню на користь позивача. Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, суми комісії та пені суд першої інстанції, враховуючи вимоги Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відмовив у задоволенні вимог про стягнення штрафу та частково задовольнив вимоги банку про стягнення суми комісії та пені, яка виникла до 14 квітня 2014 року. При цьому, суд дійшов висновку, що банк звернувся до суду з позовними вимогами в межах строку позовної давності, оскільки строк дії останньої кредитної картки скінчився в жовтні 2016 року.

Колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції в частині задоволених вимог з огляду на наступне.

Суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст. 1054 ЦК України.

Згідно із частиною 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦПК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання.

Відповідно до заяви від 17 червня 2008 року відповідач ОСОБА_1 своїм підписом погодилась з тим, що ця заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг (а.с. 7 т.1).

Відповідно до п. 3.1. Розділу 3 «Умови обслуговування» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 20 грудня 2007 року № РR-2007-1247, для надання послуг ОСОБА_4 відкриває ОСОБА_3 Картрахунки, видає ОСОБА_3, їх вид і строк визначений в Заяві та Пам’ятці клієнта, підписанням якого ОСОБА_3 та Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, зазначена в розділі «Відмітки Банку» Заяви (а.с. 9 т.1).

Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна зі сторін не проінформувала іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той же строк (п. 9.12. Розділу 9 «Інші умови» вищенаведених Умов) (а.с. 12 т.1).

23 серпня 2013 року, ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та погодилась з тим, що ця заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг (а.с. 61 т.1).

Згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 12.10.2017 р. № 30.1.0.0/2-20170622/1354, вбачається, що відповідач ОСОБА_1за договором б/н від 17.06.2008 отримала наступні картки (а.с. 135 т.1, а.с. 36 т.2):

№ 4149437316016706 - дата відкриття 18.06.2008, термін дії до 06/09;

№ 4149437400285167 - дата відкриття 25.03.2009, термін дії до 02/12;

№ 4149437400225981 - дата відкриття 01.04.2009, термін дії до 01/12;

№ 4149437404504241 - дата відкриття 25.08.2009, термін дії до 06/13;

№4149437718576703 - дата відкриття 24.02.2012, термін дії до 11/15;

№ 5211537336667667- дата відкриття 23.08.2013, термін дії до 10/16.

Згідно п. 6.5. Розділу 6 «Обов`язки ОСОБА_3» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 20 грудня 2007 року № РR-2007-1247 та п. 2.1.1.5.5. Розділу 2.1.1.5. «Обов`язки клієнта» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, ОСОБА_3 зобов`язаний погашати заборгованість по ОСОБА_4, процентам за його використання, по перевитрачанню платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п. 6.6. Розділу 6 «Обов`язки ОСОБА_3» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 20 грудня 2007 року № РR-2007-1247 та п. 2.1.1.5.6. Розділу 2.1.1.5. «Обов`язки клієнта» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, у разі невиконання зобов’язань за Договором на вимогу Банку ОСОБА_3 зобов’язаний виконати зобов’язання по поверненню ОСОБА_4 (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплаті винагороди Банку (а.с. 11, 99 т.1).

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 17.06.2008, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 станом на 31.05.2017 заборгованість за кредитом складає 4 479,98 грн (а.с. 4-6 т.1).

Суд першої інстанції встановивши, що вказана заборгованість виникла у зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання за договором б/н від 17.06.2008, дійшов правильного висновку про її стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів видачі відповідачу картки, передбаченої умовами Заяви, їх кількості, зарахування кредитних коштів на карту, неможливості підтвердження факту видачі картки фотографіями, наданими позивачем, а також стосовно того, що розрахунок заборгованості не підтверджує наявність або відсутність коштів на рахунку особи та факт проведення певних фінансових операцій, є необґрунтованими та зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлених фактичних обставин справи - укладення 17.06.2008 кредитного договору, який виконувався відповідачем. Відповідачем не надано доказів на спростування отримання карток.

Доводи скарги про безпідставну відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, спростовуються висновками суду, зробленими на підставі повного та всебічного встановлення обставин справи та письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, які були предметом дослідження й оцінки.

