Постанова № 73604022, 24.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1949/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Іщук Л.П.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Закарпатського обласного військового комісаріату на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року, ухвалене суддею Гаврилко С.Є., м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення 19 лютого 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Закарпатського обласного військового комісаріату, військової частини А0796, Командування Сухопутних військ ЗС України військової частини А0105 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

01.09.2017 року позивач – ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Закарпатського обласного військового комісаріату, військової частини А0796, Командування Сухопутних військ ЗС України військової частини А0105, в якому, із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Командувача Сухопутних військ ЗС України №355 від 08.08.2017р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «позбавлення військового звання;

визнати протиправним та скасувати параграф 1 наказу командира військової частини А0796 (по особовому складу) від 16.09.2017р. №178;

поновити його на військовій службі в Збройних Силах України на офіцерській посаді, що передувала його звільненню;

стягнути з Закарпатського військового комісаріату на його користь суму грошового забезпечення в повному обсязі за час вимушеного прогулу з моменту звільнення з військової служби в Збройних Силах України;

стягнути солідарно з відповідачів на його користь 30 000 грн. моральної шкоди;

стягнути з відповідача на його користь всі понесені ним судові витрати по справі;

допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на військовій службі та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, в межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №365 від 08.08.2017р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Визнано протиправним та скасовано наказ (у частині його параграфа 1 пункту 1) Командувача військ оперативного командування «Захід» (військова частина А0796) (по особовому складу) від 16 вересня 2017 року № 178. Поновлено ОСОБА_1 на військовій службі в Збройних Силах України на посаді заступника військового комісара – начальника відділення комплектування Мукачівського об’єднаного міського військового комісаріату Закарпатської області оперативного командування «Захід» з 20 вересня 2017 року. Стягнено солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 15000 грн. моральної шкоди, а саме: із Закарпатського обласного військового комісаріату – 5000 грн., з військової частини А0796 – 5000 грн. та командування Сухопутних військ ЗС України військової частини А0105 – 5000 грн. Рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на військовій службі в Збройних Силах України на посаді заступника військового комісара – начальника відділення комплектування Мукачівського об’єднаного міського військового комісаріату Закарпатської області оперативного командування «Захід» звернено до негайного виконання.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року стягнено на користь ОСОБА_1 із Закарпатського обласного військового комісаріату грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу за період з 20 вересня 2017 року по 19 грудня 2017 року у розмірі 33565,35 грн. Рішення у частині присудження виплати грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу – у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 11250 грн. звернено до негайного виконання. У задоволенні позову у частині решти позовних вимог відмовлено.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ухвалюючи 19 грудня 2017 року рішення суду, судом не було ухвалено рішення щодо позовної вимоги, з приводу якої досліджувалися докази, а саме – щодо стягнення суми грошового забезпечення в повному обсязі за час вимушеного прогулу з моменту звільнення з військової служби в Збройних Силах України.

Суд першої інстанції зазначає, що позивача було виключено із списків особового складу Мукачівського об’єднаного міського військового комісаріату Закарпатської області з 19 вересня 2017 року. Тобто із 20 вересня 2017 року у позивача почався вимушений прогул, оскільки 19 вересня 2017 року – день звільнення – за загальними правилами вважається останнім робочим днем. Із врахуванням 91 дня, протягом яких позивач перебував у стані вимушеного прогулу (із 20 вересня 2017 року по 19 грудня 2017 року – день ухвалення рішення суду щодо поновлення на роботі), а саме 11 днів у вересні 2017 року; 31 день у жовтні 2017 року; 30 днів у листопада 2017 року та 19 днів у грудні 2017 року - розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу становить 33565,35 грн. Із врахуванням того, що позов було задоволено лише в частині, то суд вважав необхідним про це зазначити у резолютивній частині рішення.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, вважаючи його ухваленим з неповним дослідженням обставин справи, не встановленням всіх фактів, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, Закарпатський обласний військовий комісаріат оскаржив його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 33565,грн. Розміри та порядок нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям регламентується наступними документами: Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Постановою Кабінету України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», Наказом МОУ від 15.11.2010 року № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України», Щорічними рішеннями Міністра оборони України щодо розмірів премій військовослужбовцям (на 2017 рік - № 1223/з/1від 15.02.2017 року).

