Постанова № 73603682, 19.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 376/2564/17 Суддя першої інстанції: Клочко В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Сквирського районного суду Київської області від 10 листопада 2017 року, яка прийнята в порядку скороченого провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови в перерахунок пенсії згідно довідки ВАТ «Сквира-Авто» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 14 червня 2006 року № 113 та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у вказаній довідці.

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 10 листопада 2017 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що дані про розмір заробітної плати, зазначені в довідці від 14 червня 2006 року № 113 не підтверджені первинними документами.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що законність постанови Сквирського районного суду Київської області від 10 листопада 2017 року підтверджується судовими рішення в аналогічних справах.

Під час судового засідання представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для її його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити, постанову Сквирського районного суду Київської області від 10 листопада 2017 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Сквирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 14 червня 2006 року у справі № 2-О-73/2006 було встановлено факт, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні з 09 по 19 червня 1986 року включно в м. Прип'ять Київської області та м. Чорнобиль Київської області і тривалість його робочого часу щоденно становила 21 год. в зоні відчуження, із яких 19 год. в м. Прип'ять Київської області та 2 год. в м. Чорнобиль Київської області. Згідно з мотивувальною частиною вказаного судового рішення позивач був направлений у відрядження у складі працівників Сквирського АТП № 11033.

Відповідно до архівної довідки Об'єднаного трудового архіву міської та сільських рад Сквирського району Сквирської районної державної адміністрації Київської області від 07 червня 2017 року № 05-05/228 правонаступником Сквирського АТП № 11033 є ВАТ «Сквира-Авто».

На підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 14 червня 2006 року у справі № 2-О-73/2006 ВАТ «Сквира-Авто» видало ОСОБА_1 довідку від 14 червня 2006 року № 113, згідно якої заробітна плата за період з 09 по 19 червня 1986 року складала 1057, 57 крб.

ОСОБА_1 була призначена пенсія, розмір якої обчислений із заробітної плати, зазначеної у довідці від 14 червня 2006 року № 113.

У зв'язку із набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу був здійснений перерахунок пенсії з 01 січня 2012 року. Розрахунок пенсії був здійснений без урахування довідки від 14 червня 2006 року № 113.

Представник позивача 13 червня 2017 року звернувся до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про проведення перерахунку пенсії із заробітку, зазначеного у вказаній довідці.

Листом від 30 червня 2017 року № 33/2-01 позивача та його представника було повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Не погоджуючись із такими діями Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, у межах якого оскаржує відмову в здійсненні перерахунку пенсії. Дії відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії з 01 січня 2012 року не є предметом даного спору.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що право на соціальний захист гарантоване Конституцією України. Також суд першої інстанції зазначив, що довідка від 14 червня 2006 року № 113 ґрунтується на первинних документах, не визнана судом незаконною або такою, що видана безпідставно чи з порушенням правил її видачі.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Згідно з ч. 3 ст. 54 вказаного Закону умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Положеннями пп. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок) передбачено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження.

Відповідно до п. 7 Порядку пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Зазначена норма права вказує на те, що позивач має право на призначення пенсії виходячи із заробітної плати, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня. Таке право за позивачем зберігається незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці.

Разом з тим, обов'язковою умовою призначення пенсії виходячи із вказаної заробітної плати є те, що розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3).

Відповідно до п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (далі - Положення), управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Отже, вирішуючи питання про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки від 14 червня 2006 року № 113, Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зобов'язане було перевірити відповідність здійсненого розрахунку вимогам п. 7 Порядку.

Висновок суду першої інстанції про те, що довідка від 14 червня 2006 року № 113 могла бути визнана недійсної або необґрунтованою виключно за рішенням суду є помилковим. Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відповідно до покладених на нього завдань, зобов'язане перевірити наявність підстав та умов для здійснення перерахунку пенсії, у тому числі відповідність розрахунку заробітної плати за період роботи у зоні відчуження, здійсненого після фактичної виплати заробітної плати.

Згідно з актом перевірки виконуваної роботи або умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення від 15 листопада 2006 року, під час перевірки обґрунтованості видачі довідки № 113 від 14 червня 2006 року було проведено розрахунок заробітку за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за червень 1986 року. Відповідно до проведеного розрахунку заробіток складає 154,82 крб.

Разом з тим, у довідці ВАТ «Сквира-Авто» від 14 червня 2006 року № 113 (зворотній бік довідки) заробітна плата за роботу в зоні відчуження була розрахована у сумі 159,12 крб.

Колегія суддів прийшла до висновку, що Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, встановивши невідповідність здійсненого розрахунку вимогам закону, правомірно відмовила ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії із заробітку, зазначеного у довідці № 113 від 14 червня 2006 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що зазначена довідка була видана на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, а саме - заочного рішення Сквирського районного суду Київської області від 14 червня 2006 року у справі № 2-О-73/2006.

Дослідивши зміст зазначеного судового рішення, колегія суддів встановила, що ним не вирішувалося питання щодо оплати праці ОСОБА_1 в період роботи в зоні відчуження.

Під час розгляду і вирішення даної справи колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 15 грудня 2015 року у справі № 21-47722а15. У межах вказаної справи Верховний Суд України перевіряв правомірність дій територіального органу Пенсійного фонду України про відмову в здійсненні перерахунку пенсії, призначеної відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно з довідкою про заробітну плату, що видана на підставі рішення суду та не підтверджена первинними документами.

Верховний Суд України зазначив, що за змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку). Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку). Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

На час виникнення спірних правовідносин зазначений Порядок викладений в новій редакції, однак містить положення (п.п. 2.1, 2.10), які за своїм змістом відповідають тим, що застосовані Верховним Судом України у справі № 21-47722а15.

У даному випадку відомості, зазначені в довідці ВАТ «Сквира-Авто» від 14 червня 2006 року № 113 не підтверджуються первинними документами. Крім того, приєднані до матеріалів справи посвідчення про відрядження, дорожній лист, довідка ВАТ «Сквира-Авто» від 26 вересня 2005 року, архівні довідки від 07 червня 2017 року № 05-05/228 та № 05-05/227 та відомість нарахування заробітної плати за червень 1986 року, які місять іншу інформацію, ніж зазначена в довідці від 14 червня 2006 року № 113.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що відмовляючи у задоволенні заяви від 13 червня 2017 року, Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області не порушувало право позивача на перерахунок пенсії, на захист якого був поданий даний позов.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 10 листопада 2017 року та є підставами для її скасування.

Колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити, постанову Сквирського районного суду Київської області від 10 листопада 2017 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - задовольнити.

Постанову Сквирського районного суду Київської області від 10 листопада 2017 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 24 квітня 2018 року.