Щодо доводів апеляційної скарги про не надання позивачем доказів наявності у відповідача заборгованості у розмірі 4 479,98 грн за умови надання кредиту у розмірі 2000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2., 3.3 Розділу 3 «Умови обслуговування» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 20 грудня 2007 року № РR-2007-1247, п.1.1.2.4. Розділу 2.1.1.2. «Умови обслуговування» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, підписання цього Договору є прямою та безумовною згодою ОСОБА_3 стосовно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком (а.с. 9, 95 т. 1)

Згідно п.5.3. Розділу 5 «Права банка» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 20 грудня 2007 року № РR-2007-1247, п. 1.1.3.2.3 Розділу 1.1.3 «Права та обов`язки Банка»Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, банк має право здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. Право зміни розміру наданого на платіжну картку ОСОБА_4 (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення ОСОБА_3 (а.с. 11,73 т.1).

Відповідно до п. 6.3 Розділу 6 «Обов`язки клієнта» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 20 грудня 2007 року № РR-2007-1247, п. 2.1.1.5.3. Розділу 2.1.1.5. «Обов`язки клієнта» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, клієнт зобов`язаний отримувати виписки про стан Картрахунків та по здійснених операціях по Картрахункам (а.с. 11, 99 т.1).

З виписки за період з 01.06.2008 по 12.10.2017 року по рахунку 4149**** **** 6706 ОСОБА_1 вбачається, що починаючи з 18.06.2008, ПАТ КБ «ПриватБанк» тричі змінював кредитний ліміт, а саме: 02.09.2009 – розмір кредитного ліміту склав 2 600 грн., з 10.08.2010 – 4600 грн, з 19.08.2015 – 4 480грн (а.с. 136-139 т.1, а.с. 37 т.2).

Згідно п.6.4. Розділу 6 «Обов`язки клієнта» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 20 грудня 2007 року № РR-2007-1247, п. 2.1.1.5.4. Розділу 2.1.1.5. «Обов`язки клієнта» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, при незгоді зі змінами Правил та/або Тарифів банку надавати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість (а.с. 11, 99 т.1).

Враховуючи викладене, відповідач підписавши заяви від 17.06.2008 та 23.08.2013, погодилась з Умовами та правилами надання банківських послуг, в т.ч. з положенням Умов про право Банку зміни розміру наданого на платіжну картку ОСОБА_4 (кредитного ліміту) в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення ОСОБА_3 та свого обов`язку щодо отримання виписки про стан Картрахунків та по здійснених операціях по Картрахункам, письмову заяву про розірвання договору ОСОБА_1 до Банку не надала, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Доводи скаржника щодо не врахування судом правових позицій Верховного Суду України, висловлені в постановах у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року й у справі № 6-240цс14, та залишення поза увагою суду не доведення позивачем ознайомлення позичальника з Умовами та Правилами надання банківських послуг, витяг з яких знаходиться в матеріалах справи, оскільки останні не місять підпису позичальника, а також дату їх прийняття, є неспроможними з наступних підстав.

Згідно заяви позичальника ОСОБА_1 від 17 червня 2008 року, відповідач своїм підписом погодилась з тим, що ознайомилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Заявою від 23 серпня 2013 року ОСОБА_1 свої підписом погодилась з ознайомленням з договором про надання банківських послуг до його укладення та згодна з його умовами. Екземпляр договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом роздрукування з сайту https://privatbank.ua (а.с. 7,61 т.1).

Правові ж позиції Верховного Суду України, висловлені в постановах у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року й у справі № 6-240цс14, стосуються застосування статті 259 ЦК України, - договору про збільшення позовної давності.

Правильними є висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми комісії та пені за невиконання зобов`язань в частині повернення кредиту з 14 квітня 2014 року з огляду на наступне.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669-VII, який набрав чинності 15.10.2014.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

З метою забезпечення реалізації ст.2 Закону, Національний банк Українилистом від 05 листопада 2014 року №18-112/64483 «Про скасування пені та штрафів за договором кредиту під час АТО» повідомив усі банки про необхідність неухильно дотриматися вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та про відповідальність керівників банків за їх невиконання.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р затвердженоперелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р.

Згідно із пп.7 п.1 додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р до зазначених населених пунктів також належить місто м. Дзержинськ (Дзержинська міська рада).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що місце реєстрації та проживання відповідача ОСОБА_1зареєстроване у м. Дзержинську з 16.03.1999. (а.с.14).

