Постанова № 73604103, 25.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Андрієць Д.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 р. Справа № 524/11814/14-аХарківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.02.2018, вул. Першотравнева, 29/5, м. Кременчук Полтавської області по справі № 524/11814/14-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої частини грошової допомоги на оздоровлення за 2014 рік,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі - заявник, ОСОБА_2В.) звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.02.2015 №524/11814/14, а саме стягнення з Центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на користь ОСОБА_2 донарахованої, але не виплаченої, щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат у розмірі 5970 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.02.2018 заяву ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання рішення суду залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, заявник подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою змінити спосіб і порядок виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.02.2015 №524/11814/14. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що згідно Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішень боржником за яким є УПСЗН, а тому стягнення нарахованих коштів є єдиним способом виконати судове рішення.

Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.02.2015 по справі №524/11814/14-а позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої частини грошової допомоги на оздоровлення за 2014 рік – задоволено; визнано неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області в перерахунку та виплаті ОСОБА_2, щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до положень ч.2,5 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області нарахувати ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до положень ч.2,5 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат; зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням проведених виплат.

22.03.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_4 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №48343281 з примусового виконання виконавчого листа №524/11814/14-а видного 17.07.2015 Автозаводським районним судом м. Кременчука про зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням проведених виплат, на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження". Підставою для закінчення виконавчого провадження слугувало те, що ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області вжито вичерпних заходів примусового виконання рішення зобов'язального характеру.

У зв'язку з цим, ОСОБА_2 звернувся із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови суду першої інстанції, мотивуючи це тим, що до цього часу виплати не проведені у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу бюджету.

Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну порядку та способу виконання рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 378 КАС України підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 105 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи) адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною другою статті 162 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 124 Конституції України та статтею 14 КАС України встановлено, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

З огляду на наведене, встановлені судами обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум буде здійснена відповідачем після надходження відповідних сум із державного бюджету.

Посилання заявника на неможливість виконання рішення суду зобов'язального характеру щодо проведення соціальних виплат у зв'язку з відсутністю такого виду рішень у визначеному статтею 2 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" переліку рішень, виконання яких гарантовано державою, не заслуговують на увагу, оскільки з огляду на положення статті 124 Конституції України та статті 14 КАС України постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов'язання вчинити дії чи стягнення з нього коштів).

Таким чином, змінивши спосіб виконання постанови суду із зобов'язання виплатити зазначену доплату на стягнення конкретної суми цієї доплати, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2, оскільки зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України (в редакції, чинній на час прийняття постанови) при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу соціального захисту здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 11.11.2014 № 21-394а14, від 17.02.2015 № 21-622а14, від 24.03.2015 № 21-85а15, від 14.04.2015 № 21-78а15, а також Верховним Судом у постанові від 13.02.2018 у справі № 279/7584/15.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що при постановленні ухвали суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 317 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.02.2018 по справі № 524/11814/14-а залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6