Постанова № 73603564, 24.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 712/13574/17 Суддя (судді) першої інстанції: Троян Т.Є

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Кузьмишина О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, в якому просив скасувати постанову про порушення митних правил № 4616/20900/17 від 09.10.2017 року, винесену заступником начальника Львівської митниці ДФС України - начальником протидії митним правопорушенням Скромним Я.І. та закрити провадження у справі.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган при винесенні постанови про адміністративне правопорушення, діяв на підставі та в межах норм чинного законодавства, факт порушення ОСОБА_2 митних правил підтверджено належними та допустимими доказами у справі, за формою та змістом постанова № 4616/20900/17 від 09.10.2017 року відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції правомірним з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 06 вересня 2017 року державним інспектором ВМО № 1 м/п «Угринів» Львівської митниці ДФС Ульяновським Ігорем Івановичем відносно ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил № 4616/20900/17 (а.с. 8-9).

Як вбачається із змісту протоколу, 24.06.2017 року близько 13 год. 45 хв. в зону митного контролю митного поста «Угринів» Львівської митниці ДФС в'їхав автомобіль марки BMW VIN НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який перебуває на тимчасовому консульському обліку у консульській установі України за кордоном, до 23.08.2017 року з оформленням зобов'язання про зворотнє вивезення UA № 209090/2017/000202 від 24.06.2017 року.

Станом на 06.09.2017 року відсутні відомості про вивезення за межі митної території України вищезазначеного автомобіля громадянином ОСОБА_2.

Вважаючи вищевказану постанову протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно норм ч. 3 ст. 380 МК України громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703, на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

Строки, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, можуть бути продовжені органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Згідно норм 4. 5 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, встановлених Митним кодексом України, або поміщені в інший митний режим.

За змістом ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України особа притягається до відповідальності у разі перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб.

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачем було перевищено встановлений ст. 380 МК України термін перебування транспортного засобу на території України, що перебуває під митним контролем строком більше ніж на десять діб.

В обґрунтування пропуску цього строку ОСОБА_2 вказував, що у його діях не було умислу на порушення митних правил, оскільки він збирався вивезти ввезений ним автомобіль у передбачений законом строк, проте не зміг цього зробити через поломку автомобіля, що унеможливлювала його подальший рух.

Крім того, зазначав, що він пред'явив інспектору довідку № 423 від 05.09.2017 року, наряд-замовлення № ЧК-0002059 від 21.08.2017 р., акт виконаних робіт № ЧК-0002059 від 05.09.2017 року, чек про оплату виконаних робіт № TS201819 від 05.09.2017 року та гарантійний талон колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) від 05.09.2017 року, видані ТОВ «Богдан-Авто Черкаси», що підтверджували про неможливість вивезення транспортного засобу з митної території України у визначений законом строк у зв'язку із його несправністю, однак, дані заяви не були взяті до уваги під час розгляду справи про порушення митних правил.

З даного приводу колегія суддів, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже зазначалось, нормами Митного кодексу України передбачено обов'язок громадян-резидентів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, вивозити тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування за межі митної території України з дотриманням строків, встановлених Митним кодексом України.

Даний обов'язок позивачем виконано не було.

Диспозиція частини 3 ст. 380 МК України передбачає, що строки, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, можуть бути продовжені органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Статтею 192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується позивачем, із зверненням до контролюючого органу щодо неможливості вчасного вивезення транспортного засобу та про обставини події ОСОБА_2 не звертався.

Більше того, наведена позивачем причина порушення терміну тимчасового ввезення не відноситься до аварії чи обставин непереборної сили і не може звільняти особу від відповідальності.

Так, згідно із ч. 1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118 до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

Крім цього, відповідно до п. 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 р. № 657 (далі - Порядок), обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 жодних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, не надано. Документи ж, надані позивачем, вказують лише на те, що автомобіль перебував на ремонті, й не містять жодних доказів того, що ремонту зазначений вище транспортний засіб потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили, подані документи не містять причинно-наслідкового зв'язку ремонту та аварії.

Разом з тим, відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у справах № К/800/21036/16 від 15.12.2016 року, № К/800/15082 від 17.07.2016 року, № 569/9956/16-а від 07.07.2017 року, поломка автомобіля не є обставиною непереборної сили у розумінні статті 192 МК України.

Відповідно до ст. 108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом в кожному конкретному випадку, попередньо встановлений строк може бути продовжений за письмовою заявою власника цих товарів.

Проте, ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС із заявою про продовження строку тимчасового ввезення автомобіля марки «BMW», VIN НОМЕР_2, р.н. НОМЕР_1, не звертався, а отже, цей строк продовжений не був.

В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги, ОСОБА_2 вказує на не повідомлення останнього про зміну місця розгляду справи, проте такі доводи, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 4616/20900/17 від 06.09.2017 року, у графі «розгляд справи відбудеться» зазначено дату « 09 жовтня 2017 року о 10 год. 00 хв.» та адресу «м. Львів, вул. Городоцька, 369, Львівська митниця ДФС». В протоколі зазначений підпис ОСОБА_2 (а.с. 9)

Посилання позивача на той факт, що за даною адресою знаходиться архів митниці не підтверджується жодним доказом.

Так, відповідно до інформації, що міститься Державної фіскальної служби України (офіційний портал), за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 369 знаходиться Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС. Саме начальником цього управління, відповідно до постанови № 4616/20900/17, на позивача було накладено стягнення у вигляді штрафу за порушення митних правил.

Доводи апелянта щодо того, що поштову кореспонденцію він отримав з адреси «вул.. Костюшко,1 м. Львів» 79000», не спростовує факт розгляду справи позивача про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за іншою адресою, а лише вказує на той факт, що поштова кореспонденція направляється із центрального офісу контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 січня 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 272, 310, 316, 321, 322 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

О.М.Кузьмишина

Повний текст виготовлено 24 квітня 2018 року.