ПАТ КБ «ПриватБанк» на вказане уваги не звернув та з 14 квітня 2014 року нараховував відповідачу штрафні санкції, що не відповідає вищенаведеним нормам закону та роз’ясненням Національного банку України.

Висновки суду щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суми комісії та пені, яка нарахована позивачем до 14 квітня 2014 року у розмірі 700 грн, відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Колегія суддів зазначає, що позивач в розрахунку заборгованості за договором б/н від 17.06.2008 позивач не розділяє суми заборгованості за пенею і комісією, ототожнюючи їх зі штрафом за несвоєчасне виконання зобов`язань по кредитному договору, що підтверджується випискою про стан Картрахунків та по здійснених операціях по Картрахункам та пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 136-139 т.1, а.с. 48 т.2).

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за договором б/н від 17.06.2008 у розмірі, встановленої судом виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно п. 5.5., 5.5.1 Розділу 5 «Порядок нарахування та оплати процентів. Порядок погашення боргових зобов`язань» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 20 грудня 2007 року № РR-2007-1247, за користування ОСОБА_4 нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, із розрахунку 360 (триста шістдесят) календарних днів в році.

За несвоєчасне виконання борговихзобов`язань (користування простроченим ОСОБА_4 і ОСОБА_5), держатель сплачує проценти по підвищеній процентній ставці або додаткову комісію, розміри яких визначаються Тарифами.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6. Розділу 2.1.1.12. «Порядок нарахування та оплати процентів і комісії. Порядок погашення боргових зобов`язань» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, за користування ОСОБА_4 і ОСОБА_5 нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами банку, із розрахунку 360 (ттиста шістдесят) календарних днів в році, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13.

Згідно п.п. 5.1.4., 5.3 Розділу 5 «Порядок нарахування та оплати процентів. Порядок погашення боргових зобов`язань» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 20 грудня 2007 року № РR-2007-1247 та п.п. 2.1.1.12.2., 2.1.1.12.4. Розділу 2.1.1.12. «Порядок нарахування та оплати процентів і комісії. Порядок погашення боргових зобов`язань» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, за користування кредитом, наданим держателю, при наявності Пільгового періоду, держатель сплачує проценти по пільговій процентній ставці (0,01 % річних) в рамках встановленого пільгового періоду по кожній платіжній операції. Строки та порядок погашення кредиту (кредитний ліміт) по кредитним карткам зі встановленим мінімальним обов`язковим платежем, а також ОСОБА_5, виниклого по таким Карткам, приведений в Пам`ятці ОСОБА_3/Довідці про умови кредитування, яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6.3, п. 2.1.1.12.7.3 Умов проценти за користування ОСОБА_4 (кредитним лімітом) та/або ОСОБА_5 нараховуються на дату їх сплати, передбачену п. 2.1.1.12.4. та п. 2.1.1.12.5., при цьому проценти розраховуються щомісячно за кожний календарний день за фактично витрачені в рахунок ОСОБА_4 та/або ОСОБА_5 кошти, з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли ОСОБА_4 (кредитний ліміт) та/або ОСОБА_5 стають Простроченим кредитом.

У разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником зобов`язань по сплаті процентів за користування ОСОБА_4, у розмірі, зазначеному в Пам`ятці ОСОБА_3/Довідці про умови кредитування і Тарифах, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 100 % від розміру неналежно сплачених процентів, встановлених в Пам`ятці ОСОБА_3/Довідці про умови кредитування і Тарифах. Сплату штрафу здійснюється Позичальником за кожний місяць такого порушення, починаючи з останнього місяця неналежно виконаного Позичальником зобов`язання по сплаті процентів за користування ОСОБА_4 (2.1.1.12.6.6 п.2.1.1.12. Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256).

Згідно п.5.3. Розділу 5 «Права банка» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 20 грудня 2007 року № РR-2007-1247, п. 1.1.3.2.3 Розділу 1.1.3 «Права та обов`язки Банка» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, банк має право здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому ОСОБА_4, за виключенням випадків зміни розміру наданого ОСОБА_4 (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати ОСОБА_3, зокрема у виписці по Картрахунку відповідно п. 4.9. (п. 1.1.3.1.9.) цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від ОСОБА_3 про незгоду зі змінами, та вважається, що ОСОБА_3 приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку ОСОБА_4 (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення ОСОБА_3.