Визначення ймовірного (можливого) розміру грошового забезпечення в разі виникнення тих чи інших обставин не передбачено чинним законодавством та крім того не може бути проведено з тієї причини, що складові грошового забезпечення не є сталими і напряму залежать від певних чинників, які в свою чергу також залежать від фактичного проходження служби, а саме: складові грошового забезпечення майора ОСОБА_1, які носять постійний характер (грн. на місяць): військове звання «майор» - 125 грн. посадовий оклад – 1086 грн., надбавка за вислугу років – 25% - 302,75 грн., всього – 1513,75 грн. Зазначені види грошового забезпечення можуть нараховуватись і виплачуватись без виконання військовослужбовцем своїх обов’язків терміном не більше ніж чотири місяці; всі інші складові грошового забезпеченнянадбавка за роботу з таємними документами (10 % -108,60 грн.), 50% надбавка за виконання особливо важливих завдань – 756,88 грн., премія – 420 % - 4561,20 грн. та 60% грошова винагорода – 4164,26 грн. нараховується і виплачується тільки у разі фактичного виконання військовослужбовцем обов’язків за посадою та на підставі відповідних наказів командира (керівника) і тому визначена сума грошового забезпечення – 11250 грн. на місяць і загальна – 33565,35 грн. не може бути правильно визначеною величиною для відшкодування, крім того вона також вказана без утримання податків: прибуткового податку – 18%, та військового збору – 1,5%.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно частин 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ухвалюючи 19 грудня 2017 року рішення суду, Закарпатським окружним адміністративним судом не було ухвалено рішення щодо позовної вимоги, з приводу якої досліджувалися докази, а саме: щодо стягнення з Закарпатського військового комісаріату на користь позивача – ОСОБА_1 суми грошового забезпечення в повному обсязі за час вимушеного прогулу з моменту звільнення з військової служби в Збройних Силах України.

Згідно пункту 231 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі – Положення), військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту про проходження військової служби, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення з військової служби у порядку, встановленому законодавством. Оскарження наказу не зупиняє його виконання. У разі незаконного звільнення з військової служби військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. У разі поновлення на військовій службі орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання щодо виплати військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення. Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і пільговому обчисленні) та до строку, встановленого для присвоєння чергового військового звання. У такому разі контракт, строк дії якого закінчився під час вимушеного прогулу, продовжується на строк вимушеного прогулу і строк, необхідний для визначення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я та прийняття рішення щодо укладення нового контракту. Новий контракт з таким військовослужбовцем укладається у порядку, визначеному цим Положенням.

У відповідності до пункту 1.11 Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 року №260, військовослужбовцям, рішення про звільнення яких з військової служби або переміщення на нижчеоплачувану посаду визнані незаконними та які у зв’язку з цим поновлені на військовій службі (посаді), за рішенням повноважного органу, який прийняв рішення про таке поновлення, виплачується грошове забезпечення за час вимушеного прогулу або різниця за час виконання військового обов’язку на нижчеоплачуваній посаді, що вони недоотримали внаслідок незаконного звільнення (переміщення).

У матеріалах справи наявна довідка про розмір грошового забезпечення колишнього військовослужбовця Мукачівського об’єднаного військового комісаріату ОСОБА_1 № 6452 від 02.11.2017 року, що видана Закарпатським обласним військовим комісаріатом, у відповідності до якої розрахунковою величиною грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу є 11 250,00 грн.

Встановлено, що позивача було виключено із списків особового складу Мукачівського об’єднаного міського військового комісаріату Закарпатської області з 19 вересня 2017 року. Тобто з 20 вересня 2017 року у позивача почався вимушений прогул, оскільки 19 вересня 2017 року – день звільнення – є останнім робочим днем.

Із врахуванням 91 дня, протягом яких позивач перебував у стані вимушеного прогулу (з 20 вересня 2017 року по 19 грудня 2017 року – день ухвалення рішення суду щодо поновлення на роботі), а саме 11 днів у вересні 2017 року; 31 день у жовтні 2017 року; 30 днів у листопада 2017 року та 19 днів у грудні 2017 року, розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу становить 33 565,35 грн.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, судом першої інстанції обґрунтовано ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 з Закарпатського обласного військового комісаріату грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу за період з 20 вересня 2017 року по 19 грудня 2017 року у розмірі 33565,35 грн.

Згідно пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятого додаткового рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закарпатського обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року у справі №807/997/17 за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Закарпатського обласного військового комісаріату, військової частини А0796, Командування Сухопутних військ ЗС України військової частини А0105 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення коштів – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 25.04.2018р.