Згідно виписки по основній карті 4149437316016706 за період з 01.06.2008 по 12.10.2017 року, проценти за користування кредитом складають:

- 2,5 % в місяць за кредитними операціями до 01.09.2014 року;

- 2,9% - за операціями з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року;

- 3,6% - за операціями з 01.04.2015 року (а.с. 69-76 т.1).

Тобто, з виписки вбачається, що позивач відповідно до п.5.3. Розділу 5 «Права банка» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 20 грудня 2007 року № РR-2007-1247, п. 1.1.3.2.3 Розділу 1.1.3 «Права та обов`язки Банка»Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, поінформував відповідача про підвищення процентної ставки з 01.09.2014 року та з 01.04.2015 року. Відповідач кредитними картками з 30.04.2014 не користується, грошових витрат не здійснювала.

Відповідно до наказу ПАТ КБ «ПриватБанк» № 906 СП-2014-6915682 від 18.08.2014 року з 01.09.2014 року актуалізовані тарифи, зокрема, по карті Універсальна: трати клієнтів з 01.09.2014 року – 2,9%; трати клієнтів до 01.09.2014 року – 2,5%; по всім тратам, які здійснені до 01.09.2014 року проценти будуть нараховуватися по старій ставці до повного погашення заборгованості по цим тратам (а.с. 156-158 т.1).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підвищені проценти (з 01.09.2014 року - 2,9% на місяць (34,80% на рік), з 01.04.2015 року – 3,6% на місяць (43,20% на рік)) до суми заборгованості за кредитом 2913,07 грн, яка утворилась раніше та в наступному не збільшувалась, не застосовуються, при розрахунку заборгованості за процентами слід використовувати встановлену Банком 01.01.2013 ставку 2,5% на місяць, що складає 30,00% річних.

Виходячи з того, що станом на 30.04.2014 року заборгованість за кредитом складала 2913,07 грн., кількість днів за період з 30.04.2014 року по 31.05.2017 року складає 1 128 днів, проценти за користування кредитом за період з 30.04.2014 року по 31.05.2017 року складають 2738,29 грн (2913,07х 30,00% : 360 днів х 1 128 дні).

Суд першої інстанції стягуючи з відповідача проценти за користування кредитом з урахуванням розрахунку наведеному позивачем в поясненнях (а.с. 206-209 т.1), а саме з урахуванням змін до Умов та Тарифів щодо розрахунку процентів, які затверджені наказом № СП-2014-6635230 від 02.04.2014 року, згідно якого з квітня 2014 року у разі виникнення прострочених зобов’язань проценти нараховуються у подвійному розмірі на всю суму заборгованості, не врахував наступне.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В Умовах та правилах надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, які додані позивачем до позовної заяви не передбачено подвійний розмір процентів та формула нарахування процентів з квітня 2014 року, яка наведена позивачем в поясненнях.

Будь-яких інших доказів щодо інформування відповідача ОСОБА_1 про зміну до Умов та Тарифів в частині розрахунку з квітня 2014 року процентів позивачем суду не надано.

Таким чином, рішення суду в частині стягнутої з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» процентів підлягає зміні, зі зменшенням вказаної суми до 2738,29 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання до суду першої інстанції позовної заяви, ПАТ КБ «ПриватБанк» сплатив судовий збір відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на час подання позовної заяви) у розмірі 1600грн. (а.с.19 т.1).

З апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі, встановленому пп.1, 6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на час подання апеляційної скарги) у розмірі 2180,77 грн (а.с.228 т.1).

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в сумі 149,42 (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), з позивача на користь відповідача належить стягнути судовий збір в сумі 178,16 (пропорційно задоволених вимог апеляційної скарги).

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, рішення постановлено з порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та неправильним застосування норм матеріального права, тому судове рішення підлягає зміні в частині стягнутих процентів.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2 заволинити частково.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 16 січня 2018 року в частині процентів за користування кредитом змінити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 2738,29 (дві тисячі сімсот тридцять вісім) гривень 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570), судовий збір за подання позову в сумі 149 (сто сорок дев`ять) гривень 42 копійки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 178 (сто сімдесят вісім) гривень 16 копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 24 квітня 2018року.

Головуючий О.В. Агєєв

Судді: В.Б. Азевич

ОСОБА_6